ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2019 року

м. Київ

справа №0940/1600/18

адміністративне провадження №К/9901/15445/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Віта Констракшн" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 (судді - Ільчишин Н.В., Гуляк В.В., Коваль Р.Й.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Віта Констракшн" до Надвірнянського управління Головного управління ДФС (ГУ ДФС) в Івано-Франківській області, Головного управління ДФС (ГУ ДФС) в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року ТОВ "Віта Констракшн" звернулося з адміністративним позовом до суду, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.07.2018 №0014535301 про застосування штрафних санкцій у розмірі 233`220,14 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлених статтею 120-1 Податкового кодексу України (далі -ПК).

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням - рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, є безпідставним, оскільки податкові накладні, що були складені з 16 по 28 березня 2018 року, були надіслані ним для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений пунктом 201.10 ПК.

З посиланням на положення пункту 201.10 статті 201 ПК, пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), а також на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13 та судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах (справи №820/6330/16, №819/869/17) зазначає, що податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації. Товариство надіслало податкові накладні в електронній формі на реєстрацію в ЄРПН 15.04.2018 впродовж встановленого законодавством операційного дня, відтак його провини, що реєстрація податкових накладних відбулася лише на наступний день за днем відправлення податкових накладних до ЄРПН, як підстави для юридичної відповідальності, немає.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 06.11.2018 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 10.07.2018 № 0014535301.

Висновок суду про задоволення позовних вимог вмотивований тим, що штрафні санкції до позивача застосовані неправомірно, оскільки податкові накладні від 16.03.2018 №2, від 19.03.2018 №3, від 20.03.2018 № 4, від 21.03.2018 №5, від 26.03.2018 № 6, від 28.03.2018 № 7 були направлені Товариством до контролюючого органу на реєстрацію 15.04.2018 в проміжок часу з 19:10 год по 19:32 год, тобто в межах часу операційного дня, встановленого законодавством, а квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної впродовж операційного дня йому не була направлена, податкові накладні відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК вважаються зареєстрованими в ЄРПН 15.04.2018.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.04.2019 рішення суду першої інстанції скасував, в позові відмовив з тих підстав, що датою та часом надіслання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН. Такі квитанції щодо реєстрації податкових накладних від 16.03.2018 №2, від 19.03.2018 №3, від 20.03.2018 №4, від 21.03.2018 №5, від 26.03.2018 №6, від 28.03.2018 №7 позивач отримав 16.04.2018, тому штрафні санкції згідно з податковим повідомленням - рішенням від 10.07.2018 №0014535301 застосовані правомірно. Суд апеляційної інстанції застосував норми пунктів 8, 9, 11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, якими встановлено проведення автоматизованої перевірки електронного документа, адресованого контролюючому органу, у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення; надіслання автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом першої квитанції, а в іншому випадку (у випадку надіслання другої квитанції відповідно до цього Порядку) - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

ТОВ "Віта Констракшн" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи позивача обґрунтовані посиланням на те, що відповідно до положень підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 201.10 статті 201 ПК та Порядку №1246 обов`язком платника податку є своєчасне впродовж операційного дня направлення податкових накладних до ЄРПН. Чинне на момент реєстрації податкових накладних законодавство не передбачало будь-яких інших вимог до платника податку на додану вартість щодо вчинення ним додаткових дій після направлення податкових накладних до ЄРПН. Технічні питання роботи сервера ДФС України, пов`язані з реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, знаходяться поза межами впливу платника податку, а відтак не можуть братися до уваги при вирішенні питання щодо виконання платником податку покладеного на нього обов`язку щодо реєстрації податкової накладної.

Відповідачі не реалізували процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте Надвірнянським управлінням ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі акта камеральної перевірки від 19.06.2018 №9660/09-19-53-01/35486251. Згідно з висновком цього акта товариство порушило вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК внаслідок реєстрації податкових накладних від 16.03.2018 №2, від 19.03.2018 №3, від 20.03.2018 №4, від 21.03.2018 № 5, від 26.03.2018 № 6, від 28.03.2018 № 7 із затримкою на 1 (один) день.

Суди встановили, що податкові накладні від 16.03.2018 №2, від 19.03.2018 №3, від 20.03.2018 №4, від 21.03.2018 №5, від 26.03.2018 №6, від 28.03.2018 №7 були направлені позивачем для реєстрації в ЄРПН 15.04.2018 (в останній день спливу граничного строку реєстрації) у проміжок часу з 19:10 год - 19:32 год., який входить до операційного дня згідно з пунктом 3 Порядку №1246. Однак, ці накладні були зареєстровані в ЄРПН лише 16.04.2018 о 08:12 год - 08:14 год., що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначені обставини, так само як і розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій згідно зі статтею 120-1 ПК, сторони не оспорюють.

Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН встановлено нормами статті 201 ПК та Порядку №1246.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту).

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який на час виникнення спірних відносин діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (остання набрала чинності з 24.03.2018).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Хоча Порядок №1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку №577, і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення товариству квитанції про прийняття податкових накладних 16.04.2018, висновок суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для притягнення товариства до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, з врахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК та Порядку №1246.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Текстове викладення цієї норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у справі обставин, дійшов правильного висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 10.07.2018 №0014535301, зазначивши, що відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи зазначений акт індивідуальної дії діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансивих санкцій у вигляді штрафу.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 349, статтею 352, частиною 1, частиною 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасувати і залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2018.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак,

Судді Верховного Суду