Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №815/3636/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2018 року

Київ

справа №815/3636/15

адміністративне провадження №К/9901/7668/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну адміністративну справу № 815/3636/15

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів про звільнення та поновлення на посаді, провадження по якій відкрито,-

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року, прийняту у складі головуючого судді Марина П.П. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Турецької І.О., суддів: Стас Л.В., Косцової І.П.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням останніх уточнень, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати п.1 наказу ГУ МВС України в Одеській області від 27 травня 2015 року №1805 «Про надзвичайну подію в Суворовському РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області», згідно якого його звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Одеській області по особовому складу від 18 червня 2015 року №378 о/с про звільнення зі служби з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України;

1.3. поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України.

2. В обґрунтування позову позивач зазначив про відсутність доказів щодо вчинення ним дискредитаційного проступку, про чисельні порушення з боку органу владних повноважень, допущених при його звільненні.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що при звільненні позивача з органів внутрішніх справ, відповідачем було враховано тяжкість скоєного проступку, обставини за яких його скоєно, заподіяну шкоду позитивному іміджу міліції, попередню поведінку позивача, ставлення позивача до виконання службових обов'язків, а також встановлена його несумісність з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв'язку з чим відповідач - ГУМВС України в Одеській області при винесенні спірного наказу № 1805 від 27.05.2015 року в частині пункту 1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, підстави для скасування оскаржуваного наказу - відсутні.

5. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою від 07 квітня 2016 року Одеський апеляційний адміністративного суду суд вирішив:

6.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

6.2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів та поновлення на посаді - залишити без змін.

7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що своїми діями позивач вчинив проступок, який підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби, а тому відповідач правомірно звільнив ОСОБА_1 на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

10.1 Відповідальність за порушення позивачем вимог наказів та законів передбачена Дисциплінарним статутом та не є проступком, який дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

10.2 Факт вчинення позивачем кримінального правопорушення не встановлений, оскільки на момент проведення службового розслідування та на момент розгляду справи відсутній обвинувальний вирок суду.

10.3 Службове розслідування проводилось по незаконному наказу від 19 березня 2015 року, підписаному заступником начальника ГУ МВС в Одеській області ОСОБА_2, який не мав повноважень його підписувати.

10.4 Службове розслідування проводилось довше встановленого строку без видачі відповідного наказу про продовження строку службового розслідування.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, остання посада - старший оперуповноважений СБНОН Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, спеціальне звання - майор міліції.

12. У матеріалах службового розслідування викладені наступні обставини.

13. Так, 15 січня 2015 року старшим слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС підполковником міліції ОСОБА_3 було розпочато відносно ОСОБА_4 кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 319 КК України.

14. При цьому, підполковник міліції ОСОБА_3 у порушення вимог ст. 40 КПК України, без оформлення необхідних доручень, залучила до проведення слідчих дій старшого оперуповноваженого СБНОН Суворовського РВ ОМУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_1

15. Наприкінці січня 2015 року, підполковник міліції ОСОБА_3 та майор міліції ОСОБА_1, прибули до робочого кабінету головного лікаря КУ «Одеський обласний центр психологічного здоров'я» Волощука А.Є., де у порушення вимог ст. 2, ст. 3, ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-1V, вимог п. 7.2. Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, Присяги працівників ОВС України і зобов'язання наданого ними при прийнятті на службу в ОВС України, почали схиляти останнього на те, щоб він вплинув на підлеглого ОСОБА_4 з метою надання ним неправомірно вигоди.

16. 20 лютого 2015 року прокуратурою м. Одеси за зверненням гр. ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, було відкрито кримінальне провадження № 42015160110000018, яке внесено до ЄРДР.

17. 16 березня 2015 року підполковник міліції ОСОБА_3 та майор міліції ОСОБА_1, якого остання допустила до участі у проведенні слідчих дій, почали вимагати у ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5000 доларів США за не ініціювання питання про відсторонення його від займаної посади та не притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 364 та ст. 367 КК України.

18. При цьому майор міліції ОСОБА_1 надавав поради ОСОБА_4 щодо конспірації, а саме останній повинен зателефонувати підполковнику міліції ОСОБА_3 та повідомити, що у нього є в наявності «документи», внаслідок чого, остання повинна була зрозуміти, що він готовий передати їй грошові кошти у сумі 5000 доларів США.

19. 18 березня 2015 року о 10:48 год. ОСОБА_4 знову прибув до Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС, при цьому підполковник міліції ОСОБА_3 у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, вказівки МВС України від 20 вересня 2013 року № 1629/Рт та наказу ГУМВС в Одеській області від 30 січня 2012 року № 110 де прибуття останнього у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених знову не зареєструвала.

20. У подальшому підполковник міліції ОСОБА_3 після проведення слідчих дій у своєму службовому кабінеті надала вказівку ОСОБА_4 залишити «документи» - грошові кошти в сумі 5000 доларів США на столі у суміжному кабінеті.

21. Цього ж дня, 18 березня 2015 року працівниками УСБУ в Одеській області спільно з працівниками прокуратури м. Одеси, в порядку ст. 208 КПК України, затримано старшого слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого СБНОН Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_1

22. Після чого, 19 березня 2015 року позивачу повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) (а.с.41-43).

23. 20 березня 2015 року Приморським районним судом м. Одеси позивачу було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі, з визначенням розміру застави (а.с.38-40).

24. Поряд з цим, Наказом ГУМВС України в Одеській області № 962 від 19 березня 2015 року, який в подальшому був змінений Наказом №1111 від 01 квітня 2015 року, призначено службове розслідування за фактом затримання працівників Суворовського РВ ОМУ ГУМВС підполковника ОСОБА_3 та майора міліції ОСОБА_1 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України (а.с.35-36).

25. 15 травня 2015 року начальником ГУМВС України в Одеській області затверджено висновок службового розслідування проведеного за фактом затримання вказаних працівників Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с.63-67).

26. Даним висновком встановлено порушення старшим оперуповноваженим СБНОН Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_1 вимог: ст. ст.2, ст. 3, ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІУ, п. 6.3. Інструкції взаємодії органів досудового розслідування з іншими підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявлені та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України від 14 серпня 2012 року № 700, п. 7.2. розділу VII Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, вимог Присяги працівника ОВС України, зобов'язання наданого ним при прийнятті на службу в ОВС України, та пунктів 11, 12 функціональних обов'язків оперуповноваженого,

27. До того ж висновок службового розслідування свідчить про низькі морально-ділові якості позивача, про ігнорування ним вимог чинного законодавства України, що виразилося у примушуванні головного лікаря КУ «Одеський обласний центр психологічного здоров'я» Волощука А.Є. до застосування впливу на підлеглого ОСОБА_4 щодо надання ним неправомірної вигоди працівникам міліції, вступі у неділові стосунки з останнім, вимаганні від нього неправомірної вигоди за не ініціювання питання про відсторонення його від посади лікаря та не притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 364, ст. 367 КК України, безпідставному прийнятті участі у проведенні слідчих дій.

28. Даним документом визначено необхідність звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

29. На підставі вищенаведеного висновку, ГУМВС України в Одеській області 27 травня 2015 року прийнято наказ № 1805 «Про надзвичайну подію в Суворовському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області», в пункті 1 якого зазначено про звільнення з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України старшого оперуповноваженого СБНОН Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_1 (а.с.69-71).

30. Із даним наказом позивача було ознайомлено 09 червня 2015 року, про що свідчить його підпис на а.с.178 об.

31. На виконання вищезазначеного наказу ГУМВС України в Одеській області 18 червня 2015 року виданий наказ № 378 о/с, яким майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 18 червня 2015 року звільнено у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.74).

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

32. Конституція України.

32.1 Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Кодекс адміністративного судочинства України.

33.1 Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

34. Закон України «Про міліцію» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

34.1 Стаття 3. Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

34.2 Стаття 18. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

34.3 Стаття 1. Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

34.4 Стаття 7. Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

34.5 Стаття 20 Закону України "Про міліцію" працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом та діє в його межах.

35. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

35.1 Пункт 62. Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:

а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

35.2 Пункт 66. Особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

35.3 Пункт 67. Особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", або кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня надходження до органу внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

36. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230.

36.1 Пункт 2.1. Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

36.2 Пункт 2.2. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

36.3 Пункт 2.6. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

36.4 Пункт 3.1. За фактами порушення слідчими вимог кримінального процесуального законодавства призначати службові розслідування має право також начальник Головного слідчого управління МВС.

Начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

36.5 Пункт 5.1 Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

36.6 Пункт 5.4. Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

37. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV.

37.1 Стаття 1. Службова дисципліна дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

37.2 Стаття 5. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

37.3 Стаття 7. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

дотримуватися норм професійної та службової етики;

берегти державну таємницю;

у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;

37.4 Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

38. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року №155 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України».

38.1 Пункт 1.1 Розділу ІІІ. Кожен громадянин України, який вступає на службу до органів внутрішніх справ, добровільно покладає на себе обов'язок служіння Українському народові й захисту свободи, демократії, законності та правопорядку.

38.2 Пункт 2.2 Розділу ІІІ. Професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки.

38.3 Пункт 3.2 Розділу ІІІ. Службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до такого морального принципу як лояльність, що передбачає вірність державі, повагу і коректне ставлення до державних та громадських інститутів, державних службовців.

38.4 Пункт 3.3 Розділу ІІІ. Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ.

38.5 Пункт 4.1 Розділу ІІІ. Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов'язання, а саме: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності, виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи.

38.6 Частина 3 пункту 7.8 Працівник, який порушує принципи і норми професійної етики, втрачає добре ім'я і честь, дискредитує органи внутрішніх справ.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

39. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді виходить з наступного.

40. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у пункті 66 Положення №114 визначено спеціальну підставу для припинення служби, яке відбувається у формі звільнення, а саме - вчинення дій, що дискредитують звання рядового і начальницького склад.

Визначаючи підстави для застосування даного пункту, необхідно виходити з того, що поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.

Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.

Дана правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 жовтня 2015 року №21-2440а15 та №21-2103а15.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звільнення позивача слугувало порушення ним норм службової та професійної етики, нехтування інтересами служби, що призвело до дискредитації звання працівника міліції та порушення кримінальної справи.

Посилання позивача на відсутність щодо нього обвинувального вироку, яким може бути підтверджено факт вчинення ним кримінального правопорушення, є необґрунтованим, оскільки застосування до особи наслідків, передбачених пунктом 66 Положення 114, законодавець не пов'язує із набранням законної сили вироком суду по кримінальній справі.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ є окремою підставою для звільнення, яке не пов'язано із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду.

При цьому, позивач, із посиланням на пункт 67 Положення №114, зазначає, що при встановленні в його діях ознак кримінального правопорушення, він має бути звільнений зі служби саме за пунктом 67, а не пунктом 66 Положення №114 після вступу в законну силу вироку суду по кримінальній справі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в органах внутрішніх справ, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 66 Положення №114 у разі встановлення службовою перевіркою дій, що підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.

42. В частині посилань касатора на незаконність Наказу ГУМВС України в Одеській області № 962 від 19 березня 2015 року «Про проведення службового розслідування за фактом затримання слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України», колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що даний Наказ стосується слідчого ОСОБА_3

В свою чергу, службове розслідування відносно ОСОБА_1 було проведено на підставі Наказу ГУМВС України в Одеській області №1111 від 01 квітня 2015 року, підписаного тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУМВС України в Одеській області - Доскевичем Г.О., який, відповідно до наказу від 27 березня 2015 року № 1063 «Про покладання тимчасового виконання обов'язків начальника ГУМВС України в Одеській області на полковника міліції Доскевича Г.О.», наділений повноваженнями на підписання такого наказу.

43. У касаційній скарзі позивач зазначає,, що службове розслідування проводилось довше встановленого строку без видачі відповідного наказу про продовження строку службового розслідування.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що пунктом 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230 передбачено можливість продовження строку службового розслідування за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії.

44. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

45. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року, та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх