Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №826/17525/14

адміністративне провадження №К/9901/5980/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/17525/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 9 квітня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови № 1533-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15 жовтня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Як встановлено, 24 липня 2014 року ЦТД НКЦПФР винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів № 04/01/3564/ПП (надалі-Постанова № 04/01/3564/ПП), в якій зафіксовано про порушення позивачем вимог частини другої ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі - Закон № 514), що полягало у тому, що позивачем у 2013 році не скликалися та не проводились загальні збори акціонерів ПАТ «ДБК №3».

06 серпня 2014 року ПАТ «ДБК №3» надіслано на адресу відповідача лист № 8692 яким надано додаткові пояснення по суті виявлених відповідачем порушень зазначених в постанові від 24 липня 2014 року.

08 серпня 2014 року у зв'язку з надходженням від ПАТ «ДБК №3», до підписання акту про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, письмових пояснень, а також з метою проведення додаткової перевірки, відповідачем винесено постанову про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів № 04/01/3865/ПЗП.

16 вересня 2014 року провівши додаткову перевірку та з'ясувавши обставини, що спричинили зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, відповідачем винесено постанову про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів № 04/01/4398/ПВ.

30 вересня 2014 року відповідачем складено акт № 1497-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів (надалі - Акт № 1497-ЦД-1-Е) та винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

15 жовтня 2014 року за результатами розгляду справи відповідачем винесено оскаржувану Постанову № 1533-ЦД-1-Е, відповідно до якої, за порушення вимог законодавства про цінні папери на позивача накладено санкцію у вигляді попередження.

Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення виходив з того, що законодавством визначено, що акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори), однак у 2013 році загальні збори акціонерів ПАТ «ДБК №3» не скликалися та не проводились.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що НКЦПФР наявна в переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, який є додатком до Постанови № 408, що свідчить про те, що обмеження щодо проведення перевірок поширюються й на НКЦПФР, з цих підстав у НКЦПФР відсутні були правові підстави проводити у період з 08 серпня 2014 року по 16 вересня 2014 року додаткову перевірку, за результатами якої приймати оскаржувану Постанову № 1533-ЦД-1-Е.

Крім того, позивач вважає, що відповідач не мав повноважень на проведення перевірки, яка не стосується сфери цінних паперів.

Також, заявник зазначає, що відсутні порушені права акціонерів.

Суд заслухав, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (надалі - Закон № 448) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 448 державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Водночас, ст. 2 Закону № 448 передбачено, що проведення державного регулювання цінних паперів здійснюється, в тому числі і з метою захисту прав учасників фондового ринку.

Так, в ст. 5 Закону № 448 визначено державне регулювання ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Закону № 448 одним із основних завдань НКЦПФР, є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Так, в п. 14 ч. 1 ст. 8 Закону № 448 зафіксовано, що НКЦПФР має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Водночас, порядок та строки розгляду НКЦПФР справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів затвердженні рішенням НКЦПФР від 16 жовтня 2012 року № 1470 «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» (надалі-Правила №1470).

Відповідно до ч.5 р. I Правил №1470 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції. Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Згідно з ч.3 р. III Правил №1470 уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Відповідно ч. 1 р. VII Правил №1470 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Частиною 3 р. VII Правил № 1470 у справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; про закриття справи.

Зміст вказаних норм дає підстави суду погодитись із висновками суду апеляційної інстанції, що відповідач має право здійснювати контроль та нагляд за ринком цінних паперів та їх похідних, а також сприяти запобіганню зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до положень ст. 32 Закону № 514 загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені п. 11, п. 12 і п. 24 ч. 2 ст. 33 цього Закону. Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені п. 17 та п. 18 ч. 2 ст. 33 цього Закону. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що законодавством чітко визначено, що акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори), однак як вірно встановлено судом першої інстанції під час розгляду адміністративної справи, що не заперечується позивачем, у 2013 році загальні збори акціонерів ПАТ «ДБК №3» не скликалися та не проводились, що є порушує ст. 32 Закону № 514 та права акціонерів на участь в управлінні товариством.

Суд погоджується з висновками щодо наявності у спірних правовідносинах у відповідача права застосовувати штрафні санкції, у тому числі у вигляді попередження.

Як встановлено, постановою від 08 серпня 2014 року у зв'язку з необхідністю проведення додаткової перевірки ПАТ «ДБК №3» відповідачем було зупинено провадження справі про правопорушення на ринку цінних паперів.

В той же час, 16 вересня 2014 року, провівши додаткову перевірку та з'ясувавши обставини, що спричинили зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, відповідачем було поновлено провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів та складено Акт. Зокрема, 15 жовтня 2014 року ЦТДНКЦПФР було винесено оскаржувану Постанову №1533-ЦД-1-Е.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (надалі-Закон №719) (в редакції чинній на момент проведення додаткової перевірки та винесення оскаржуваних Постанови № 1535-ЦД-1-Е та Розпорядження № 773-ЦД-1-Е) перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Згідно з п 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» № 408 від 13 серпня 2014 року (надалі-Постанова № 408) прийнятої на виконання ст. 31 Закону № 719 визначено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Заявник зазначає, що НКЦПФР наявна в переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, який є додатком до Постанови № 408, що свідчить про те, що обмеження щодо проведення перевірок поширюються й на НКЦПФР, з цих підстав у НКЦПФР відсутні були правові підстави проводити додаткову перевірку, за результатами якої приймати оскаржувану Постанову № 1533-ЦД-1-Е.

Однак, суд не погоджується з такими доводами з огляду на те, що ЦТД НКЦПФР зупиняло провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів з 08 серпня 2014 року по 16 вересня 2014 року в зв'язку з необхідністю дослідження додаткових обставин викладених в листі ПАТ «ДБК №3» від 06 серпня 2014 року, проте дослідивши викладені обставини у листі та враховуючи, що зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» набрали законної сили 03 серпня 2014 року, а перевірку вже розпочато, суд зазанчає, що вказані зміни не розповсюджуються на перевірки, які вже розпочато.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 9 квітня 2015 року у справі № 826/17525/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду