ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 року м. Київ К/9901/5543/17 2а/0470/2563/12 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №2а/0470/2563/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» до П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі судді Дурасова Ю. В.) від 09 жовтня 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИМ» звернулося до суду із заявою про:

- визнання протиправними дій П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо визначення у січні 2017 року пільгових пенсій, які виплачуються пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, такими, що призначені відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язання П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області внести до своєї розпорядчої документації та системи обліку відповідні зміни, які у подальшому унеможливлять визначення цих пільгових пенсій інакше, ніж такими, що призначені цим особам відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до моменту переведення цих осіб з одного виду пенсії на інший;

- визнання протиправними дій П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо включення до «Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 2017 року» (реєстр реєстрації вихідної кореспонденції від 16 січня 2017 року №507/06/46) сум пільгових пенсій, які призначені відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підлягають виплаті пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та скасування цього розрахунку в частині відомостей, які стосуються перелічених пенсіонерів.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року залишено без руху; встановлено скаржнику строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання до суду оригінал документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3520 грн.

4. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИМ» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2017 року та направити справу за заявою про судовий контроль за виконанням судового збору для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. 29 грудня 2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2017 року у справі № 2а/0470/2563/12 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відповідачем відзиву до суду касаційної інстанції не подано.

8. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Апеляційний суд, приймаючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху, зазначив про її невідповідність вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а саме у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що норми Закону України «Про судовий збір» не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання в порядку ст.269 КАС України заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою. Тому вважає, що на даний час не існує передумов виникнення у ТОВ «ФИМ» процесуального обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до суду з заявою про визнання дій посадових осіб П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, вчинених у період квітень-липень 2017 року в якості правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області у відносинах щодо виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 2а/0470/2563/15, протиправними.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у своїй оцінці виходить з наступного.

12. Відповідно до п. 9 абз. 2 ч. 9 ст. 267 КАС України (у редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, зазначається, крім іншого, документ про сплату судового збору.

13. Частиною 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

14. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

15. Розмір ставки судового збору за відповідними об'єктами справляння судового збору передбачено ч. 2 ст. 4 вказаного Закону.

16. Проте, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення.

17. Отже, за законом, на заявника не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому відповідно і з апеляційною скаргою.

18. В умовах наявності неузгодженості п. 9 абз. 2 ч. 9 ст. 267 КАС України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакція, яка була чинна на час апеляційного оскарження), Суд вважає, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, помилково порівняв підстави, умови, розмір та порядок сплати судового збору за подання адміністративного позову та за подання заяви в порядку контролю за виконання судового рішення. Отже, апеляційним судом було створено додаткові умови доступу до правосуддя у вигляді вимоги сплатити судовий збір за подання вказаної заяви.

19. Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

20. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

21. За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 2а/0470/2563/12 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб