Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 березня 2019 року

справа №806/1058/17

адміністративне провадження №К/9901/41685/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у складі судді Шуляк Л.А.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року у складі колегії суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С.

у справі №806/1058/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профуна»

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Профуна» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року №0000011202 про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у розмірі 66607,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16652,00 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2017 року №0000011202.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

У вересні 2017 року відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що Товариством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 66607 грн податку, оскільки податкові накладні сформовані з порушенням статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року № 137/28267 (далі - Порядок заповнення податкової накладної № 1307).

У запереченні на касаційну скаргу платник податків посилаючись на її необґрунтованість просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 806/1058/17 з Житомирського окружного адміністративного суду.

18 січня 2018 року справа № 806/1058/17 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа № 806/1058/17 та матеріали касаційного провадження №К/9901/41685/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних платника податків, які задекларовані у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за жовтень 2016 року, за результатом якої складено акт перевірки від 21 грудня 2016 року № 7196/06-25-12-02 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України позивачем завищено від'ємне значення за жовтень 2016 року на суму 66607,00 грн податку на додану вартість та, як наслідок, в порушення вимог пунктів 200.1 і 200.4 статті 200 Податкового кодексу України Товариством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2016 року на суму 66607,00 грн.

Податковим органом встановлено, що позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді сформований на підставі податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог податкового законодавства - номенклатура товарів та послуг зазначена на російській мові.

На підставі акта перевірки керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2017 № 0000011202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 66607,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16652,00 грн.

Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для їх скасування, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 198.1 цієї статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 цієї статті зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Норми статті 201 податкового кодексу України регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

За пунктом 201.10 зазначеної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної № 1307, податкова накладна заповнюється державною мовою. Усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять цифрові значення (дата складання, порядковий номер, номер філії (структурного підрозділу), не повинні містити жодних інших знаків та символів.

Як встановлено судами, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю "Річтерра", у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

Так, у деяких податкових накладних, які містяться у матеріалах справи, вказано найменування товарів як українською мовою, так і російською, наприклад, "Доска обрезная", "Ворота отказные", "Работа погрузчика фронатального", "Болт нержавеющий М8 с цилиндрической головкой. Шурупы 50*4. Гвозди 40*4. Доска обрезная 6 х 0.05 х 0.12. Устройство бетонного монолитного поясу. Ворота откатные. Доска обрезная 1.2 м. Доска обрезная 6 х0,05 х1Д2 та ін."

При цьому, ні нормами Податкового кодексу України, ні нормами Порядку заповнення податкової накладної № 1307, прямо не передбачено, що формування податкового кредиту залежить від мови складання податкової накладної та заповнення всіх граф податкової накладної українською мовою.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання контролюючого органу, як підстави для неправомірності формування податкового кредиту на заповнення деяких граф податкових накладних податку на додану вартість "Річтерра" російською мовою, є необґрунтованими, оскільки зазначене не впливає на ідентифікацію операції, її зміст, період, сторін та суми податкових зобов'язань, вказане не може призвести до невизнання права на податковий кредит по такій податковій накладній.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року у справі №806/1058/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер