ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 160/11304/19

адміністративне провадження № К/9901/13549/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 160/11304/19

за позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації

до Східного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі

за касаційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Ількова В. В.,

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В. А., суддів Білак С. В., Олефіренко Н. А.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. 12 листопада 2019 року Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Департамент) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач, Держаудитслужба), в якому просив суд:

1.1. визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі Код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт догори по вул. Центральна в с. Велика Костромка Дніпропетровської області (ID моніторингу UA-М-2019-10-09-000033) (далі - Висновок).

2. На обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на протиправність спірного висновку, зазначав, що порушення законодавства, наведені у висновку, відсутні. Зокрема, за доводами позивача, не відповідає дійсності твердження відповідача у Висновку, про те, що договір (додаткова угода № 4) на суму 324 332,75 грн на виконання робіт було укладено 06 лютого 2019 року, оскільки додаткова угода № 4 укладена до договору від 17 липня 2018 року та її предметом не було виконання робіт, а була домовленість сторін про погашення кредиторської заборгованості на вказану суму. Також позивач вказував на те, що оскаржуваний висновок прийнято відповідачем на підставі положень статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), проте, у порушення цих вимог Закону, на думку позивача, відповідачем проведено моніторинг та складено оскаржуваний Висновок вже після виконання відповідного договору про закупівлю.

3. Окремою підставою для скасування Висновку відповідача є те, що він не відповідає приписам статті 7-1 Закону № 922-VIII, оскільки є неконкретизованим та необґрунтованим.

4. Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджував, що оприлюднений в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі відповідає вимогам, визначеним у пункті 7 статті 7-1 Закону № 922 та розділу II та III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого Наказом № 86.

5. Щодо порушення вимог частини першої статті 10 Закону №922 відповідач зазначив, що за результатами моніторингу встановлено, що договір (додаткова угода №4) на суму 324 332,75 грн на виконання робіт було укладено 06 лютого 2019 року. Частиною першою статті 2 Закону №922 передбачено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас у встановлений законодавством строк позивач не оприлюднив звіт.

6. Відповідач зауважив, що позивачу надавалися запити на надання пояснень, а саме щодо того, чому Замовником оприлюднено звіт про укладений договір (додаткова угода №4 до договору від 17.07.2018 року №177 на виконання робіт Капітальний ремонт дороги по вул. Центральна в с. Велика Костромка, Дніпропетровської області) з порушенням терміну, визначеного частиною першою статті 10 Закону №922, на що позивачем була надана відповідь: «Замовник вважає рішення Офісу про початок моніторингу зазначеної закупівлі протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з чим була подана відповідна позовна заява до суду про його скасування».

7. Крім того, відповідач підкреслює, що за інформацією з електронної системи закупівель, предметом закупівлі є: «Код ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 Капітальний ремонт дороги по вул. Центральна в с. Велика Костромка, Дніпропетровської області» очікуваною вартістю 324 332,75 грн, у Звіті також визначено місце поставки товарів або місце виконання робіт, строк їх поставки, а також закупівлі присвоєно унікальний номер UA-2019-03-07-001198-а.

ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

8. Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації в електронній системі закупівель було оголошено закупівлю UА-2019-03-07-001198-а «Код ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 Капітальний ремонт дороги по вул. Центральна в с. Велика Костромка, Дніпропетровської області».

9. Відповідно до положень частини другої статті 7-1 Закону №922, пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року № 23 зі змінами, Східним офісом Держаудитслужби було видано наказ від 08 жовтня 2019 року № 176 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» згідно з переліком, до якого була включена закупівля позивача, унікальний номер якої UА-2019-03-07-001198-а.

10. Підставою проведення моніторингу стала інформація, отримана від громадської організації «Платформа Громадський контроль» про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі».

11. 23 жовтня 2019 року відповідачем направлено запит позивачу про надання пояснень щодо порушення позивачем положень частини першої статті 10 Закону №922.

12. 28 жовтня 2019 року позивачем у відповідь на запит контролюючого органу від 23 жовтня 2019 року в електронній системі закупівель оприлюднило пояснення, у яких позивач вказав про те, що замовник вважає, що рішення Східного офісу Держаудитслужби про початок моніторингу цієї закупівлі від 08 жовтня 2019 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим була подана відповідна позовна заява до суду про його скасування.

13. 28 жовтня 2019 року за результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та 29 жовтня 2019 року оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок № 441 з інформацією про те, що за результатами аналізу питання обрання та застосування процедури закупівлі встановлено порушення вимог частини першої статті 10 Закону №922 в частині термінів оприлюднення звіту про укладений договір.

14. Наявність порушення приписів частини першої статті 10 Закону №922 за Висновком полягає у тому, що договір (додаткова угода №4) на суму 324 332,75 грн на виконання робіт було укладено 06 лютого 2019 року. Частиною першою статті 2 Закону передбачено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

14.1. У частині першій статті 10 Закону №922 зазначено, що замовник самостійно| та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Звіт про укладений договір (додаткова угода №4 від 06 лютого 2019 року на виконання робіт) опубліковано Замовником в електронній системі закупівель 07 березня 2019 року, що не відповідає вимогам частини першої статті 10 Закону.

14.2. На підставі вищенаведеного відповідачем у Висновку, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

15. Судами попередніх інстанцій установлено, що Департамент оприлюднив в електронній системі закупівель Звіт про укладений договір, за формою затвердженою наказом №490, що також підтверджується матеріали справи.

16. При обранні типу процедури закупівлі «Звіт про укладений договір» Замовник вніс предмет закупівлі в додаток до річного плану закупівель, а саме назву предмета закупівлі: Код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт дороги по вул. Центральна в с. Велика Костромка, Дніпропетровської області внесена Замовником в додаток до річного плану закупівель на 2019 рік за № UA-Р-2019-03-07-0003540-а.

17. Внесена Замовником до електронної системи інформація (в обов`язкові поля форми звіту про укладений договір) містить відомості щодо дати та номеру укладення договору, а саме: 06 лютого 2019 за номером договору - додаткова угода 4 до договору № 177.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

18. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.

18.1. Визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі Код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт догори по вул. Центральна в с. Велика Костромка, Дніпропетровської області (ID моніторингу UA-М-2019-10-09-000033) № 441 від 28 жовтня 2019 року в частині зобов`язання Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

18.2. В іншій частині позовних вимог Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації відмовлено.

19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за наслідком судового розгляду підтверджено факт вчинення позивачем порушення вимог частини першої статті 10 Закону №922. При цьому суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що Висновок в частині формулювання вимоги про усунення виявлених порушень законодавства має бути здійснений у письмовій формі, сформований внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

20. Оскільки оскаржуваний Висновок в частині зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, підлягає визнанню протиправним та скасуванню та подальшому коригуванню не відповідає таким вимогам, то він в цій частині підлягає скасуванню.

ІV. Касаційне оскарження

15. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у відповідній частині, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

16. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження Східний офіс Держаудитслужби України зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, а саме частини сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18.

17. Відповідач обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у зазначеній постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, тим, що частина сьома статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачає обов`язку органу державного фінансового контролю конкретизувати заходи, які має вжити замовник з метою усунення виявленого порушення та визначати спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

18. 01 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського кружного адміністративного суду справу № 160/11304/19.

19. 06 липня 2020 року справа № 160/11304/19 надійшла до Верховного Суду.

20. 21 липня 2020 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

21. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить здійснювати касаційний розгляд за участі його представника.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

22. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

28. На підставі статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

29. Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

30. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

31. Згідно зі статтею 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

32. Відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

30.1. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

30.2. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

30.3. У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

30.4. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

31. Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

31.1. У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

32. Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 7-1 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

32.1. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

VІ. Позиція Верховного Суду

33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

36. Зміст спірного Висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

37. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

38. Верховний Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

39. Системний аналіз приписів статті 7-1 Закону № 922-VIII, розділу ІІІ Порядку № 86, а також установлених обставин справи, дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного Висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

40. Крім того, орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

41. Судами першої та апеляційної інстанції установлено, що у спірному висновку не було конкретизовано як саме позивач має усунути виявлене порушення, відповідачем було вжито лише загальні фрази.

42. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

43. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

44. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

45. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

46. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

47. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19 та ін. і Суд не вбачає підстав відступу від неї у цій справі

48. Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що за змістом та формою Висновок повністю відповідає вимогам статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» спростовується встановленими обставинами справи, оскільки судами попередніх інстанцій установлено його неконкретизованість в частині зобов`язання усунути виявлені порушення, що виключає його правомірність як акта індивідуальної дії.

49. Враховуючи межі касаційного перегляду, доводи касаційної скарги, а також підстави для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд позбавлений можливості переглядати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

50. За встановлених обставин Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІ. Судові витрати

51. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.В. Шевцова Н.А. Данилевич М.І. Смокович