Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №820/1971/17

адміністративне провадження №К/9901/15571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №820/1971/17

за позовом ОСОБА_1 до судді Дзержинського районного суду м.Харкова Омельченко Катерини Олексіївни про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді - Спірідонова М.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, прийняту колегією суддів у складі головуючого судді - Бегунца А.О., суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до судді Дзержинського районного суду м.Харкова Омельченко Катерини Олексіївни, в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, внаслідок яких до цього часу не було розглянуто і вирішено заяви від 27.02.2017 р. та від 10.04.2017 р., подані представниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в справі №638/940/16-ц про роз'яснення заочного рішення від 25.08.2016 р.;

1.2. визнати протиправним дії та бездіяльність відповідача, внаслідок яких до цього часу не постановлено і не вручено ОСОБА_1 ухвалу про роз'яснення заочного рішення від 25.08.2016 р. в справі №638/940/16-ц або про відмову у його роз'ясненні;

1.3. зобов'язати відповідача - Дзержинський районний суд м. Харкова в особі судді Омельченко К.О. - негайно розглянути і вирішити заяви від 27.02.2017 р. та від 10.04.2017 р., подані представниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в справі №638/940/16-ц про роз'яснення заочного рішення від 25.08.2016 р.;

1.4. зобов'язати відповідача - Дзержинський районний суд м. Харкова в особі судді Омельченко К.О. - негайно постановити і вручити ОСОБА_1 ухвалу про роз'яснення заочного рішення від 25.08.2016 р. в справі №638/940/16-ц або про відмову у його роз'ясненні;

1.5. визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, внаслідок яких ОСОБА_1 до цього часу не вручено копію справи №638/940/16-ц, виготовлену у відповідності до клопотань №1-1п від 27.02.2017 р., №9-1п від 11.04.2017 р. та №12-1п від 20.04.2017 р.;

1.6. зобов'язати відповідача - Дзержинський районний суд м. Харкова в особі судді Омельченко К.О. - негайно вручити ОСОБА_1 копію справи №638/940/16-ц, виготовлену у відповідності до клопотань №1-1п від 27.02.2017 р., №9-1п від 11.04.2017 р. та №12-1п від 20.04.2017 р.

1.7.стягнути з поточного рахунку відповідача на користь позивача суму в розмірі 331,44 грн., з яких: 160 грн. - реальні збитки, 5, 72 грн. - упущена вигода (3% річних), а 165, 72 грн. - моральна шкода.

2.Позовна заява мотивована тим, що суддя Омельченко К.О. під час розгляду заяви позивача про перегляд заочного рішення у справі №638/940/16-ц допускає численні порушення процесуального закону та затягує судовий розгляд.

3.Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, відмовлено у відкритті провадження у даній адміністративній справі.

4.Рішення судів попередніх інстанцій аргументовані тим, що суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, відтак відсутні ознаки існування публічно-правового спору між сторонами. У зв'язку із наведеним, в силу вимог статті 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

5.Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6.Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2017 року відкрито провадження за касаційною ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017р.

7.Верховний Суд ухвалою від 11 червня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

8.Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

9. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив наступне:

9.1.Позовні вимоги спрямовані на стимулювання відповідача діяти відповідно до імперативних приписів Цивільного процесуального кодексу та не порушувати права позивача як учасника судового розгляду. Вчинювані суддею Омельченко К.О. процесуальні порушення під час розгляду заяви позивача про перегляд заочного рішення у справі №638/940/16-ц є безумовною підставою для звернення до суду в порядку адміністративного судочинства за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

10. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

11. Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. У статті 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

12. Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.

13. Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

14. Згідно з частиною 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

15. Пунктом 1 частиною 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

16.Частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

17.Статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус судів" встановлено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

18.Згідно зі статтею 23 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

19.Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

20.Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Закон допускає оскарження саме рішень судді чи суду у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.

21.Разом з тим, вирішуючи питання чи являється суддя, який здійснює розгляд справи, суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, слід перш за все звернути увагу на наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних, осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

При цьому, під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб'єктів публічної влади (суб'єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.

Разом з тим, суд та суддя при розгляді справ не виконують владно-управлінських функцій, а здійснюють повноваження відповідно до норм процесуального закону, спрямовані на вирішення спору між сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі.

У зв'язку із наведеним, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Дана правова позиція узгоджується з постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. N 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів».

Зважаючи на викладене, доводи касатора про те, що відповідач, Дзержинський районний суд м. Харкова в особі судді Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко Катерини Олексіївни, здійснює саме владні управлінські функції, є необґрунтованими, оскільки підставою для звернення до суду із позовною заявою є здійснення відповідачем процесуальних дій в межах розгляду цивільної справи за № 638/940/16-ц.

22. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено оскарження дій судді в порядку дисциплінарного провадження.

Зокрема, статтями 107, 108 даного Закону передбачено право особи на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у разі вчинення суддею, зокрема, істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків чи безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, особа може звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії такого судді. Разом з тим, законодавством не передбачено можливості судового оскарження таких дій.

Дана обставина виключає наявність публічно-правового спору між позивачем та відповідачем, що, в силу положень пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

23.Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та обґрунтовано відмовили у відкритті провадження у справі.

24. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25.З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

26. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

27. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

п о с т а н о в и в :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх