Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа № 809/804/17

провадження № К/9901/20696/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства «Аресконт» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Держпраці в Івано-Франківській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року, постановлену у складі судді-доповідача Глушка І. В.

І. Обставини справи

1. Приватне підприємство «Аресконт» звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування постанов про накладення штрафу від 27 квітня 2017 року №№09-01-021/177, 09-01-021/178.

2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 27 червня 2017 року зазначений позов задовольнив.

3. Відповідач оскаржив указану постанову в апеляційному порядку.

4. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 липня 2017 року залишив без руху апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору та надав десятиденний строк для усунення цих недоліків.

5. Копію ухвали від 28 липня 2017 року апелянт отримав 7 серпня 2017 року.

6. Ухвалою від 4 вересня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд повернув апелянтові зазначену скаргу з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Управління Держпраці в Івано-Франківській області, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подало касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення.

9. Позивач подав заперечення проти касаційної скарги, в якому наголошує за законності й обґрунтованості оскаржуваного судового рішення та просить залишити його без змін.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

10. Відповідно до частини другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

11. Згідно з реченням другим частини шостої статті 187 указаного Кодексу до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

12. За правилом частини третьої статті 189 зазначеного Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

13. Приписами частин першої-третьої статті 108 цього ж Кодексу визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху (пункт 1 частини третьої цієї статті).

14. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір», відповідно до частини першої статті 3 якого в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

15. Відповідно до змін, унесених до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

- 18) Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України;

- 19) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення;

- 20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

16. Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

17. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

18. Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

19. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 утворено як юридичну особу публічного права Головне управління Держпраці Управління Держпраці в Івано-Франківській області шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області та Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області.

20. Відповідно до пункту 1 Положення про Управління Держпраці в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 4 лютого 2016 року № 8, Управління Держпраці в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

ІV. Висновки Верховного Суду

21. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

22. Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.

23. Аналіз переліку органів державної влади, вказаних у пунктах 18-20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що законодавець чітко та вичерпно визначив межі дії пільги у вигляді звільнення від сплати судового збору на центральні органи виконавчої влади з поширенням чи без поширення на їх територіальні органи.

24. Так, у пункті 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» словосполучення «Пенсійний фонд та його органи» слід розуміти, що пільгою у вигляді звільнення від сплати судового збору володіє як Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, так і його територіальні органи - управління.

25. Водночас пункт 20 частини першої статті 5 зазначеного Закону не передбачає подвійного трактування в частині звільнення від сплати судового збору територіальних органів Держпраці як таких, які в силу приписів пункту 7 Положення № 96 здійснюють повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю - Державної служби з питань праці України.

26. Відтак, Управління Держпраці в Івано-Франківській області, створене у відповідності до частини першої статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» як окрема юридична особа публічного права, реалізовуючи згідно з пунктом 7 Положення № 96 повноваження Державної служби з питань праці України, не звільнено від сплати судового збору відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

27. Таким чином, висновок апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги Управління Держпраці в Івано-Франківській області вимогам частини шостої статті 187 КАС України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, є правильним.

28. Оскільки Управління Держпраці в Івано-Франківській області не усунуло недоліків апеляційної скарги в установлений судом строк, апеляційний суд обґрунтовано повернув її апелянтові на підставі частини третьої статті 189, пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

29. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права.

30. Доводи касаційної скарги правильності висновків апеляційного суду не спростовують.

31. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

32. При касаційному розгляді враховано висновок об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 809/365/17.

V. Судові витрати

33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року у справі № 809/804/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець