ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

справа № 205/10899/19 (2-а/205/67/20)

адміністративне провадження № К/9901/24701/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №205/10899/19 (2-а/205/67/20)

за позовом ОСОБА_1 до спеціаліста 1 категорії - інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Мельнікова Віталія Станіславовича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, повернення суми стягнутого штрафу, відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кругового О. О., суддів Прокопчук Т. С., Шлай А. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до спеціаліста 1 категорії - інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Мельнікова Віталія Станіславовича (далі - відповідач-1), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (далі - відповідач-2) з вимогами: визнати протиправною та скасувати постанову спеціаліста 1 категорії - інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Мельнікова Віталія Станіславовича про накладення адміністративного стягнення від 04 листопада 2019 року серії ІД №00037969 і закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 суму сплачено штрафу 127,50 грн; стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконним рішенням - постановою спеціаліста 1 категорії - інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Мельнікова Віталія Станіславовича про накладення адміністративного стягнення від 04 листопада 2019 року серії ІД №00037969 у сумі 3000,00 грн; стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.

2. Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу суду: оригіналу документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку, із зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

5. Зокрема суд апеляційної інстанції, ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі №543/775/17, зазначив, що в справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення відсутня пільга щодо сплати судового збору, зокрема за подання апеляційної скарги, тому за оскарження у цій справі рішення суду першої інстанції в частині щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 150% х 384,20 грн (1921 грн х 0,2). Також суд апеляційної інстанції визначив суму судового збору в розмірі 150% х 768,40 грн (1921 грн х 0,4) за подання позивачем апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди.

6. Отже, загальна сума судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 травня 2020 року визначена судом апеляційної інстанції у розмірі 1728,90 грн (576,30 грн + 1152,60 грн).

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 травня 2020 року повернуто заявнику.

8. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що у встановлений судом строк на адресу суду від скаржника надійшли копія квитанції від 02 липня 2020 року №72195 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 576,30 грн і заява, в якій скаржник, зокрема, пояснює щодо правильності сплати судового збору та необхідності відкриття апеляційного провадження в справі, у зв'язку з усуненням недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду від 23 червня 2020 року. Так, заява обґрунтована незгодою скаржника із визначення судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суми судового збору у розмірі 1152,60 грн за подання позивачем апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди. Заявник указує, що він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в цій частині відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law18~).

9. Розглянувши зазначену заяву, суд апеляційної інстанції указав, що положення ~law19~ можуть бути застосовані при зверненні до апеляційного суду за оскарженням не будь-якого рішення суб'єкта владних повноважень, а таким рішенням повинна бути заподіяна шкода, а в цій ситуації (у цій справі) позивач оскаржує постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. З огляду на це ~law20~ у цьому випадку не застосовується.

10. Оскільки станом на 21 серпня 2020 року (з урахуванням терміну необхідного на поштовий перебіг) вимог ухвали суду від 23 червня 2020 року апелянтом у повному обсязі не виконано, а отже, недоліки апеляційної скарги не було усунуто у встановлений судом апеляційної інстанції строк.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

11.24 вересня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року в справі №205/10899/19.

12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху та повертаючи її, дійшов помилкового висновку стосовно необхідності сплати позивачем судового збору за вимогу щодо стягнення моральної шкоди.

13. Скаржник наголошує, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка є основною та за яку було сплачено судовий збір.

14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

15. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

16. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

17. Частиною 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до пункту 1 частини 5 , частини 6 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

19. Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

20. За правилами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частини 1 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

21. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

22. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ~law21~.

23. За ~law22~ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених ~law23~. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене ~law24~.

24. ~law25~ передбачено об'єкти справляння судового збору та визначено перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.

25. Відповідно до ~law26~ судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого ~law27~.

ІV. Позиція Верховного Суду

26. Як убачається з матеріалів справи, позивачем в цій справі заявлено позовні вимоги щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та відшкодування моральної шкоди, завданої цим незаконним рішенням.

27. Рішенням суду першої інстанції відмовлено в задоволенні цих вимог.

28. Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою позивач не надав документа про сплату судового збору на рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, оскільки вважав, що звільнений від її сплати на підставі положень ~law28~.

29. Проте судом апеляційної інстанції зазначено про необхідність сплати судового збору в цій частині.

30. Суд зазначає, що згідно з положеннями ~law29~ судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

31. Згідно з приписами частини 1 статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини 2 статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому частини 2 статті 245 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

32. Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

33. Зміст указаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.

34. Ураховуючи наведене Суд уважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності сплати судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, та за подання якої, у силу ~law30~, судовий збір не справляється.

35. Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року в справі №405/8768/18, від 05 березня 2020 року в справі №597/664/18 і Суд не вбачає підстав для відступу від них під час розгляду цієї справи.

36. Відповідно до частин 1 і 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

37. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

38. З огляду на викладене касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

39. Щодо клопотання позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права, Суд указує таке.

40. Згідно з частиною 5 статті 346 КАС України, на яку посилається скаржник, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

41. Наведена правова норма передбачає право Суду, а не обов'язок, на передачу справи до Великої Палати Верховного Суду, окрім того, на розсуд Суду законодавець залишив визначення питання щодо наявності виключної правової проблеми.

42. Ураховуючи обставини справи, Суд дійшов висновку, що справа не містить виключної правової проблеми, а отже, відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

V. Судові витрати

43. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він, відповідно, змінює розподіл судових витрат.

44. Оскільки Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

45. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

46. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

47. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року в цій справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

48. Судові витрати не розподіляються.

49. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко