Історія справи
Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №826/4973/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2018 року
м. Київ
справа № 826/4973/16
адміністративне провадження № К/9901/9924/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/4973/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Привалової Євгенії Євгенівни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Києвського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» на ухвалу Окружного адміністративного суду (у складі судді Арсірія Р. О.) від 30 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі суддів Коротких А. Ю., Ганечко О. М., Файдюка В. В.) від 02 червня 2016 року, установив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОБАНК» звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Привалової Євгенії Євгенівни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Києвського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просило:
- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни від 20 квітня 2015 року № 20792603 про реєстрацію права власності на квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 412708980000), що складається з 2 (двох) кімнат, житловою площею 46,9 кв.м, загальною площею 78,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять) на ім'я ОСОБА_5 та запис про право власності №9450072, внесений 14 квітня 2015 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Приваловою Є. Є.;
- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 14 травня 2015 року № 21311913 про реєстрацію права власності на квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 412708980000), що складається з 2 (двох) кімнат, житловою площею 46,9 кв.м, загальною площею 78,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6 та запис про право власності № 9666801, внесений 14 травня 2015 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А.;
- зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві поновити запис про право власності Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» на квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 412708980000), що складається з 2 (двох) кімнат, житловою площею 46,9 кв.м, загальною площею 78,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року, позов залишено без розгляду на підставі на підставі ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
3. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Публічне акціонерне товариство «ЕНЕРГОБАНК» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, направити справу до Окружного адміністративного суду Києва для продовження розгляду.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
5. Станом на 14 березня 2018 року заперечення на касаційну скаргу не надходили.
6. 27 жовтня 2017 року Публічним акціонерним товариством «ЕНЕРГОБАНК» подано клопотання про невідкладний розгляд справи.
7. 26 січня 2018 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» на ухвалу Окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 826/4973/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2015 року № 96 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕНЕРГОБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12 лютого 2015 року прийнято рішення № 29 про запровадження з 13 лютого 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЕНЕРГОБАНК».
10. На підставі постанови Правління Національного банку України від 11 червня 2015 року № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕНЕРГОБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12 червня 2015 року прийнято рішення № 115 про початок процедури ліквідації ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» з 12 червня 2015 року. Згідно рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 14 липня 2015 року № 136 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» призначено ОСОБА_7.
11. 07 квітня 2015 року через канцелярію Банку (вхідний № 1918) надійшов лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іценко О. Г. від 01 квітня 2015 року № 34/02-24 про передання вимоги представника ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_9 від 01 квітня 2015 року про усунення порушень виконання умов Договору від 11 грудня 2013 року № 26203506692801 «Про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи» та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно умов Договору іпотеки від 22 липня 2014 року реєстровий № 1411 у разі невиконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний термін з дня отримання вимоги.
12. 20 квітня 2015 року Державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_10 прийнято рішення від 20 квітня 2015 року № 20792602 про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5, на підставі чого був внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 94580072.
13. 14 травня 2015 року приватним нотаріусом Чуловським В. А. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 21311913, відповідно до якого зареєстроване право власності на квартиру, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, на підставі чого був внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 9666801.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений ст. 99 КАС України, оскільки оскаржувані рішення відповідачами прийняті 14 травня 2015 року та 20 травня 2015 року, а з адміністративним позовом ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» звернулося до суду лише 28 березня 2016 року.
15. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст. 99 КАС України та ст. 35 Закону України «Про іпотеку» призвело до неправильного висновку про початок відліку строку на звернення до адміністративного суду з 07 квітня 2015 року - дати отримання ПАТ «Енергобанк» вимоги ОСОБА_5 про виконання банком основного зобов'язання, оскільки:
- по-перше, це була лише вимога вкладника до банку виконати основне зобов'язання - повернути грошові кошти за Договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи № 26303606692801, якою право власності ПАТ «Енергобанк» на квартиру АДРЕСА_1 та яка ще належала на праві власності банку станом на дату отримання цієї вимоги, порушено не було;
- по-друге, наявність у цій вимозі попередження ОСОБА_5 про звернення ним стягнення на предмет іпотеки - квартиру у разі невиконання банком основного зобов'язання, означало лише його право на звернення стягнення і не передбачало конкретної дати здійснення цього права. Отже, цим попередженням право власності ПАТ «Енергобанк» на квартиру ще не було порушено.
Вказує, що про порушення свого права дізнався внаслідок неправомірних рішень та дій відповідачів - 11 лютого 2016 року, тобто з дати отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо зазначеної квартири № 53043509 від 11 лютого 2016 року.
V. ОЦІНКА СУДУ
16. Надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступного.
17. Відповідно ч. 1 - ч.3 ст. 99 КАС України (у редакції чинній на час звернення з адміністративним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені
20. Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
21. Судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язань за Договором банківського рахунку, укладеного між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_5, 22 липня 2014 року, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, була передана банком в іпотеку за Договором іпотеки, що був посвідчений 22 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. за реєстровим № 1411, де ПАТ «Енергобанк» виступав Іпотекодавцем, а ОСОБА_5 - Іпотекодержателем.
22. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_5 звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації на своє ім'я права власності на квартиру, яку згодом продав ОСОБА_6.
23. ПАТ «Енергобанк» звертаючись з даним позовом обґрунтовував його тим, що відповідачі прийняли рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру та внесли запис про право власності до державного реєстру речових прав на нерухоме майно всупереч нормам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
24. Проте судами попередніх інстанцій зміст і характер спірних правовідносин та порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до адміністративного суду фактично не встановлювався; відомості коли саме стало відомо позивачу про порушене його право, на які звертав увагу позивач як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі не перевірені.
25. Зокрема, позивач, з посиланням на ст. 35 Закону України «Про іпотеку», зазначав, що вимога ОСОБА_5 від 01 квітня 2015 року до ПАТ «Енергобанк» про усунення порушень основного зобов'язання у 30-денний строк була отримана банком 07 квітня 2015 року за вх. № 1918. Тобто, останнім терміном виконання банком цієї вимоги було 07 травня 2015 року.
26. Проте з інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які були долучені до позовної заяви, вбачається, що 20 квітня 2015 року державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованова Г. М. прийняла рішення за № 20792603 про реєстрацію права власності на квартиру, а запис про право власності № 9450072 внесений державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Приваловою Є. Є. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 квітня 2015 року.
27. За змістом ч. 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
29. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо залишення позовної заяви ПАТ «Енергобанк» без розгляду передчасними. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки судами не встановлені факти, які мають суттєве значення для вирішення справи.
30. Під час розгляду справи, зокрема, слід встановити: зміст і характер спірних правовідносин та порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до адміністративного суду; відомості коли саме стало відомо позивачу про порушене його право, на які він звертав увагу як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі; чи є вимога вкладника - ОСОБА_5 до банку про виконання основного зобов'язання - порушенням права власності ПАТ «Енергобанк» на квартиру АДРЕСА_1.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -
ПОСТАОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» задовольнити.
Увалу Окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 826/4973/16 скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя В. М. Кравчук
Суддя О. П. Стародуб