Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.10.2018 року у справі №817/1318/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

справа №817/1318/17

адміністративне провадження №К/9901/63579/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу №817/1318/17

за позовом ОСОБА_1 до командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенанта Попка С. М. про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою командувача Сухопутних військ Збройних Сил України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Махаринця Д. Є., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, ухвалену в складі: головуючого судді Капустинського М. М., суддів Моніча Б. С., Охрімчука І. Г.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до командувача Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання нечинним та скасування наказу № 355 від 04 серпня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

2. На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що його незаконно було притягнуто командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України Попком С. М. до дисциплінарної відповідальності та позбавлено військового звання.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 17 березня 2015 року проходив військову службу на посаді начальника Відділення забезпечення Гощанського об'єднаного районного військового комісаріату Рівненської області (далі - Гощанський ОРВК Рівненської області).

4. На підставі довідки-рапорту військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату про підозру в отриманні неправомірної вигоди майором ОСОБА_1 від 22 березня 2016 року №вп/33, розпорядження т. в. о. командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 13 червня 2016 року №116/2/2/9484, наказу військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 14 червня 2016 № 145-АГД, з метою прийняття рішення за фактом повідомлення про підозру у вчиненні злочину майору ОСОБА_1 призначено службове розслідування.

5. За результатами службового розслідування складено акт, який 16 червня 2016 року затверджений т. в. о. військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату.

6. На підставі висновків службового розслідування військовим комісаром Рівненського обласного військового комісаріату був прийнятий наказ від 16 червня 2016 року №92 "Про результати проведення службового розслідування", у якому зазначено, що службовим розслідуванням було встановлено, що начальника Відділення забезпечення Гощанського ОРВК Рівненської області, якого допущено до виконання обов'язків військового комісара Корецького РВК Рівненської області, було затримано представниками Служби безпеки України в Рівненській області за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

7. З урахуванням викладеного в наказі військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 16 червня 2016 року №92 зазначено про порушення позивачем вимог статей 8, 19, 68 Конституції України, статей 3, 22, 24 Закону України "Про запобігання корупції", статей 6, 20 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", абзацу 2,5,7 статті 11, статей 16,49,58,59,101,102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 2,6 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

8. Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04 серпня 2017 року №355 за порушенням ним вимог абзацу 1 Військової присяги стосовно обов'язку військовослужбовця сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11,13,16,49 розділу 1, статей 58,59 розділу 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України стосовно обов'язків військової служби, пункту 2 Кодексу честі офіцера Збройних Сил України щодо основних моральних цінностей та військових традицій офіцера Збройних Сил України на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання.

9. Не погоджуючись з указаним наказом, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, адміністративний позов задоволено:

10.1.визнано протиправним і скасовано наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04 серпня 2017 року №355.

11. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сам лише факт повідомлення позивачеві про підозру або затримання його правоохоронними органами, не є підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

12. Як зазначили суди попередніх інстанцій, на момент проведення службового розслідування вини позивача в одержанні неправомірної вигоди у встановленому законом порядку встановлено не було.

13. Суди попередніх інстанцій також уважали, що оскаржуваним наказом на позивача повторно було накладено дисциплінарне стягнення за одне і те ж правопорушення, адже наказом військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 26 травня 2016 року №131-АГД на позивача вже було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків і порушення вимог статей 58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. У касаційній скарзі відповідач, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

15. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, що полягав у прийнятті неправомірної вигоди, повністю доведено службовим розслідуванням, у зв'язку з чим до позивача було правомірно застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.

16. Відповідач також зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про повторність накладення на позивача дисциплінарних стягнень.

Відповідач доводить, що дисциплінарні стягнення оскаржуваним наказом і наказом військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 26 травня 2016 року №131-АГД були накладені за різні за суттю та змістом дисциплінарні проступки.

17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій було правильно встановлено зміст спірних правовідносин, повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим підстав для скасування їхніх рішення немає.

18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В. М., суддів Шарапи В. М., Данилевич Н. А.

19. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 07 травня 2020 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

22. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

24. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

25. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

26. Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).

27. Преамбулою Дисциплінарного статуту визначено, що цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

28. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України.

29. Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

30. Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних учинків.

31. Частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

32. Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту в разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

33. Згідно з частиною першою статі 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

34. Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

35. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

36. Статтею 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших і старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

VI. Позиція Верховного Суду

37. Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

38. Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем службової дисципліни.

39. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.

40. У спірних правовідносинах підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок відповідача про вчинення позивачем злочину, склад якого передбачений частиною 4 статті 368 КК України.

41. Таких висновків відповідач дійшов провівши службове розслідування, у межах якого було встановлено, що Військовою прокуратурою Рівненського гарнізону Західного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015180490000155, у межах якого позивача було затримано та оголошено йому про підозру.

42. В аспекті викладеного Суд зазначає, що з'ясування обставин, які були приводом для службового розслідування (повідомлення про підозру), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування.

43. На відміну від звільнення зі служби в органах внутрішніх справ у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення за порушення дисципліни не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

44. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії особи-військовослужбовця отримали в межах кримінального провадження та які наслідки у підсумку настали чи можуть настати для такої особи.

45. Як установили суди попередніх інстанцій, притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення військового звання, відповідач обмежився лише встановленням факту того, що позивачеві було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42015180490000155.

46. Водночас самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни, зокрема встановлення позаслужбових відносин з особами, які підлягали призову на військову службу, вимагання від них неправомірної вигоди, втручання в діяльність підлеглих йому посадових осіб шляхом надання їм незаконних указівок, як про це йдеться в підозрі, службовим розслідуванням встановлено не було.

47. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з підстав, зазначених в оскаржуваному наказі.

48. Водночас Суд не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваним наказом на позивача повторно накладено дисциплінарне стягнення за той самий дисциплінарний проступок.

49. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, наказом військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 26 травня 2016 року №131-АГД позивачеві було оголошено догану за неналежне виконання своїх обов'язків за посадою у частині, що стосується належного утримання території та службових приміщень Гощанського ОРВК.

50. Таким чином відповідач слушно зауважує про те, що дисциплінарні стягнення відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04 серпня 2017 року та наказу військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату від 26 травня 2016 року №131-АГД на відповідача були накладені за різні за своєю суттю та змістом дисциплінарні проступки.

51. Відповідно до частини 1 статті 349 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

52. Частиною 1 статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

53. З огляду на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в частині їхніх висновків про наявність в спірних правовідносинах факту повторного накладення на позивача дисциплінарного стягнення за один і той самий дисциплінарний проступок, рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні шляхом виключення з їхніх мотивувальних частин указаних висновків.

54. В іншій частині висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а підстави для скасування чи зміни їхніх рішень відсутні.

VII. Судові витрати

55. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

56. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

57. Касаційну скаргу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України задовольнити частково.

58. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року змінити, виключивши з їхніх мотивувальних частин висновки про повторне накладення на позивача дисциплінарного стягнення за один і той самий дисциплінарний проступок.

59. В іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі №817/1318/17 залишити без змін.

60. Судові витрати не розподіляються.

61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко