Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2019 року

Київ

справа №140/2316/18

адміністративне провадження №К/9901/13831/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою адвоката Клімова Ігоря Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Сороки Ю.Ю. від 17 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Судової-Хомюк Н.М., Пліша М.А, Шинкар Т.І., від 04 березня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії протиправними;

- зобов`язати відповідача перерахувати призначену пенсію з урахуванням розміру грошового забезпечення за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме з суми 317 771, 95 грн. та виплатити перераховану пенсію з 01 жовтня 2017 року з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з вересня 2017 року позивачу виплачується пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ). Згідно з довідками, наданими командиром військової частини 1141 від 31 серпня 2018 року № 50/41/33-1177 та начальником Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 21 вересня 2018 року № 876 розмір грошового забезпечення позивача, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2017 року складає 317771, 95 грн. Таким чином, розмір щомісячного грошового забезпечення, з якого повинна обчислюватися пенсія складає 13 240, 50 грн. Проте, відповідачем обчислено та виплачується позивачу пенсія в меншому розмірі, у зв`язку із чим звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням усіх видів грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Проте у перерахунку пенсії позивачу відмовлено. Позивач вважає дії відповідача що відмови у перерахунку пенсії протиправними, оскільки грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в антитерористичній операції та інші виплати, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та мають враховуватися при обчисленні пенсії, за умови, що з них було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у частині третій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення, що виключає можливість їх врахування при призначенні пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, адвокат Клімов Ігор Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить задовольнити адміністративний позов.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 14 травня 2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Клімова Ігоря Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та з 12 вересня 2017 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

З протоколу про призначення пенсії від 12 вересня 2017 року та грошового атестату № 19 (з яким позивач ознайомився під підпис та підтвердив правильність зазначених у ньому даних) встановлено, що з 12 вересня 2017 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 3 671, 02 грн., в тому числі: посадовий оклад 1 000, 00 грн., оклад за військове звання 130, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років (35%) 395, 50 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 5 092, 05 грн. (в тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 10%, офіцер, прапор.1 класу 5%, високі досягнення або виконання особливо важливих робіт 50%, премія 525%), основний розмір пенсії призначено у розмірі 40% грошового забезпечення.

Позивач за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2017 року отримав крім щомісячного грошового забезпечення, допомогу на оздоровлення, винагороду за участь в АТО, матеріальну допомогу, одноразові премії, одноразову грошову винагороду за безперервну військову службу, що підтверджується листом від 31 серпня 2018 року № 50/41/33-1177.

28 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив на підставі довідки Військової частини 1141 від 31 серпня 2018 року № 50/41/33-1177 та архівної довідки Національної гвардії України від 21 вересня 2018 року № 876 провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці підряд перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме з суми 317771, 95 грн.

Листом від 10 жовтня 2018 року № 1134/Б-01 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії з врахуванням до складу грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в антитерористичній операції.

Не погодившись із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення перерахунку пенсії з врахуванням до складу грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Скаржник наголошує, що суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінку тому факту, що позивач отримував щомісячну грошову допомогу протягом 24 місяців перед звільненням, однак Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області не врахувало дану складову пенсійного забезпечення при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 , що не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов відзив на касаційну скаргу адвоката Клімова Ігоря Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 , у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів попередніх інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в антитерористичній операції, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення є вірними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 березня 2019 року у справі № 522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а та у справі № 727/5754/16-а, від 13 червня 2019 року у справі № 127/968/17.

З приводу посилань скаржника на те, що до складу його пенсії не враховані щомісячні доплати, то суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно протоколу про призначення пенсії від 12 вересня 2017 року (а.с.31) та грошового атестату №19 (з яким позивач ознайомився під підпис та підтвердив правильність зазначених у ньому даних) (а.с.33) встановлено, що з 12 вересня 2017 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ у розмірі 3 671, 02 грн., в тому числі: посадовий оклад 1 000, 00 грн., оклад за військове звання 130, 00 грн., процентна надбавка за вислугу років (35%) 395, 50 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 5 092, 05 грн. (в тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 10%, офіцер, прапор.1 класу 5%, високі досягнення або виконання особливо важливих робіт 50%, премія 525%), основний розмір пенсії призначено у розмірі 40% грошового забезпечення. Відтак довід позивача, що при призначенні пенсії не враховані щомісячні доплати, які ним були отримані впродовж 24 місяців перед звільненням, спростовується матеріалами справи.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. пункт 109,110 рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу адвоката Клімова Ігоря Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: В.І. Желєзний

В.М. Шарапа