Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №822/2697/15

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №822/2697/15

адміністративне провадження №К/9901/1557/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши в попередньому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року (суддя Блонський В. К. ) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року (головуючий суддя - Біла Л. М., судді: Гонтарук В. М., Матохнюк Д. Б. ) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Хмельницької обласної державної адміністрації, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоАгротехсервіс", приватне акціонерне товариство "Шепетівське АТП - 16807" про визнання протиправними, скасування рішення, наказу та договору,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

В липні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоАгротехсервіс" м. Хмельницький, приватне акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807", в якому просив:

скасувати рішення обласного конкурсного комітету від 16 квітня 2015 року, що оформлено протоколом № 9 в частині визнання переможцем конкурсу на об'єкті конкурсу № 11 на маршруті Старокостянтинів-Кам'янець-Подільський, рейси 414/415 ПАТ "Шепетівське АТП 16807"; визнати протиправним та скасувати наказ Хмельницької обласної державної адміністрації про введення в дію рішення обласного конкурсного комітету від 16 квітня 2015 року;

визнати протиправним та скасувати договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на маршруті Старокостянтинів-Кам'янець-Подільський, рейси 414/415, укладений з ПАТ "Шепетівське АТП 16807".

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що 16 квітня 2015 року Хмельницькою обласною державною адміністрацією прийнято протокольне рішення №9, яким на об'єкті конкурсу №11 на маршруті Старокостянтинів-Кам'янець-Подільський, рейси 414/415 переможцем визнано ПАТ "Шепетівське АТП 16807". Позивач вважаючи прийняте рішення протиправним просив його скасувати.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення обласного конкурсного комітету Хмельницької обласної державної адміністрації, оформлене протоколом № 9 від 16 квітня 2015 року, в частині визнання переможцем конкурсу на об'єкті конкурсу №11 на маршруті Старокостянтинів-Кам'янець-Подільський, рейси 414/415 ПАТ "Шепетівське АТП 16807" м. Шепетівка Хмельницької області. Визнано протиправним та скасовано наказ Хмельницької обласної державної адміністрації № 11н від 12 травня 2015 року "Про введення в дію рішення обласного конкурсного комітету від 16.04.2015 року". В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року змінено постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року. Абзац 3 резолютивної частини рішення викладено наступним чином: "Визнати протиправним та скасувати наказ Хмельницької обласної державної адміністрації № 11н від 12 травня 2015 року в частині введення в дію рішення обласного конкурсного комітету від 16 квітня 2015 року щодо визнання переможцем конкурсу на маршруті Старокостянтинів-Кам'янець-Подільський, рейси 414/415 ПАТ "Шепетівське АТП 16807" м. Шепетівка Хмельницької області. В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року залишено без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що у ПАТ "Шепетівське АТП 16807" не було в наявності не менше як трьох працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів, працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менше як один рік до дати оголошення конкурсу, тому ПАТ "Шепетівське АТП 16807" відповідно до частини третьої додатку №4 Порядку № 1081 неправомірно нарахували 5 балів. Також подання перевізником-претендентом тільки сертифікату відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам за відсутності свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності, не надає права переваги одному перевізнику-претенденту перед іншим перевізником-претендентом за однакової кількості нарахованих балів, тому прийняття рішення обласним конкурсним комітетом про перевагу ПАТ "Шепетівське АТП 16807" перед позивачем в зв'язку з поданням ПАТ "Шепетівське АТП 16807" сертифікату відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам за відсутності свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності суперечить нормам частини третьої пункту 46 Порядку №1081.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати.

Скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставини справи та помилково встановлено, що на підприємстві не працювало три механіки за один рік до дати оголошення конкурсу. Дане твердження є необґрунтованим та спростовується штатним розписом з 1 січня 2015 року та звітністю за формою №1-ДФ (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку - яка містить персоніфіковані дані - ідентифікаційні коди -по кожному працівнику підприємства, зокрема медиків і механіків) за 3 квартал та 4 квартал 2014 року (що підтверджує зайнятість 2 медиків та 3 механіків на повній ставці). На конкурс форма 1-ДФ за 1 квартал 2015 року не подавалась, оскільки вона була здана підприємством до уповноваженого органу 06 травня 2015 року, після проведення засідання обласного конкурсного комітету.

Скаржник зазначає, що наявність одного сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам є підставою для надання переваги перевізнику-претенденту під час визначення переможця конкурсу для усіх маршрутів (в т. ч. для міжміських маршрутів).

Позиція інших учасників справи.

Від позивача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідачу, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/1557/18 (адміністративна справа № 822/2697/15) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Білоуса О. В., суддів: Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 547/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

07 березня 2015 року Хмельницькою обласною державною адміністрацією оголошено конкурс з перевезення пасажирів в звичайному режимі руху на автобусних маршрутах загального користування.

На засіданні обласної конкурсної комісії щодо визначення автомобільних перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, прийнято протокольне рішення №9 від 16 квітня 2015 року, відповідно до якого за об'єктом конкурсу №11, на маршруті Старокостянтинів- Кам'янець-Подільський, рейси 414/415, переможцем конкурсу визнано ПАТ "Шепетівське АТП 16807", в зв'язку з наявністю у підприємства сертифікату відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам, відповідно до п. п.3 п.46 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Конкурсним комітетом у рішенні рекомендовано замовнику укласти договір з переможцем конкурсу після надання рішення зборів кредиторів підприємства щодо клопотання зборів про укладення мирової угоди на погашення заборгованості підприємства по податках та всіх обов'язкових платежах і зборах.

Перевізником, що зайняв на конкурсі друге місце визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Переможцю конкурсу-ПАТ "Шепетівське АТП 16807" та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, який зайняв на конкурсі друге місце, конкурсним комітетом нарахована однакова кількість балів, однак при визначенні переможця враховано наявність у нього сертифікату відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам.

Не погоджуючись з результатами конкурсу, відповідач звернувся до суду з даним позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частина 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади організації та діяльності автомобільного транспорту регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту у відповідності до частини першої статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника (частина 2 статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до статті 43 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Приписами статті 45 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі.

Згідно з цією нормою, у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 45 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт";

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками (далі - Порядок №1081).

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1081 у конкурсі можуть брати участь підприємства (організації), які відповідають вимогам, що встановлені статтею 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також умовам проведення відповідного конкурсу.

Пунктом 29 Порядку № 1081 передбачено, що для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи:

- нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні);

- перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу;

- копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті;

- документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу;

- копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті;

- копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації);

- перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність;

- анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку;

- копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останні повні два квартали.

Згідно з пунктами 46,47 Порядку № 1081 переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.

Відповідно до частини третьої пункту 46 Порядку №1081 у разі нарахування претендентам однакової кількості балів, під час визначення переможця конкурсу та перевізника-претендента, який посів друге місце, перевага надається тому перевізнику-претенденту, що подав конкурсному комітетові сертифікат відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам, а також (для міжміського автобусного маршруту) свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності.

Частиною третьою додатку №4 до Порядку № 1081 передбачено, що претенденту нараховується 5 балів за наявності не менш як трьох працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів. Бали нараховуються у разі якщо працівники, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Позиція Верховного Суду.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4, був звільнений з роботи 02 січня 2015 року, в послідуючому знову прийнятий на роботу 01 квітня 2015 року, ОСОБА_5, звільнений з роботи 01 квітня 2015 року і більше на роботу не приймався, та 02 січня 2015 року прийнятий на роботу ОСОБА_6.

Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що до дати оголошення конкурсу, тобто до 07 березня 2015 року у ПАТ "Шепетівське АТП 16807" не було в наявності не менш як трьох працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів, а саме, в наявності перебували тільки два працівники на посадах механіків з виконанням обов'язків диспетчера по випуску автомобілів на лінію, які перебували в штаті підприємства не менше як один рік до дати оголошення конкурсу.

Враховуючи наведене суд вважає, що обласною конкурсною комісією при прийнятті рішення не взято до уваги обставини, які суперечать вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку № 1081, так як претенденту-ПАТ "Шепетівське АТП 16807" нараховано 5 балів за відсутності не менш як трьох працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів за умови їхньої праці на повну ставку та перебування у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, тому бали за механіків ПАТ "Шепетівське АТП 16807" були нараховані безпідставно.

Відповідно частини третьої пункту 46 Порядку №1081 вбачається, що у разі нарахування претендентам однакової кількості балів, під час визначення переможця конкурсу та перевізника-претендента, який посів друге місце, перевага надається тому перевізнику-претенденту, що подав конкурсному комітетові сертифікат відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам, а також (для міжміського автобусного маршруту) свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності.

Верховний Суд зазначає, що перевага надається перевізнику-претенденту у разі подання сертифікату відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам за відсутності свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності перед іншим перевізником-претендентом лише за однакової кількості нарахованих балів. Оскільки бали за механіків ПАТ "Шепетівське АТП 16807" були нараховані безпідставно, то прийняття рішення обласним конкурсним комітетом про перевагу ПАТ "Шепетівське АТП 16807" перед позивачем в зв'язку з наявністю у підприємства сертифікату відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам, відповідно до п. п.3 пункту 46 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування є неправомірним.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Оцінюючи доводи касаційних скарг, Верховний Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційних скаргах не зазначено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов