Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ К/9901/171/17 808/5911/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі №808/5911/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» (далі - позивач, ТОВ «НВО «Укрпромекологія») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000471503 від 21 квітня 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року позов задоволено.

ТОВ «НВО «Укрпромекологія» 12 травня 2017 року звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року задоволено заяву ТОВ «НВО «Укрпромекологія» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 21 березня 2017 року у справі №808/5911/15.

Запорізька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року залишено без змін.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Запорізька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «НВО «Укрпромекологія» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

У касаційній скарзі Запорізька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз обставин справи, а також на те, що судами невірно оцінено подані докази, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм процесуального права при прийнятті рішень.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша), а провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя).

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 2 червня 2016 року стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент винесення спірного рішення), стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, в обгрунтування причин поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання ТОВ «НВО «Укрпромекологія» посилається на те, що за об'єктивних обставин (матеріали справи з результатами оскарження судового рішення до апеляційної та касаційної інстанції повернулися позивачу від фахівців в галузі права, які представляли інтереси позивача в судових інстанціях за договором - 2 лютого 2017 року, а власних працівників з юридичною освітою ТОВ«НВО «Укрпромекологія» не мало) позивач не мав можливості своєчасно отримати виконавчий лист та отримав його у Запорізькому окружному адміністративному суд 21 березня 2017 року.

В обґрунтування оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що законодавством передбачено право стягувача звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду у разі пропущення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а зазначені позивачем, в даному випадку, причини пропуску строку є об'єктивними та поважними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова