Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2019 року у справі №826/20947/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №826/20947/14

адміністративне провадження №К/9901/8160/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 (суддя Аблов Є. В. )

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 (судді Горбань Н. І., Земляна Г. В., Сорочко Є. О.)

у справі № 826/20947/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ПРОМОУШИН Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РА ПРОМОУШИН Україна" (далі - позивач, ТОВ "РА ПРОМОУШИН Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до бази даних "Податковий блок" інформації на підставі акту перевірки від 31.10.2014 № 1595/26-59-22-06/39068951 щодо підтвердження господарських відносин за період квітень 2014 року; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних (електронних) баз даних органів державної податкової служби України акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РА ПРОМОУШИН Україна" від
31.10.2014 № 1595/26-59-22-06-/39068951, зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних суми податкового кредиту та суми податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що дії щодо внесення інформації до баз даних податкового органу не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не змінюють прав та не породжують обов'язків, а є лише службовою діяльністю фахівців податкового органу. Позивачем під час проведення перевірки не було підтверджено первинними документами реальність господарських операцій, а відтак коригування показників податкової звітності на підставі акта перевірки, яким встановлено порушення є правомірним.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
24.01.2018 справу було передано судді-доповідачу Васильєвій І. А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С. С. та Юрченко В. П.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що коригування контролюючим органом самостійно задекларованих платником податків показників податкової звітності можливе лише шляхом прийняття контролюючим органом відповідного податкового-повідомлення рішення з подальшим його узгодженням у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення від
17.10.2014 № 2834/2206, виданого ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.

Києві, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту
78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.10.2014 № 1436 в період з 17.10.2014 по
23.10.2014 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "РА ПРОМОУШИН Україна" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Елементпродторг", податковий номер 39119618, за квітень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт № 1595/26-59-22-06/39068951 від 31.10.2014 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РА "Промоушин Україна", податковий номер 39068951, щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Елементпродторг", податковий номер 39119618 за квітень 2014 року", у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення: пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим задекларований ТОВ "РА "Промоушин-Україна", податковий номер 39068951, податковий кредит від контрагента постачальника ТОВ "Елементпродторг", податковий номер 39119618, за квітень 2014 року та податкові зобов'язання за відповідний період підлягають зменшенню до "0".

На підставі висновків акту перевірки відповідач вніс до інформаційної бази даних "Податковий блок" зміни в частині податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача, а саме - зменшив суму податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,00 грн. за період квітень 2014 року.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки (чи звірки) є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 05.04.2016 у справі № 808/6685/14.

Згідно частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки у справі немає необхідності встановлювати обставини, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо необхідності скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 у справі № 826/20947/14 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. А. ВасильєваСудді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко