Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.11.2019 року у справі №804/281/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №804/281/16

адміністративне провадження №К/9901/13270/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 (суддя Олійник В. М. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 (судді:

Юрко І. В. (головуючий), Гімон М. М., Чумак С. Ю.) у справі №804/281/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Дніпропетровської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (далі - позивач, ТОВ "Атлантіс") звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про зобов'язання відповідача прийняти заяви позивача від 20.11.2015 №20/11-1, №20/11-2, №20/11-3, №20/11-4, №20/11-5, №20/11-6, №20/11-7, №20/11-8, №20/11-9, №20/11-10, №20/11-11, №20/11-12, №20/11-13, №20/11-14, №20/11-16, №20/11-16 №20/11-17, №20/11-18, №20/11-19, №20/11-20, №20/11-21, №20/11-22, №20/11-23, №20/11-24, №20/11-25, №20/11-26, №20/11-27, №20/11-28, №20/11-29, №20/11-30, №20/11-31, №20/11-32, №20/11-33, №20/11-34, №20/11-35, №20/11-36, №20/11-37, №20/11-38, №20/11-39, №20/11-40, №20/11-41, №20/11-42, №20/11-43 та оформити відповідні аркуші коригувань, зобов'язання внести зміни до митних декларацій на підставі заповнених та оформлених аркушів коригувань.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення митного оформлення товару, ввезеного з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України, позивачем сплачено додатковий імпортний збір у розмірі ~money0~ Враховуючи пункт
6.6 статті 6 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", в якому вказано, що товари, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України, на думку позивача, він не повинен сплачувати додатковий імпортний збір за митними деклараціями, оскільки ТОВ "Атлантіс" було надано сертифікати походження товару, що були імпортовані.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016, в задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митний орган у межах своїх повноважень та на підставі вимог закону надав Товариству вичерпну відповідь щодо порядку звернення до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених до бюджету коштів, підстав для звільнення об'єкта оподаткування додатковим імпортним митом, підстав оформлення та заповнення аркушів коригування для внесення змін до митної декларації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, між ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" (продавець) та ТОВ "Атлантіс" (покупець) було укладено контракт №05/05 від
05.05.2015, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю виноматеріали (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його по цінам та на умовах, вказаних в додатках до контракту, які є невід'ємною частиною договору.

На підставі вищевказаного контракту та відповідно до митних декларацій позивачу поставлено від ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" у митному режимі імпорт з території вільної економічної зони (ВЕЗ) "Крим виноматеріали.

В ході митного оформлення ТОВ "Атлантіс" самостійно сплачено додатковий імпортний збір у розмірі ~money1~

Позивач, вважаючи, що вказаний додатковий імпортний збір стягнутий на користь Державного бюджету України неправомірно, направив 20.11.2015 в електронному вигляді до митного посту "Новомосковськ" Дніпропетровської митниці ряд заяв про внесення змін до митних декларацій, митне оформлення яких було здійснено у липні - вересні 2015 року. Вказані заяви подані стосовно кожної з вищезазначених митних декларацій разом з сертифікатами про походження товару форми У-1. В обґрунтування підстав для внесення змін позивач вказав, що п.6.6 статті 6 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від
12.08.2014 №1636-VI передбачає звільнення від сплати будь-якого мита, передбаченого гл. 42 Митного кодексу України за умови наявності сертифікату походження України. Враховуючи той факт, що додатковий імпортний збір є підвидом мита, то поставка з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України повинна бути здійснена без застосування додаткового імпортного збору

Митний орган своїм листом за вих. №04-50-62/293 від 23.11.2015 повідомив позивача про неможливість внесення змін до декларації обраним товариством способом, адже зазначена у заявах підстава не відповідає умовам оформлення аркушів коригування, визначеним п.37 постанови Кабінету Міністрів України від
12.05.2012 №450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій".

Крім того, в листі зазначено, що аркуш коригування, на підставі якого вносяться зміни до декларації, заповнюється та оформлюється митним органом у разі отримання підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення. Проте, такого підтвердження Казначейства до відповідача не надходило, тому у нього відсутні підстави для оформлення аркушів коригування. Запропоновано товариству здійснити заходи, передбачені статті 43 Податкового кодексу України та Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль зі справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, зазначає, що контролюючим органом порушено вимоги статті 301 Митного кодексу України та не дотримано процедурних обов'язків встановлених Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль зі справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від
20.07.2007 року №618 чим порушено право позивача на внесення змін до митних декларацій та повернення сплачених коштів у якості додаткового імпортного збору.

9. Відповідач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

10.1. Частина перша статті 271.

Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та Податковим кодексом України, який нараховується та сплачується відповідно до Податковим кодексом України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

10.2. Частина друга статті 271.

В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

10.3. Стаття 277.

Об'єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент ~money2~ що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Податковим кодексом України, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до Податкового кодексу України.

10.4. Частина перша статті 288.

Особливі види мита застосовуються незалежно від інших видів мита на умовах, визначених законом.

10.5. Частина перша-третя статті 301.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 №1636 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

11.1. Пункт 6.6 статті 6.

Товари, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.

12. "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2012 року №450 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

12.1. Пункт 37.

Після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

13. Порядок повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль зі справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

13.1. Пункт 1 Розділу ІІІ.

Для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митного органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Дія абзаців третього - восьмого цього пункту поширюється на: платників податків - фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до митного органу заяви стосуються внесення змін в митні декларації, митне оформлення яких вже завершено, заяв про повернення надмірно сплачених митних платежів позивач митному органу не подавав. Відомості щодо вартості ввезеного товару, в тому числі з урахуванням додаткового імпортного збору, позивачем при митному оформлені товару в митні декларації були внесені самостійно.

15. Внесення змін до митної декларації шляхом оформлення аркуша корегування та повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів дві окремі самостійні процедури, які регулюються різними підзаконними нормативно-правовими актами.

16. Враховуючи те, що заяви позивача стосуються внесення змін до митних декларацій та оформлення аркушів корегування, порядок складення, яких регламентує "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" №450 затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2012 аркуші коригування в даному випадку не могли бути оформлені та заповнені контролюючим органом на підставі поданих позивачем 20.11.2015 заяв, оскільки митницею не було отримано інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення; вказані зміни в декларації (виправлення) не були помилковими відомостями про товари, до того ж, такі виправлення пов'язані з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; та такі відомості про товари, були відомі позивачу під час митного оформлення товарів, також ці відомості пов'язані з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

17. Постановою Кабінету Міністрів України затверджений порядок, який регламентує повернення помилково та/або надмірно сплаченого мита, що визначає алгоритм дій декларанта при поверненні коштів таких як: форма та зміст заяви її реквізити, перелік документів, що до неї додаються, порядок розгляду заяви. Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з відповідними заявами не зверталося. Тому відповідач не приймав будь-якого рішення яке б порушувало право позивача на повернення помилково сплаченого мита.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

20. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог Товариства щодо зобов'язання відповідача прийняти заяви, оформити відповідні аркуші коригувань та внести зміни до митних декларацій на підставі заповнених та оформлених аркушів коригувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 271, 277, 288 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2016 і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
29.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
15.08.2016 у справі № 804/281/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду