Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №804/1766/17

адміністративне провадження №К/9901/739/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду в складі судді Турлакової Н.В. від 12 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Юрко І.В., Білак С.В., Шальєвої В.А. від 14 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ТОВ «Еліона» звернулось до суду з позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17 лютого 2016 року №13- СК «Про скасування декларації про початок будівництва».

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Еліона» зазначило, що оскаржуване рішення прийняте департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області з перевищенням повноважень, визначених у статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому є незаконним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року провадження в адміністративній справі закрито, а також скасовано заходи забезпечення адміністративного позову по справі, встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року.

Приймаючи рішення про закриття провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вже звертався з адміністративним позовом з того самого спору і між тими самими сторонами, щодо якого є судове рішення, що набрало законної сили.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 листопада 2017 року залишив без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ТОВ «Еліона» звернулось з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати відповідні рішення та задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі ТОВ «Еліона» зазначає, що суди попередніх інстанцій не мотивували прийняті ними рішення, а також безпідставно дійшли до висновку про тотожність предметів спору в справі № 804/1510/16, по якій прийнято остаточне судове рішення, та даної адміністративної справи.

Від департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області у встановлений судом строк (до 07 лютого 2018 року) відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що питання правомірності рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17 лютого 2016 року №13- СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» вже вирішувалось в рамках розгляду адміністративної справи № 804/1510/16.

Зокрема, 16 березня 2016 року ТОВ «Еліона» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17 лютого 2016 року №13- СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».

За результатами розгляду даного адміністративного позову Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 804/1510/16 від 13 червня 2016 року, якою позовні вимоги ТОВ «Еліона» задоволено та постановлено визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17 лютого 2016 року № 13- СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».

Дана постанова оскаржувалась відповідачем в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області - задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року скасовано та винесено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Еліона» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2017 року (справа № К/800/4390/17) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Еліона» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року відмовлено.

У зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій закрили провадження в адміністративній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з положеннями частин першої, другої та третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Статтею 359 КАС України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, з того самого спору і між тими самими сторонами є судове рішення, що набрало законної сили, а саме постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі № 804/1510/16, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 804/1766/17.

При цьому доводи скаржника щодо нетотожності вказаних спорів спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, постановою Окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2017 року в справі № 804/1510/16.

З аналізу змісту цих судових рішень вбачається, що в адміністративній справі № 804/1510/16 сторонами спору виступали: ТОВ «Еліона» та департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області; предметом спору було рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17 лютого 2016 року №13- СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».

Тож суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що адміністративна справа між тими ж сторонами та з того ж спору вже розглядалась судами і по ній винесено рішення, яке набрало законної сили.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні по справі «Брумареску проти Румунії» Суд зауважує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (Brumarescu v. Romania № 28342/95). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» № 52854/99).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко