Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.08.2018 року у справі №808/504/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2020 року

Київ

справа № 808/504/17

адміністративне провадження № К/9901/53401/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 808/504/17

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування вимоги

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, ухвалене суддею Татариновим Д.В. та

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Прокопчук Т.С., суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У лютому 2017 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - позивач, ТУ ДСА України у Запорізькій області) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просили:

1.1. зобов`язати відповідача виключити з розділу 2.5 «Штатна дисципліна. Видатки на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату» акту ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2014 року по 01 вересня 2016 року від №08-21/14 від 21 грудня 2016 року висновок про те, що премія до професійних свят (Дня юриста і Дня працівників суду) працівникам апаратів судів, а саме - робітникам, зайнятим обслуговуванням судів, виплачувалася в порушення пункту 2 «ж» наказу Міністерства праці України № 77 від 02 жовтня 1996 року «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - Наказ МП України №77);

1.2. визнати неправомірною та скасувати вимогу відповідача, викладену в листі №04-08-08-14/709 від 03 лютого 2017 року.

2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що вимоги Держаудитслужби в Запорізькій області, викладені в листі від 03 лютого 2017 року № 04-08-08-14/709, ТУ ДСА України в Запорізькій області вважає неправомірними та такими, що не підлягають виконанню, оскільки преміювання робітників, зайнятих обслуговуванням судів, до святкових дат здійснювалося відповідно до вимог Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та не порушує вимоги підпункту «ж» пункту 2 наказу Міністерства праці України від 02 жовтня 1996 року № 77 (далі - Наказ № 77). Зазначає, що аналогічна правова позиція щодо можливості преміювання робітників, зайнятих обслуговуванням судів, до святкових дат викладена у листі Управління Держпраці у Волинській області від 17 листопада 2016 року № 2538/01-06.1. Таким чином, вважає, що фактично ніяких порушень законодавства в частині виплати премій фахівцями Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області виявлено не було, у зв`язку з чим вимога щодо усунення порушень законодавства є безпідставною.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову ТУ ДСА України в Запорізькій області відмовлено.

4. Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з доводами якого погодився і суд апеляційної інстанції, послався на те, що у справі, що розглядається, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області пред`явлено вимогу позивачу, яка вказує на виявлені порушення пункту 2 «ж» Наказу №77, щодо зайвого нарахування та виплати заробітної плати працівникам апаратів судів, з урахуванням премії до професійних свят (Дня юриста і Дня працівників суду) в розмірі 76 850 грн та, як наслідок, зайвого нарахування та перерахування внесків до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) в сумі 27 575,82 грн., з вимогою усунення даного порушення, шляхом наданням копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів в строк до 10 березня 2017 року. Зважаючи на те, що оскільки усі збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування примусово стягуються з особи, яка їх заподіяла, виключно в судовому порядку за позовом контролюючого органу про їх стягнення, правильність та підстави обчислення яких перевіряється судом, який розглядає даний позов, заявлена позивачем вимога щодо скасування зазначеної вимоги є безпідставною, оскільки вона жодним чином не порушує права, свободи та інтереси позивача.

4.1. Щодо позовної вимоги ТУ ДСА України в Запорізькій області про зобов`язання відповідача виключити з пункту 2.5 акту ревізії №08-21/14 від 21 грудня 2016 року висновок стосовно порушення ним виплати вищезазначених премій, суди попередніх інстанцій вказали на її безпідставність, оскільки сам по собі акт ревізії є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що безпосередньо зумовлює виникнення для позивача будь - яких правових наслідків.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

5. 18 червня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТУ ДСА України в Запорізькій області про скасування рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

6. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення, не містять висновку про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень, за допомогою яких неможливо примусово стягнути виявлені ході перевірки збитки. Оскільки вимога органу державного фінансового контролю є обов`язковою для виконання підконтрольною установою, то вона породжує у підконтрольної установи певні обов`язки, реалізація яких може вплинути на результати діяльності підконтрольної установи.

6.1. Також скаржник вважає, що неможливість оскарження вимоги в частині правильності обчислення збитків, не стосується випадків перевірки судом доводів сторін стосовно висновку органу державного фінансового контролю про наявність збитків як таких, без урахування питання про правильність їх обчислення.

7. 26 липня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Бившева Л.І., суддів Шипуліна Т.М., Ханова Р.Ф.

8. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. У зв`язку з унесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Бившевої Л.І. у розгляді справ категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку із змінами, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року №70/0/78-20, здійснено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги, за результатом якого визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 12 березня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи

11. 02 лютого 2018 року від Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін. Зазначають, що враховуючи вимоги Наказу № 77 та Кодексу законів про працю України, пункт 1.4 Положення про систему преміювання не поширюється на робітників, умови оплати праці яких визначаються відповідно до Наказу № 77. Вказують на те, що протягом 2014-2015 років робітникам судів, умови оплати праці яких визначаються відповідно до Наказу №77, щомісячно нараховувалась премія за підсумками роботи за місяць відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи. Проте у вересні 2014 року, відповідно наказів голів місцевих судів Запорізької області, премійовані вищевказані робітники на честь професійного свята «Дня Юриста». Також в листопаді 2014 року та в грудні 2015 року, відповідно наказів голів місцевих судів Запорізької області, премійовані вищевказані робітники на честь професійного свята «Дня працівників суду». Таким чином, нарахування та виплата премії на честь святкових дат робітникам судів, умови оплати праці яких визначаються відповідно до Наказу № 77, є порушенням Положення про систему преміювання та пункту 2«ж» Наказу № 77.

Установлені судами фактичні обставини справи

12. На підставі пункту 2.20 Плану контрольно-ревізійної роботи на III квартал 2016 року та направлень, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області у період з 28 вересня 2016 року по 21 грудня 2016 року (із зупиненням в період з 17 жовтня 2016 року по 20 листопада 2016 року та з 08 грудня 2016 року по 15 грудня 2016 року) проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ТУ ДСА України в Запорізькій області за період з 01 січня 2014 року по 01 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт № 08-21/14 від 21 грудня 2016 року, у розділі 2.5 «Штатна дисципліна. Видатки на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату» якого зроблено висновок про те, що премія до професійних свят (Дня юриста і Дня працівників суду) працівникам апаратів судів, а саме - робітникам, зайнятим обслуговуванням судів, виплачувалася в порушення пункту 2 «ж» Наказу МП України №77, що призвело до зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати в розмірі 76 850 грн. та зайво перерахованого єдиного соціального внеску в розмірі 27 575,82 грн.

13. Супровідним листом № 08-01/95 від 11 січня 2017 року ТУ ДСА України в Запорізькій області направлено відповідачу заперечення до акту ревізії, на підставі якого Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області супровідним листом № 04-08-0-14/590 від 31 січня 2017 року направлено позивачу висновок про неприйняття даного заперечення.

14. 08 лютого 2017 року ТУ ДСА України в Запорізькій області одержано лист відповідача № 04-08-08-14/709 від 03 лютого 2017 року з вимогою усунення викладених в пункті 2.5 акту ревізії порушень, шляхом наданням копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів в строк до 10 березня 2017 року.

15. Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними в пункті 2.5 акту ревізії №08-21/14 від 21 грудня 2016 року та вищезазначеною вимогою, ТУ ДСА України в Запорізькій області звернулося до суду з позовом.

Позиція Верховного Суду

Джерела права й акти їх застосування

16. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

18. Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

19. Статтею 2 Закону № 2939-XIІ визначено, що Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

19.1. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

20. Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 28 жовтня 2015 року утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

21. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03 лютого 2016 року (далі - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

22. Згідно з пунктом 3 Положення, основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема: 1) забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

23. Пунктом 4 Положення передбачено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: - здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); - реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, інспектування (ревізії); - здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах, усуненням виявлених недоліків і порушень; - вживає в межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення виявлених недоліків та запобігання їм у подальшому, а саме: проводить аналіз стану дотримання фінансової та бюджетної дисципліни, виявляє причини та умови, що призвели до недоліків і порушень, готує рекомендації та пропозиції щодо їх усунення і запобігання їм у подальшому; - вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

24. Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 6 Положення).

25. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

26. Зазначені вище норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

27. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

28. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

30. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

31. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017).

32. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

33. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

34. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

35. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

36. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

37. У справі, що розглядається, заявлено, зокрема, вимогу про визнання неправомірною і скасування вимоги відповідача від 03 лютого 2017 року за №04-08-08-14/709, викладену у листі № 04-08-08-14/709 від 03 лютого 2017 року, в якій поставлено питання про усунунення зазначених у пункті 2.5 акту ревізії порушень, шляхом надання копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів в строк до 10 березня 2017 року.

38. Тобто, відповідачем у цій вимозі вказано на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення згідно з вимогами законодавства.

39. У той же час, враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення, заявлена ТУ ДСА в Запорізькій області у розглядуваному адміністративному позові вимога про визнання неправомірною і скасування вимоги відповідача, викладеному у листі № 04-08-08-14/709 від 03 лютого 2017 року є передчасною.

40. Подібний висновок вже був висловлений у постановах Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 826/2525/15, від 12 лютого 2020 року № 812/135/17, і Суд не знаходить підстав для відступу від нього.

41. Стосовно позовної вимоги ТУ ДСА України в Запорізькій області про зобов`язання відповідача виключити з пункту 2.5 акту ревізії №08-21/14 від 21 грудня 2016 року висновок стосовно порушення ним виплати вищезазначених премій, колегія суддів Верховного Суду вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про її безпідставність, оскільки сам по собі акт ревізії є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що безпосередньо зумовлює виникнення для позивача будь - яких правових наслідків.

42. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

43. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

44. Доводи та аргументи ТУ ДСА України в Запорізькій області до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

45. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

46. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

47. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів першої та апеляційної інстанції відсутні.

49. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

50. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду