Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №815/2032/16

адміністративне провадження №К/9901/26281/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 815/2032/16

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області

про визнання протиправними дій,

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року (у складі судді Димерлія О.О., Осипова Ю.В., Єщенка О.В.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - відповідач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про визнання протиправними внесені зміни про реєстрацію, виправлення Державною інспекцією сільського господарства Одеської області до уніфікованої електронно-облікової системи Agro Tech:

щодо вилучення інформації про зареєстровану на ім'я ОСОБА_4 техніки: - трактор колісний МТЗ - 80, 1987 р/в, свідоцтво НОМЕР_4, н/з НОМЕР_5; трактор колісний 1989 р/в, свідоцтво НОМЕР_6, н/з НОМЕР_7;

щодо реєстрації на ім'я ОСОБА_3: трактора колісного МТЗ -80, 1987 р/в, свідоцтво НОМЕР_8, н/з НОМЕР_9, зареєстрований у 2012 році; трактора колісного МТЗ-80, 1989 р/в, свідоцтво НОМЕР_10, н/з НОМЕР_1, зареєстрований у 2012 році; комбайна зернозбирального СК-5 М-1 НИВА, 1987 р/в, свідоцтво НОМЕР_11, н/з НОМЕР_2, зареєстрований у 2012 році

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік позивача - ОСОБА_4, з яким вона проживала однією родиною без реєстрації шлюбу з листопада 1999 по день його смерті. Позивач, вважає, що син ОСОБА_4 - ОСОБА_3 сфальсифікував свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів на своє ім'я та шляхом внесення Державною інспекцією сільського господарства Одеської області до уніфікованої електронно-облікової системи Agro Tech інформації про реєстрацію на його ім'я техніки, позбавив її права власності на спірне сільськогосподарське майно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Державна інспекція сільського господарства в Одеській області не здійснювала реєстрацію вказаних транспортних засобів, тому не може здійсняти переоформлення реєстрації транспортних засобів. Крім цього, суд першої інстанції посилався на те, що спір між тими ж сторонами з того ж предмету позову вже розглядався в судовому порядку (адміністративна справа №815/5739/15), та з цього приводу наявне судове рішення, яке набрало законної сили.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом вимог законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про визнання протиправними дій - зупинено до розгляду Біляївським районним судом Одеської області справи № 496/791/15-ц.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що адміністративний позов про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, уповноваженого на виконання функцій держави - Інспекції сільського господарства в Одеській області, стосовно реєстрації за фізичною особою належного йому на праві власності майна, можливо вирішити тільки після вирішення місцевим судом, в порядку цивільно-процесуального судочинства, спору відносно розподілу цього майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Одеського апеляційного адміністративного суду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 13 лютого 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/2032/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано іншим учасникам надати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 10 грудня 2018 року призначив адміністративну справу № 815/2032/16 до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 11 грудня 2018 року.

Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Одеський апеляційний адміністративний суд не навів жодного аргументу, який слугував би підставою для зупинення розгляду справи у цьому суді. При цьому, визнання протиправними та скасування реєстрації права власності спірної сільськогосподарської техніки за ОСОБА_3 та вилучення реєстрації даної техніки дасть можливість відновити розгляд цивільної справи Біляївського районного суду Одеської області за її позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину вказаного рухомого майна.

Від інших учасників відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області станом на 11 жовтня 2012 згідно даних реєстрації сільськогосподарської техніки по Одеській області (Agro Tech) за ОСОБА_3, як власником, (ідентифікаційний код НОМЕР_3), який мешкав в АДРЕСА_1, Одеської області, на підставі свідоцтв про реєстрацію машин, були зареєстровані: трактор колісний МТЗ-80, 1989 р.в., свідоцтво НОМЕР_12, номерний знак НОМЕР_13; трактор колісний МТЗ-80, 1987 р.в., свідоцтво НОМЕР_14, номерний знак НОМЕР_5.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що спірне сільськогосподарське майно було придбано під час спільного життя з померлим ОСОБА_4., тому відповідач протиправно провів перереєстрацію техніки на ОСОБА_3

З наданої позивачем копії ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 05 січня 2017 року судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про: встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю з померлим чоловіком, з яким не перебувала у зареєстрованому шлюбі або в будь-якому іншому шлюбі; встановлення факту володіння на праві власності спадкодавцем житловим будинком з господарськими будівлями; визнання права власності на частину рухомого майна, набутого за час спільного проживання однією сім'єю та про його поділ; визнання загальною сумісною власністю житлового будинку з господарськими будівлями та побудовами, що належав чоловіку у наслідок спільних трудових, грошових та інших матеріальних затрат другого з подружжя та визнання права власності на частину даного нерухомого майна; поділ нерухомого майна.

Таким чином, очевидною є та обставина, що адміністративний позов про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, уповноваженого на виконання функцій держави - Інспекції сільського господарства в Одеській області, стосовно реєстрації за фізичною особою належного йому на праві власності майна, можливо вирішити тільки після вирішення місцевим судом, в порядку цивільно-процесуального судочинства, спору відносно розподілу цього майна.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів Верховного Суду вважає, що адміністративний спір, стосовно правомірності дій Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про перереєстрацію (уточнення) в уніфікованій електронно-обліковій системі Agro Tech інформації щодо перереєстрації власника (власників) 2-х колісних тракторів та зернозбирального комбайна за ОСОБА_3, об'єктивно неможливо розглянути до вирішення приватно-правового спору, що розглядається між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Біляївським районним судом Одеської області про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю з померлим, визнання права власності та поділ майна (справа № 496/791/15-ц).

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з судом апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі, так як спір у цій справі вирішити тільки після вирішення місцевим судом, в порядку цивільно-процесуального судочинства, спору відносно розподілу цього майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко