ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2018 року

Київ

справа №808/3630/17

адміністративне провадження №К/9901/33218/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року (суддя - Конишева О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі

за позовом Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

третя особа на стороні позивача - Чорноморське Міжрегіональне управління Укртрансбезпеки

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 29 листопада 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 третя особа на стороні позивача - Чорноморське Міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року позовну заяву Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави повернуто позивачу.

3. Повертаючи позов, суд першої інстанції зазначив, що беручи до уваги п. 1 Положення, Закон України «Про автомобільний транспорт» та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Державна служба України з безпеки на транспорті має підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт. Суд приходить до висновку, що звертатися до суду з вимогами щодо стягнення нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортними засобами має Державна служба України з безпеки на транспорті.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави залишено без задоволення, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року - залишено без змін.

5. Залишаючи судове рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд в повному обсязі погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у прокурора у спірному випадку права на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки підставою діяти у такий спосіб в інтересах держави у прокурора виникає лише при наявності порушень або загрози порушень інтересів держави. З урахуванням предмету спору, судова колегія зауважила на тому, що механізм здійснення територіальними органами Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, чітко врегульовано п.15-п.25 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879), яким взагалі не передбачаються повноваження будь-якого органу на примусове стягнення, в тому числі і через суд, нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування. Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавець чітко та зрозуміло прописав заходи, які повинні бути вжиті територіальними органами Укртрансбезпеки у разі виявлення факту перевищення перевізником вагового - габаритного нормативного параметра, а неналежне виконання Чорноморським Міжрегіональним управлінням Укртранспезпеки покладених на нього обов'язків, та несплата ФОП ОСОБА_3 нарахованої йому плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортними засобами внаслідок невжиття Чорноморським Міжрегіональним управлінням Укртранспезпеки передбачених Порядком №879 заходів, не наділяє прокурора автоматично правом звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави лише на підставі складених Чорноморським Міжрегіональним управлінням Укртранспезпеки Актів №0020584 та серії АПВ №21427 від 06.06.2017 р., довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.06.2017 і розрахунку плати за проїзд №279/17 від 06.06.2017 р. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у прокурора по даним спірним правовідносинам адміністративної процесуальної дієздатності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

6. 03 березня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника прокурора Дніпропетровської області (далі - прокурор, скаржник) на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, в якій він просить скасувати зазначені судове рішення передати справу на розгляд суду першої інстанції.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що оскільки Укртрансбезпека жодним законом або нормативно-правовим актом не наділена повноваженнями на примусове стягнення плати за проїзд у судовому порядку, в силу вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 60 КАС України прокурор може звернутись із таким позовом як самостійний позивач до адміністративного суду. Скаржник зазначає, що штраф, передбачений ч. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є видом господарської санкції, а відтак поняття «плата за проїзд» та «штраф» мають різну правову природу, як похідну так і основну.

8. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

9. Частина 2 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

10. Частина 2 статті 60 КАС України: з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в адміністративному суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

11. Частина 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697): прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті &lо;…&?у;.

12. Частина 4 статті 23 Закону №1697: прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва &l ;…&?с;.

13. Пункт 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879): у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

14. Пункт 22 Порядку №879: у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

15. Пункт 23 Порядку №879: власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

19. Колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

20. З вищенаведених норм законодавства вбачається, що Чорноморське Міжрегіональне управління Укртранспезпеки виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

21. Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

22. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише її нарахуванням.

23. При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

24. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Проте ані Конституцією України, ані законами України Укртрансбезпеки (в тому числі і її територіальні органи) не наділено правом звернення саме до адміністративного суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів, що виключає також можливість участі прокурора в якості позивача у спірних правовідносинах.

26. Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 червня 2018 року у справі №820/1203/17.

27. Таким чином, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у прокурора у спірних правовідносинах адміністративної процесуальної дієздатності.

28. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку наведеним сторонами у справі доводам. Жодних інших доводів, які б свідчили про порушення судами норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

29. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

31. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

32. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

33. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

34. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року - залишити без змін.

35. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа