Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №1540/3943/18

адміністративне провадження №К/9901/6891/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року у складі судді Юхтенко Л.Р.

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року у складі суддів Вербицького Н.В., Джабурії О.В., Кравченка К.В.

у справі № 1540/3943/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки і складання за її результатами акту,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач у справі) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки і складення за її результатами акта.

12 жовтня 2018 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову, з посиланням на відповідні докази довів правомірність свого рішення та вчинення дій, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

У березні 2019 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій Підприємець посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на касаційну скаргу податковий орган повторив доводи судів попередніх інстанцій, та просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного суду України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що доповідною запискою начальника управління податків та зборів ГУДФС в Одеській області від 22 вересня 2017 року №309/11/15-32-13-05 зазначено, що на адресу управління податків і зборів з фізичних осіб надійшла інформація від управління освіти Біляївської районної державної адміністрації щодо виплачених доходів за надані послуги харчування в установах освіти Підприємцем, що значно відрізняються від показників податкових декларацій платника єдиного податку, наданих до Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ. З метою комплексного та всебічного відпрацювання податкової інформації, підприємцю направлено поштою запит про надання інформації від 7 серпня 2017 року, який отримано підприємцем 23 серпня 2017 року. Станом на 22 вересня 2017 року документи не надані, тому, у доповідній записки порушено питання про призначення перевірки.

Запитом від 7 серпня 2017 року, надісланим на адресу Підприємця, зазначено, що від управління освіти Біляївської районної державної адміністрації отримана інформація щодо виплачених доходів за надані послуги харчування в установах освіти Підприємцю, що значно відрізняються від показників податкових декларацій платника єдиного податку, наданих до Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ, тому повідомлено про необхідність надати письмові пояснення та документальне підтвердження отримання доходів за 2014-2016 роки та наступні первинні документи: угоди, контракти, договори з підприємствами по надання послуг; акти виконаних робіт; касові, банківські документи; книги обліку доходів та витрат підприємця за 2014-2016 роки; трудові угоди, укладені з найманими працівниками; відомості нарахування заробітної плати; інші документи, що підтверджують фінансово-господарську діяльність; інформацію щодо руху та зберігання товарних та виробничих запасів; дебіторська/кредиторська заборгованість станом на 1 січня 2014 року та 31 грудня 2016 року; інформацію про основні засоби та ТМЦ, які використовуються в підприємницької діяльності.

Також в цьому запиті, контролюючий орган попередив підприємця, що ненадання вищезазначених документів є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.

Суди передніх інстанцій встановили, що Підприємець цей запит контролюючого органу отримала 23 серпня 2017 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення.

Наказом Головного управління ДФС в Одеській області №5536 від 1 листопада 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Підприємця», відповідно до вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі доповідної записки начальника управління податків та зборів ГУДФС в Одеській області від 22 вересня 2017 року №309/11/15-32-13-05 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Підприємця з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, дотримання вимог закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року з 10 листопада 2017 року тривалістю 5 робочих днів.

Перевіряючий на підставі направлення на перевірку від 1 листопада 2017 року №8378/13-05 прибув на перевірку 10 листопада 2017 року, про що зробив відмітку в журналі реєстрації перевірок.

Позивач звернулась до начальника Головного управління ДФС в Одеській області з заявою від 10 листопада 2017 року, в якій просила перенести терміни проведення перевірки до 90 календарних днів відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у зв'язку з втратою бухгалтерських документів.

Наказом № 5994 від 15 листопада 2017 року «Про перенесення термінів позапланової виїзної документальної перевірки» перенесено термін проведення позапланової виїзної документальної перевірки Підприємця до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах строків, визначених пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

8 лютого 2018 року перевіряючий прибув на перевірку на підставі наказу № 5536 від 1 листопада 2017 року.

Також суд встановив, що головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб проведено документальну позапланову перевірку діяльності Підприємця, за наслідками якої складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Підприємцем щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 5 грудня 2013 року по 31 грудня 2016 року» №306/15-32-13-05/1748200127 від 21 лютого 2018 року.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Як зазначено у запиті від 7 серпня 2017 року, підставою для його надіслання є інформація від Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації щодо виплачених доходів за надані послуги харчування в установах освіти, що значно відрізняються від показників податкових декларацій платника єдиного податку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що надісланий на адресу позивача запит відповідає приписам статті 73 Податкового кодексу України, містить всі необхідні реквізити.

Суд не погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанції, оскільки судами не встановлено, коли саме до податкового органу надійшла вищезазначена інформація, як саме відрізняються показники, зазначені у інформації від показників податкових декларацій платника єдиного податку.

Судами не встановлено, які саме наслідки мав для Підприємця спірний наказ, чи прийнято за наслідками реалізації наказу податкові повідомлення-рішення, рішення про накладення штрафу тощо. Як що так, чи погодився Підприємець з такими рішеннями.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Щодо клопотання Підприємця про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Враховуючи обставини справи, Суд дійшов висновку, що справа не містить виключної правової проблеми, отже відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року у справі № 1540/3943/18 скасувати.

Адміністративну справу № 1540/3943/18 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер