Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.03.2021 року у справі №520/10213/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 520/10213/2020

провадження № К/9901/5043/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), начальника Міжрайонної державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка Олексія Миколайовича, старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт Анни Вікторівни про визнання протиправними дій та скасування постанов, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Мінаєвої О. М., суддів: Кононенко З. О., Макаренко Я. М.

І. Обставини справи

1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), начальника Міжрайонної державної виконавчої служби по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнка Олексія Миколайовича, старшого державного виконавця Міжрайонної ДВС по Холодногірському і Новобаварському районах в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кріт Анни Вікторівни про визнання протиправними дій та скасування постанов.

2. Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 вересня 2020 року зазначений адміністративний позов повернув позивачу з підстав пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Позивач оскаржила вказану ухвалу в апеляційному порядку.

4. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 21 жовтня 2020 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, та залишив апеляційну скаргу позивача на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору та подання до суду апеляційної скарги викладеної українською мовою, надавши строк для усунення цих недоліків.

5. У зв'язку з поверненням поштового конверту із вищевказаними ухвалами на адресу апеляційного суду з відміткою "у зв'язку із закінченням терміну зберігання" Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 16 листопада 2020 року, якою вирішив повторно направити ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року про залишення без руху апеляційної скарги.

6. Копію вказаної ухвали апеляційного суду позивач отримала 25 листопада 2020 року.

7. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подала до суду заяву разом із довідкою про доходи за 2019 календарний рік, видану Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України міста Харкова в Харківській області, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 04 квартал 2019 року, видану Центральним управлінням Головного управління ДПС у Харківській області.

8. Ухвалою від 11 грудня 2020 року Другий апеляційний адміністративний суд повернув апелянтові зазначену скаргу з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

9. При цьому суд апеляційної інстанції послався на постанови Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 826/24325/15, від 14 травня 2020 року у справі № 826/7283/17, від 19 березня 2020 року у справі № 826/7716/17 та ухвалу від 29 жовтня 2020 року у справі № 826/3012/17, в яких висловлена позиція з питання мови адміністративного судочинства.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

10. Позивач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. Верховний Суд ухвалою від 13 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною 3 , пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

13. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

14. Згідно з частинами 1 , 2 статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному частинами 1 , 2 статті 300 КАС України.

15. За приписами частинами 1 , 2 статті 300 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору

16. За правилом частини другої статті 298 зазначеного Кодексу до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частинами 1 , 2 статті 300 КАС України, застосовуються положення частинами 1 , 2 статті 300 КАС України.

17. Приписами пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

18. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із такого.

19. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов'язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

20. Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.

21. Частинами 1 , 2 статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

22. Частина перша статті 133 цього ж Кодексу закріплює, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

23. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (наводиться у редакції, яка була чинна на час подання апеляційної скарги; надалі - ~law18~), відповідно до частини першої статті 3 якого судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

24. Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, суд апеляційної інстанції констатував відсутність доказів, які б давали підстави для звільнення позивача від сплати судових витрат відповідно до статті 133 КАС України.

25. Такого висновку суд дійшов, враховуючи довідку про доходи № 0061010666721058, з якої слідує, що дохід ОСОБА_1 за серпень 2020 року склав 2344,90 грн. та відомості про відсутність доходів з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 03 вересня 2020 року за період з 1 квартал 2020 року по 2 квартал 2020 року.

26. Так, визначення судового збору міститься у ~law19~ та означає збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених ~law20~. Судовий збір включається до складу судових витрат.

27. Відповідно до ~law21~ платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене ~law22~.

28. Розміри ставок судового збору визначені ~law23~. Зокрема, підпунктом 5 пункту 2 частини другої цієї статті ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду визначена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

29. Водночас, ~law24~ закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

За змістом частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

30. Отже, суд може звільнити позивача - фізичну особу від сплати судового збору у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу такої особи за попередній календарний рік.

31. При цьому слід зауважити, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та ~law25~ є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

32. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

33. Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

34. Відповідно до частин 1 , 2 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

35. Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги від 11 грудня 2020 року, виходив з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

36. Натомість, як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху зверталась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи його неможливістю сплатити судовий збір у зв'язку із важким матеріальним становищем.

Разом з вказаним клопотанням позивач надала до суду відповідні документи на підтвердження викладених нею обставини, які перешкоджають сплаті судового збору, а саме довідку про доходи за 2019 календарний рік, видану Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України міста Харкова в Харківській області, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 04 квартал 2019 року, видані Центральним управлінням Головного управління ДПС у Харківській області.

37. Проте, суд апеляційної інстанції таке клопотання не розглянув та не надав оцінки поданим позивачем доказам у підтвердження її важкого матеріального становища.

38. Таким чином, судом не встановлено наявності чи відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору та не перевірено чи встановлений законом обов'язок сплати судового збору, з врахуванням матеріального становища позивача та обставин справи не призведе до порушення її права на доступ до правосуддя.

39. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 815/5818/16.

40. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скаржнику.

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

ІV. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду, постановлену 11 грудня 2020 року у справі № 520/10213/2020 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур