Історія справи

Постанова КАС ВП від 13.11.2023 року у справі №200/644/23
Постанова КАС ВП від 13.11.2023 року у справі №200/644/23
Постанова КАС ВП від 13.11.2023 року у справі №200/644/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 200/644/23

адміністративне провадження № К/990/28780/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №200/644/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни

про визнання протиправними, скасування рішення, стягнення коштів,

за касаційною скаргою Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року (головуючий суддя: Куденкова К. О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Мельник Ілони Борисівни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради незаконними, а прийняте нею рішення № 66120464 від 17 січня 2023 року про відмову в державній реєстрації таким, що не відповідає вимогам законодавства та скасувати;

- стягнути з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 525 грн;

- винести окрему ухвалу суду щодо незаконних дій державного реєстратора Мельник Ілони Борисівни Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та направити її до Львівської міської ради та Міністерства юстиції України для вжиття відповідних заходів.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що державним реєстратором Мельник Ілоною Борисівною не перевірено факт державної реєстрації прав на інші складові багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , хоча така реєстрація прав неодноразово здійснювалася, у тому числі державними реєстраторами Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, а відповідна інформація зберігається у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Як зазначає позивач, доказом зазначеного є рішення про державну реєстрацію прав № 65766227 від 13 грудня 2022 року державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Віхрової О. Ю., про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за цією ж адресою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 04 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року, позов задовольнив частково. Скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни № 66120464 від 17 січня 2023 року про відмову у державній реєстрації прав. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради суму судових витрат у розмірі 255 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради суму судових витрат у розмірі 6 288,32 грн.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності у рішенні відповідача визначених статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для відмови в державній реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 21 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так судами не враховано, що інформація про присвоєння адреси багатоквартирному житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 відсутня в реєстрі будівельної діяльності. Поряд з цим, адреса вважається присвоєною з дня внесення до реєстру будівельної інформації про її присвоєння.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2023 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 19 травня 2021 року № 254 «Про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (секції 3-4) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями трансформаторної підстанції адреси «АДРЕСА_1» вирішено присвоїти багатоквартирному житловому будинку (секції 3-4) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованими приміщенням трансформаторної підстанції на АДРЕСА_2 (загальною площею - 11841,5 км.м., житловою площею квартир - 4495,3 кв.м., кількістю поверхів - 6, 8, площею вбудованих вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 2735,6 кв.м.) поштову адресу: АДРЕСА_1 .

11. 10 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради про державну реєстрацію права власності, а саме щодо державної реєстрації виникнення права приватної власності на машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10 грудня 2022 року за реєстраційним номером 53377583).

До вказаної заяви позивачем додано: - квитанцію про сплату адміністративного збору; - акт огляду машиномісця від 29 листопада 2022 року; - договір купівлі-продажу майнових прав на машиномісце від 29 листопада 2022 року; - витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ЛВ122210331674, видавник: ЄДЕССБ; - технічний паспорт, серія та номер: ТІ01: 8248-0510-8842-6050 , видавник: ЄДЕССБ; - довідка, серія та номер: 29/11/2022-п1ф, видавник: ТзОВ «ЖК Білий шоколад»; - акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, видавник: ТзОВ «ЖК Білий шоколад», ОСОБА_1 ; - акт передачі пакету документів, серія та номер: б/н, видавник: ТзОВ «ЖК Білий шоколад», ОСОБА_1 ; - копія довіреності, серія та номер: 111, видавник: ОСОБА_1, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.

Відповідно до квитанції № 1 від 10 грудня 2022 року позивачем сплачено 250,00 грн адміністративного збору за проведення державної реєстрації права власності, а також 5,00 грн банківської комісії.

12. Рішенням державного реєстратора Мельник І. Б. № 65788956 від 15 грудня 2022 року «Про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» вирішено зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 10 грудня 2022 року 09:32:37 за реєстраційним номером 53377583, яку подав ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що відповідно до п.79 Порядку скеровано запит до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо розпорядження про присвоєння багатоквартирному житловому будинку адреси №254 від 19 травня 2021 року.

13. Рішенням державного реєстратора Мельник І. Б. № 66120464 від 17 січня 2023 року вирішено відмовити в державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на машиномісце НОМЕР_1 що розташований АДРЕСА_1 за суб`єктом: ОСОБА_1 , податковий номер/серія, номер паспорта/ УНЗР 2781000296/ВВ236182 .

14. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Відповідно до ч. 6 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння. Відповідно до п. 77 Порядку Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Державним реєстратором встановлено, що відомості з ЄДЕССБ відсутні.

15. Вважаючи таке рішення державного реєстратора протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки касаційна скарга подана Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на судові рішення в частині задоволених позовних вимог, то саме ця частина позовних вимог підлягає перегляду.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. За приписами пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державний реєстратор: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

19. Згідно зі ст. 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

20. Положеннями ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачено, що підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці); 14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості; 15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості; 16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва; 17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва; 18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"; 19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі: державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва; первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості; державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням; 20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону.

21. Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону № 1952-IV встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

22. Частиною 2 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

23. Таким чином, законодавством регламентовано перелік підстав для відмови у державній реєстрації, який є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню.

24. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначено, що державним реєстратором встановлено відсутність відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Правовою підставою для відмови в державній реєстрації прав зазначено п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV (подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом).

25. Проте, державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник І. Б. не вказано, який саме документ не відповідає вимогам, установленим саме Законом № 1952-IV.

26. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди дійшли обгрунтовано висновку про відсутність у спірному рішенні визначених статтею 24 Закону №1952-IV підстав для відмови в державній реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

27. Слід звернути увагу, що Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), складовою частиною якого є Реєстр будівельної діяльності, була введена в дію Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», яка набула чинності лише 02 липня 2021 року.

28. Між тим, розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 254 «Про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (секції 3-4) з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями трансформаторної підстанції адреси «АДРЕСА_1» було прийнято 19 травня 2021 року.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник І. Б. здійснила запит про надання інформації від 15 грудня 2022 року № 2902-вих-111862 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо отримання копії розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 19 травня 2021 року № 254 та надання інформації щодо внесення відомостей про присвоєну адресу до Реєстру будівельної діяльності.

30. На вказаний запит державний реєстратор Мельник І. Б. отримала зазначене розпорядження.

Тобто, наявні підстави вважати, що у державного реєстратора були достовірні відомості про присвоєння адреси.

31. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суди дійшли обгрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача і наявність підстав для його скасування.

32. Поряд з цим, слід звернути увагу, що у матеріалах справи наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів № 3177551464 від 15 грудня 2022 року, в якій наявні відомості щодо наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 03 червня 2021 року.

33. Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про те, що суди попередніх інстанцій частково задовольняючи позовні вимоги, неправомірно скасували рішення державного реєстратора без визнання протиправними дій державного реєстратора, оскільки кодексом чітко визначено, що суд може скасувати рішення суб`єкта владних повноважень лише у разі визнання його протиправним.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи частково позовні вимоги, дійшли обгрунтованого висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення та наявності підстав для його скасування.

34. Щодо посилань скаржника на неправомірне стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, слід зазначити таке.

35. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

36. За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

37. Згідно зі ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

38. Отже, за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

39. Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

40. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі угоди від 01 лютого 2023 року № 01/23 про надання правової (юридичної) допомоги адвокатом, укладеної між ОСОБА_1 (клієнт) і адвокатом Воронковою Юлією Вікторівною, гонорар адвоката складає 12 525 грн.

41. Відповідно до акту № ОУ-0000001910 від 10 лютого 2023 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) виконавцем (адвокатом) були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору № 01/23 від 12 січня 2023 року:

- 01 лютого 2023 року надання первинної юридичної консультації, кількість витраченого часу - 1,1 год.;

- 03 лютого 2023 року ознайомлення з матеріалами справи, моніторинг законодавства та судової практики, кількість витраченого часу - 2,25 год.;

- 05 лютого 2023 року підготовка адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та Державного реєстратора юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник Ілони Борисівни про скасування рішення № 66120464 від 17 січня 2023 року, кількість витраченого часу - 2,5 год.;

- 07 лютого 2023 року формування додатків до адміністративного позову, підготовчі дії для подання адміністративного позову до суду, кількість витраченого часу - 1,75 год.;

- 10 лютого 2023 року передача адміністративного позову із додатками клієнту, кількість витраченого часу - 0,75 год.

Всього витраченого часу 8,35 год, загальна вартість робіт (послуг) 12 525 грн (з розрахунку 1500 грн за годину).

Відповідно до квитанції про прийняття грошових коштів відповідно до договору 01/23 від 01 лютого 2023 року позивачем сплачено 12525 грн за надання правової допомоги.

42. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки предмет спору в цій справі не є складним, містить один типовий епізод спірних правовідносин, справа не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, тому заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому суди обґрунтовано стягнули з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

43. Щодо посилань скаржника на безпідставне стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в розмірі 77% річних видатків на виконання судових рішень, що унеможливлює в майбутньому оскарження управлінням будь-яких інших судових рішень, слід звернути увагу на приписи частини першої статті 139 КАС України, якою встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги задоволені частково, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, понесені позивачем, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

44. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій.

45. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

46. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

47. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

48. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

49. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

50. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

51. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

52. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій