Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.06.2019 року у справі №465/1613/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

Київ

справа № 465/1613/17

провадження № К/9901/17655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», Львівське комунальне підприємство «Затишне», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії щодо поновлення пільг, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова у складі судді Марків Ю.С. від 29 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., Попка Я.С. від 20 вересня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», Львівське комунальне підприємство «Затишне», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії щодо поновлення пільг, в якому просив:

- визнати протиправними дії управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо позбавлення ОСОБА_1 з 1 липня 2015 року права на отримання пільг, а саме, 50-ти відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, паливом в межах норм,встановлених законодавством;

- зобов`язати управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради поновити ОСОБА_1 з 1 липня 2015 року право на пільги, а саме, на 50-ти відсоткову знижку плати за користування житлом та комунальними послугами, паливо в межах норм, встановлених законодавством та надати уповноваженому органу відповідну інформацію щодо нього на включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 7 листопада 2015 року у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-ти процентну знижку на оплату комунальних послуг. В свою чергу Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали цю пільгу не тільки для колишніх працівників міліції, але й для тих осіб, які виходять на пенсію на підставі нового закону, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки такі чинним законодавством не передбачені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ МВСУ у Львівській області від 25 квітня 2014 року № 153 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України з 29 квітня 2014 року (за пунктом 64 «б» (через хворобу).

Згідно довідки ГУ МВСУ у Львівській області від 29 травня 2014 року № 91/0300 позивач та члени його сім`ї мають право довічно, відповідно до Закону Української РСР «Про міліцію», на 50-ти процентну знижку з оплати житлової площі, комунальних послуг, а також палива.

ОСОБА_1 перебував на обліку у Франківському відділі соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та включений до ЄДАРП як пільговик відповідно до Закону України «Про міліцію».

У зв`язку із втратою з 7 листопада 2015 року чинності Законом України «Про міліцію» ОСОБА_1 втратив право на пільги.

6. Вважаючи, що його права порушені ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пільга у вигляді 50-ти процентної знижки на оплату комунальних послуг надана йому та його сім`ї довічно без обмеження будь-яким строком та у відповідності до чинного на момент виходу на пенсію законодавства України, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для припинення дії пільги у зв`язку із внесенням змін до чинного законодавства, так як умова отримання пільги повинна застосовуватись лише щодо осіб, які мають право на її отримання, а не до тих осіб, яким така пільга вже встановлено довічно.

8. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року управлінням соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Франківським відділом соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал», Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго», Львівським комунальним підприємством «Затишне» не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Закону України «Про міліцію», в редакції чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-ти процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

10. На підставі підпунктів «а» та «в» підпункт 1 пункту 68 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в статтю 22 Закону України «Про міліцію» внесено зміни: частину четверту доповнено словами «в межах норм, встановлених законодавством», а частину шосту доповнено словами «якщо середньомісячний сукупний доход сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

11. Проте, зміни, внесені підпунктом «в» підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

12. Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року в статтю 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

13. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року№76-VIII внесені зміни в Закон України «Про міліцію» і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

14. Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 4 червня 2015 року прийнято постанову № 389, яка набрала чинності 1 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

15. Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

16. Згідно з пунктом 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію».

17. Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв`язку з виконанням службових обов`язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.

18. З 7 листопада 2015 року у зв`язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-ти процентну знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

19. Згідно з абзацами 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.

21. Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, яким внесено зміни в Закон України «Про міліцію», стосовно пільг неконституційним не визнавався.

22. Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

23. Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

24. Оскільки саме пільги на оплату житлово-комунальних послуг в Законі України «Про Національну поліцію» не передбачені, відсутні встановлені законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до статті 22 Закону України «Про міліцію».

25. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 243/4524/16-а та від 20 грудня 2018 року у справі № 227/1458/16-а.

26. Таким чином, відповідач, зупиняючи застосування пільги позивачу, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50-ти процентної знижки на оплату житлово-комунальних послуг, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний