Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа №820/4770/17

адміністративне провадження №К/9901/57835/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2018 року (судді - Бартош Н.С., Мінаєва О.М., Макаренко Я.М.) у справі №820/4770/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому, з урахуванням уточнень, просила скасувати вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) від 31 жовтня 2017 року №Ф-508-17.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05 грудня 2017 року позовні вимоги задовольнив, скасував вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) від 31 жовтня 2017 року №Ф-508-17.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Харківського окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року залишено без руху на підставі статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику у справі запропоновано протягом десяти днів із моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

05 лютого 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло повторне клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

02 квітня 2018 року на адресу Харківського окружного адміністративного суду надійшла повторна апеляційна скарга у справі №820/4770/17, яку ухвалою від 26 квітня 2018 року повернуто судом апеляційної інстанції через невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної інстанції, а саме не надано уточнену апеляційну скаргу із вірним зазначенням дати судового рішення, яке оскаржується.

У червні 2018 року податковим органом втретє подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №820/4770/17, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване неможливістю вчасно сплатити судовий збір та технічною помилкою відповідача у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року зазначену апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано 10 - денний строк для усунення недоліків, а саме надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На адресу суду надіслано заяву, в якій податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає про технічну помилку працівника податкового органу при поданні повторно апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2018 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.

Від представника позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він вказує на законність та справедливість судового рішення, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Пунктом 13 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на неможливість вчасно сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Окрім того, скаржник зазначив про технічну помилку працівника податкового органу, при поданні повторної апеляційної скарги, а саме помилково зазначив дату оскаржуваної постанови 05.12.2018 замість правильної 05.12.2017, що призвело до повернення апеляційної скарги.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Податковому органу була надана можливість виправити технічну помилку, однак відповідач у справі не скористався наданим йому правом, а отже не проявив добросовісне ставлення до наявних у нього прав.

В Кодексі адміністративного судочинства України встановлена імперативна норма, яка зобов'язує суд у разі невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху повернути таку апеляційну скаргу (стаття 169 Кодексу адміністративного судочинства України), що і було зроблено ухвалою від 26 квітня 2018 року.

Окрім іншого, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу про повернення апеляційної скарги (другої по рахунку) податковим органом отримано 04 травня 2018 року, тоді як втретє апеляційну скаргу подано лише 11 червня 2018 року, тобто більш ніж через місяць після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2018 року у справі №820/4770/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер