Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №826/24457/15

адміністративне провадження №К/9901/30367/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Пантіну Л.О. (надалі по тексту - Уповноважена особа) надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" (далі - ПАТ "Український професійний банк", Банк) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом за договором карткового рахунку №980-012606-15-017 від 07 травня 2015 року;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов`язати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом позивача за договором карткового рахунку №980-012606-15-017 від 07 травня 2015 року за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року зобов`язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк", за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року - скасовано, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що дії Уповноваженої особи щодо віднесення договору карткового рахунку від 07.05.2015, карткового рахунку № НОМЕР_2 (операцій з внесення 07.05.2015 грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 ), до категорії нікчемних відповідно до повідомлення про нікчемність правочинів № 01-10/4087 від 27.08.2015 та листа № 01-10/4726 від 11.09.2015 є протиправними, оскільки не ґрунтуються на Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вказує, що Уповноваженою особою безпідставно не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "УПБ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, чим порушено його право ОСОБА_1 , як вкладника ПАТ "УПБ" на отримання гарантованої суми вкладу.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У ході розгляду справи судами встановлено та не заперечувалось сторонами, що між ПАТ "Український професійний банк", як банком, та позивачем, як клієнтом, 07 травня 2015 року укладено договір карткового рахунку №980-012606-15-017 (далі - договір), відповідно до якого позивачу відкрито в Банку картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Факт внесення коштів, всього у сумі 198000,00 грн. на вказаний рахунок позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією випискою банку за договором №980-012606-15-017 за період з 01 травня 2015 року 31 травня 2015 року. Станом на 29 травня 2015 року на рахунку позивача НОМЕР_2 обліковується залишок коштів у сумі 198093,70 грн.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року №348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28 травня 2015 року №107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк", згідно з яким з 29 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк".

Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

В подальшому на офіційному сайті Фонду (www.fg.gov.ua) було опубліковано оголошення про те, що з 06 серпня 2015 року ПАТ "Український професійний банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 08 липня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи банків-агентів.

Постановою правління Національного банку України від 28 серпня 2015 року №562 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк".

На виконання даної постанови Національного банку України від 28 серпня 2015 року №562 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 28 серпня 2015 року №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора ПАТ "Український професійний банк", визначених ст.ст. 37, 38, ч. 1 і 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-V), Кадирова В.В. на один рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.

У вересні 2015 року Фонд повідомив вкладників Банку, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 28 серпня 2015 року №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 03 вересня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ "Український професійний банк" з 03 вересня 2015 року до 13 жовтня 2015 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду.

За результатами звернення до банку-агента з метою отримання відшкодування за вкладом за договором банківського рахунку (картковий рахунок) позивач дізнався про відсутність відомостей про нього у загальному реєстрі вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду.

Згодом позивач отримав лист №01-10/4087 від 27 серпня 2015 року, за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л.О., яким його повідомлено, що правочини, в тому числі договір карткового рахунку від 07 травня 2015 року, картковий рахунок № НОМЕР_2 (операції з внесення 07 травня 2015 року грошових коштів на вказаний рахунок), є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону №4452-V та ст. 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Також з листа відповідача №01-10/4726 від 11 вересня 2015 року, адресованого уповноваженому представнику позивача, вбачається, що підставою для визнання договору від 07 травня 2015 року, карткового рахунок НОМЕР_2 (операцій з внесення 07 травня 2015 року грошових коштів на вказаний рахунок) нікчемними визначено п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-V.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Не погоджуючись з такими висновками та діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач є вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак, у зв`язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду. При цьому, на відповідачеві уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" лежав обов`язок скласти реєстр (перелік) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (включивши у такий перелік позивача) та подати такий реєстр виконавчій дирекції Фонду для його затвердження.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що операції по перерахуванню коштів з рахунків третьої особи на рахунок позивача, мають на меті надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому, положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Український професійний банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в за рахунок Фонду.

Отже, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду