Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2018 року

Київ

справа №810/4331/16

адміністративне провадження №К/9901/39924/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (головуючий суддя - Шелест С.Б., судді - Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.)

у справі № 810/4331/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Компанія Інтерлогос" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.01.2017 № 0000031403.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючий орган за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сухран" (далі - ТОВ "Сухран") є фіктивними.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 27 січня 2017 року адміністративний позов Товариства задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 03.01.2017 №0000031403.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 березня 2017 року задовольнив апеляційну скаргу ДПІ: скасував рішення суду першої інстанції та відмовив Товариству у задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову, не врахувавши, що матеріалами справи підтверджено реальність виконання укладеного між Товариством та його контрагентом договору поставки.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

16.03.2018 справу в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Сухран» за період з 01.08.16 по 31.08.16 складено акт від 13.12.2016.

Згідно з висновками акта перевірки контролюючий орган у ході проведення перевірки встановив порушення вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дійшов висновку про заниження сплати податку на додану вартість до державного бюджету в сумі 1 434 583,33 грн.

На цій підставі відповідачем 03.01.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000031403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 151 875,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 434 583,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 717 292,00 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ мотивує тим, що під час перевірки позивачем не надано доказів реальності виконання укладеного з ТОВ «Сухран» договору поставки.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14, 44, 198, 200 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між позивачем та ТОВ «Сухран» договору поставки №448-01/08 від 26.08.2016, отримання позивачем обумовленого господарською угодою товару, здійснення за придбаний товар оплати, а отже і зміну внаслідок цього майнового стану Товариства.

Також під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач надав докази зберігання придбаного ним товару на підставі укладеного договору відповідального зберігання від 26.08.16.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками здійснення вищезазначеної господарської операції.

Натомість, в порушення приписів частини другої статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та частини другої статті 77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне, не спростував доводів позивача про те, що придбаний товар знаходиться на складському зберіганні, а відтак договір поставки є таким, що реально виконаний.

Таким чином, суд апеляційної інстанції внаслідок невірної оцінки матеріалів справи скасував постанову Київського окружного адміністративного суду, яка відповідає закону.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 352 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 349, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова