Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №140/168/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 140/168/19

провадження № К/9901/18690/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Луцької міської ради до Міністерства юстиції України, третя особа - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська Мирослава Валеріївна, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Лозовського О. А. від 13 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шавеля Р. М., Довгої О. І, Улицького В. З. від 28 травня 2019 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Луцька міська рада звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська М. В., про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24 вересня 2018 року № 3419/7;

- зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути заяву Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, позовні вимоги Луцької міської ради було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 24 вересня 2018 року № 3419/7 "Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831 без розгляду її по суті".

Зобов'язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831.

3. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду по суті скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831 було призначено на 13 вересня 2018 року, про що була розміщена інформація на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Проте, з відтиску штемпеля на конверті, повідомлення про розгляд скарги Міністерством юстиції України на адресу Луцької міської ради було відправлене лише 14 вересня 2018 року.

Таким чином, повідомлення про розгляд скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831 здійснено відповідачем не у спосіб, визначений пунктом 10 Порядку № 1128.

Згідно інформації Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулося 13 вересня 2018 року, було розміщене 11 вересня 2018 року, що є свідченням того, що повідомлення було розміщене менше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, що свідчить про те, що скаржник Луцька міська рада не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду його скарги, що є порушенням вказаного Порядку в частині розгляду скарг.

Суд зазначив, що назва наказу № 3431/17 від 24 вересня 2018 року "Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6819 без розгляду її по суті" свідчить про те, що скарга Луцької міської ради не розглядалась по суті. Отже, відповідачем допущено невизначеність у питанні, чи розгляд скарги відбувся по суті, чи в задоволенні скарги відмовлено без розгляду її по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Луцькій міській раді у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 червня 2018 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М. В. здійснено державну реєстрацію права власності на каналізаційно-насосну станцію для дощових вод (літера В-1) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексом № 41832118 від 27 червня 2018 року на підставі балансової довідки Волинської обласної спілки споживчих товариств від 19 червня 2018 року № 252/1.

23 серпня 2018 року Луцька міська рада звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою № 1.1-2/6831 на дії приватного нотаріуса Кухлевської М. В. щодо державної реєстрації права власності на каналізаційно-насосну станцію для дощових вод (літера В-1) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексом № 41832118 від 27 червня 2018 року на підставі балансової довідки Волинської обласної спілки споживчих товариств від 19 червня 2018 року № 252/1.

13 вересня 2018 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831 складено висновок про відмову в задоволенні скарги, оскільки скарга не містила обставин, якими скаржник підтверджує знаходження спірного об'єкту нерухомого майна саме на земельній ділянці, яка належить скаржнику.

На підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 13 вересня 2018 року Міністерством юстиції України 24 вересня 2018 року прийнято наказ № 3419/7 "Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831 без розгляду її по суті", яким у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831 відмовлено у зв'язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

6. Не погодившись з наказом Міністерства юстиції України від 24 вересня 2018 року № 3419/7, вважаючи його протиправним, Луцька міська рада звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи оскаржувані рішення, суди дійшли неправильного висновку, що Луцька міська рада не була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду її скарги. При цьому, відповідач зазначає, що на виконання частини 2 пункту 10 Порядку, суб'єктом оскарження 11 вересня 2018 року було розміщено оголошення про засідання Комісії.

8. Луцькою міською радою подано відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, в якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

9. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Кухлевською М. В. не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно до частинам 1, 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

11. Згідно із частиною 5 статті 37 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

12. Частиною 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

13. Відповідно до частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

14. Пунктом 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

15. Відповідно до пунктів 3,4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відсутність обов'язкових відомостей у скарзі та документів, що долучаються до скарги, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.

Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.

Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

16. Згідно із пунктом 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

17. При цьому, відповідно до пункту 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

18. Згідно із пунктом 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Як вбачається із змісту скарги, Луцька міська рада, відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, вказала про бажання здійснювати розгляд скарги за участю її представника. Разом з тим, у скарзі не було вказано про спосіб отримання Луцькою міською радою відповідного повідомлення про дату, час, місце розгляду скарги по суті.

20. Згідно приписів пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

21. Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 140/167/19, використання у пункті 9 Порядку прислівника "обов'язково" свідчить про істотність вимоги запрошення скаржника, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

22. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується відомостями, що містяться в матеріалах справи, всупереч вищевказаним вимогам Порядку, відповідач надіслав лист Луцькій міській раді з посиланням про місце розміщення оголошення про розгляд скарги лише 14 вересня 2018 року (згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті), в той час як засідання Комісії відбулось 13 вересня 2018 року.

23. З листа Державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України від 6 лютого 2019 року убачається, що оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулося 13 вересня 2018 року було розміщене 11 вересня 2018 року.

24. Згідно правової позиції, висловленої Верховним судом у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 128/1950/17, оскільки спеціальним законом, який регулює спірні відносини не визначено поняття строку та порядку його обчислення, суду слід застосовувати загальні правила обчислення строків.

25. Оскільки спеціальним законом, який передбачає порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, не визначено поняття строку та порядку його обчислення саме щодо повідомлення особам, запрошеним до розгляду скарги про час і місце розгляду скарги, суд апеляційної інстанції правомірно застосував загальні правила обчислення строків.

26. Так, відповідно до статей 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

27. Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

28. Зазначені вище норми обчислення строку також передбачені статтею 120 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

29. Отже, за загальним правилом обчислення строків, останній повинен починатися з наступного дня після відповідної календарної дати.

30. Виходячи із вищевикладеного, Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції правомірно застосовано до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу України, які передбачають визначення та обчислення строків.

31. Отже, оголошення про засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації 13 вересня 2018 року, яке було поміщено на офіційному веб-сайті відповідача 11 вересня 2018 року про розгляд скарги на 13 вересня 2018 року, початок перебігу дводенного строку розпочався з 12 вересня 2018 року, і тривав до 14 вересня 2019 року, що є свідчення недотримання відповідачем дводенного строку повідомлення до дня розгляду скарги.

32. З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

33. Крім цього, оскільки скарга Луцької міської ради не розглядалась по суті, про що свідчить назва наказу від 24 вересня 2018 року № 3431/7 "Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6819 без розгляду її по суті", колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розгляд даної скарги не проводився взагалі.

34. Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24 вересня 2018 року № 3419/7 "Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831 без розгляду її по суті" із зобов'язанням Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Луцької міської ради від 23 серпня 2018 року № 1.1-2/6831.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний