ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2018 року

Київ

справа №464/2858/17

адміністративне провадження №К/9901/45/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція) на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 3 липня 2017 року (суддя Бойко О.М.; справа № 2-а/464/243/17) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (судді: Шавель Р.М., Бруновська Н.В., Костів М.В.; справа № 876/9861/17) у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції, заступника начальника відділу дозвільних та реєстраційних функцій Інспекції Денисяка Теодозія Григоровича, головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції Ткача Богдана Миколайовича про визнання дій протиправними, скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил,

встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати: протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 квітня 2017 року (далі - Спірний припис), винесений заступником начальника відділу дозвільних та реєстраційних функцій Інспекції Денисяком Т.Г. та головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції Ткачом Б.М., щодо зобов'язання ОСОБА_2 в 15-денний термін з дня отримання цього припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1; протиправними дії Інспекції та її посадових осіб - заступника начальника відділу дозвільних та реєстраційних функцій Інспекції Денисяка Т.Г. та головного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції Ткача Б.М. щодо винесення Спірного припису.

Сихівський районний суд міста Львова постановою від 3 липня 2017 року позов задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суди виходили із того, що позивач ОСОБА_2 не має ніякого відношення до будівництва об'єкта «Реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину за рахунок відновлення об'єму в офіцині будинку АДРЕСА_1». Він не є замовником вказаного будівництва, проектів будівництва не розробляв та не замовляв, декларацій про початок виконання будівельних робіт до відповідача не подавав, тому, як зазначили суди, не є суб'єктом містобудування, щодо якого може здійснюватися державний архітектурно-будівельний контроль. Жодних доказів про проведення планових чи позапланових перевірок відносно позивача Інспекція не представила.

Інспекція не погодилася із рішеннями судів попередніх інстанцій і подала касаційну скаргу про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову. У скарзі, як убачається з її змісту, посилається на неправильне застосування судами матеріальних норм права та порушення норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що суди не з'ясували чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів позивача, і якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення. Йдеться у скарзі і про те, що Спірний припис замовник виконав, що, на думку скаржника, підтверджує його правомірність.

На касаційну скаргу Інспекції позивач ОСОБА_2 подав відзив, у якому наголошує, що не він є замовником будівництва, тому Спірний припис складено відносно нього неправомірно. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив зібрані у справі докази, на підставі яких були прийняті оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги, заперечення, викладені у відзиві позивача, і дійшов висновку про таке.

Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VІ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності.

За пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону під замовником розуміється фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3038-VІ суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

За статтею 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Статтею 36 Закону № 3038-VІ передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина 8 статті 36 Закону № 3038-VІ).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом; у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункти 5, 9 Порядку).

Згідно з пунктом 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (пункт 19 цього Порядку).

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зобов'язаний, зокрема виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (пункт 14 Порядку).

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.

Суди встановили, що 28 квітня 2017 року заступник начальника відділу виконання дозвільних та реєстраційних функцій Інспекції Денисяк Т.Г. та головний спеціаліст відділу інспекційної роботи Інспекції Ткач Б.М. винесли Спірний припис.

Цим приписом зобов'язали ОСОБА_2 у 15-денний термін з дня його отримання усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

Замовником будівництва на згаданому об'єкті є ОСОБА_5, інтереси якого під час проведення перевірки представляв ОСОБА_2 на підставі довіреності.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема є замовники. Оскільки позивач не є замовником будівництва, позаяк не є і суб'єктом містобудування, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність дій Інспекції щодо складення припису стосовно ОСОБА_2, який був лише представником замовника будівництва ОСОБА_5

Інші доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, вони не містять аргументів, достатніх для втручання в рішення судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду міста Львова від 3 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко