Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.03.2018 року у справі №815/2365/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №815/2365/17

адміністративне провадження №К/9901/50886/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 (головуючий суддя - Танцюра К.О.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Димерлій О.О., Бойко А.В.)

у справі 815/2365/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД»

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2017 №UA500170/2017/000001/1, від 20.03.2017 №UA500170/2017/000002/1; від 22.03.2017 №UA500170/2017/000003/2;

- зобов'язати Митницю в установленому законодавством порядку скласти та направити до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 199 137,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16.06.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, позов задовольнив частково:

- визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2017 №UA500170/2017/000001/1, від 20.03.2017 №UA500170/2017/000002/1; від 22.03.2017 №UA500170/2017/000003/2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару були надані всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної справи.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 13.03.2017 між позивачем та компанією «Alfa Trading Limited» (Малайзія) було укладено контракт №046/0317/АТ/245, згідно з яким компанія «Alfa Trading Limited» зобов'язалася здійснити поставку, а Товариство прийняти та оплатити у встановленому контрактом порядку товар: рафінований дезодорований відбільний (РДВ) пальмовий стеарин Індонезійського походження в загальній контрактній кількості 450 (чотириста п'ятдесят) МТ+/- 10% за ціною 773,00 доларів США за 1МТ.

З метою митного оформлення зазначеного товару 16.03.2017 позивач подав до Митниці митну декларацію №UA500170/2017/000835, відповідно до якої митна вартість товару визначена за основним методом (ціною контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 13.03.2017 №046/0317/АТ/245; рахунок від 16.03.2017 №СВ/0010/17; рахунок від 16.03.2017 №7987010045; коносамент від 03.01.2017 №STF061611; сертифікат аналізу від 21.02.2017 №82; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідка про фрахт б/н від 21.02.2017; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, - довідка біржі станом на 13.03.2017; розрахунок ціни - калькуляція б/н від 13.03.2017.

03.08.2016 між позивачем та компанією «Alfa Trading Limited» (Малайзія) було укладено контракт №047/0317/АТ/246, відповідно до якого компанія «Alfa Trading Limited» зобов'язалася здійснити поставку, а Товариство прийняти та оплатити у встановленому контрактом порядку товар: рафінований дезодорований відбільний (РДВ) пальмовий стеарин Індонезійського походження в загальній контрактній кількості 230 (двісті тридцять) МТ+/- 10% за ціною 787,50 доларів США за 1МТ.

З метою митного оформлення зазначеного товару 16.03.2017 позивач подав до Митниці митну декларацію №UA500170/2017/000836, відповідно до якої митна вартість товару визначена за основним методом (ціною контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №047/0317/АТ/246 від 03.03.2017; рахунок від 16.03.2017 №СВ/0011/17; коносамент №STF061611 від 03.01.2017; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідка про фрахт б/н від 21.02.2017; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини - довідка біржі станом на 03.03.2017; розрахунок ціні - калькуляція б/н від 03.03.2017.

Також 01.08.2016 між позивачем та компанією «Alfa Trading Limited» (Малайзія) укладено контракт №133/0816/АТ/574, відповідно до якого компанія «Alfa Trading Limited» зобов'язалася здійснити поставку, а Товариство прийняти та оплатити у встановленому контрактом порядку товар: рафінований дезодорований відбільний (РДВ) пальмовий стеарин Індонезійського походження в загальній контрактній кількості 200 (двісті) МТ+/- 10% за ціною 708,00 доларів США за 1МТ.

З метою митного оформлення зазначеного товару 22.03.2017 позивач подав до Митниці митну декларацію №UA500170/2017/001121, відповідно до якої митна вартість товару визначена за основним методом (ціною контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.08.2016 №133/0816/АТ/574; рахунок від 16.03.2017 №7987010044; коносамент від 03.01.2017 №STF061611; сертифікат аналізу від 21.02.2017 №82; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідка про фрахт б/н від 21.02.2017; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, - довідка біржі станом на 01.08.2016; розрахунок ціни - калькуляція б/н від 01.08.2017.

Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданих митних декларацій у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому, згідно з вимогами статті 53 МК України, відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи.

На вимоги Митниці декларант додатково надав наступні документи: за митною декларацією №UA500170/2017/000835 від 16.03.2017 - графік змінення ціни на товар, сформований інформаційною агенцією АПК Інформ, копію митної декларації країни відправлення; за митною декларацією №UA500170/2017/000836 від 16.03.2017 - графік змінення ціни на товар, сформований інформаційною агенцією АПК Інформ, копію митної декларації країни відправлення; за митною декларацією №UA500170/2017/001121 від 22.03.2017 - переклад біржової довідки, інформаційний лист ДП «Укрпромзовншекспертиза» від 22.03.2017 №743, лист контрагента за контрактом від 22.03.2017 щодо витрат на страхування товару, сертифікат походження товару від 05.01.2017 №0000599/MDN/2017, сертифікат якості товару.

Розглянувши подані документи, Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2017 №UA500170/2017/000002/1, від 20.03.2017 №UA500170/2017/000001/1, від 22.03.2017 року №UA500170/2017/000003/2, в яких визначила митну вартість товару за другорядним методом.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила, що подані Товариством документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- згідно з пунктом 2.2 зовнішньоекономічних контрактів товар в обов'язковому порядку повинен супроводжуватись сертифікатом походження товару (копією) та сертифікатом якості товару (копією), виданим незалежним сюрвейером, які відсутні в пакеті документів;

- згідно з пунктом 8 частини другої статті 53 МК України, якщо здійснювалося страхування, документами, які підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість страхування вантажу, які відсутні в пакеті документів;

- відсутні комерційні та банківські документи, які підтверджують вартість фрахту вантажу (довідка про фрахт не є комерційним документом); у поданому коносаменті від 03.01.2017 № STF061611 у графі «вантажоодержувач» зазначено «То order», тобто конкретного вантажоодержувача не визначено.

Щодо посилання Митниці на ненадання декларантом страхових документів та документів, які підтверджують вартість фрахту вантажу, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що такі доводи є безпідставними, враховуючи наступне.

Так, частиною десятою статті 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (пункт 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що імпортований позивачем товар поставлявся на умовах DAT Южне.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2010 року) DAT (Delivered At Terminal (... named terminal of destination) - Постачання на терміналі (... назва терміналу) означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в тому числі авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі.

Тобто поставка товару на умовах DAT передбачає, що обов'язок зі страхування та транспортування товару покладається на продавця, у зв'язку з чим витрати на транспортування та страхування товару вже є включеними до фактурної вартості товару та не додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суди попередніх інстанцій встановили, що під час митного оформлення товару за трьома митними деклараціями позивач надавав Митниці калькуляції ціни товару, в яких містилася інформація про складові ціни товару, зокрема, страхування та фрахт.

Так, відповідно до пункту 2 калькуляції вартість фрахту від порту навантаження в Індонезії до порта «Южний» склала 47,00 дол. США за метричну тонну, а вартість страхування, згідно з пунктом 4 калькуляції, - 8,00 дол. США за метричну тонну, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про відсутність документів, які підтверджують вартість страхування та фрахту товару.

При цьому вказані доводи Митниці спростовуються також прийнятим нею рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500170/2017/000003/2 від 22.03.2017, в якому відповідач зазначив, що калькуляція ціни товару у пункті 4 визначає вартість страхування - 8,00 дол. США за метричну тонну, а лист іноземної сторони контракту б/н від 22.03.2017 надає інформацію, що товар взагалі не страхувався.

Разом з тим, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання Митниці на розбіжності в наведених документах, оскільки лист компанії «Alfa Trading Limited» б/н від 22.03.2017 містив інформацію іншого змісту.

Також судами попередніх інстанцій вірно враховано положення статті 138 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якої у коносаменті може зазначатись як найменування одержувача вантажу (іменний коносамент), так і визначення, що коносамент видано "наказу відправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), а отже доводи відповідача про безпідставність невизначення конкретного вантажоодержувача у коносаменті є необґрунтованими.

З приводу зауваження Митниці щодо відсутності в поданих декларантом пакетах документів сертифікатів походження товару та сертифікатів якості товару, виданих незалежним сюрвейером, то колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що вказані документи не визначені у статті 53 МК України як документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Посилання Митниці на те, що сертифікат походження товару від 05.01.2017 містить розбіжності, а інформаційний лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 22.03.2017 №743 не містить переконливої інформації щодо рівня ціни на дату поставки Суд не бере до уваги, оскільки суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали їх безпідставними.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів: від 20.03.2017 №UA500170/2017/000001/1, від 20.03.2017 №UA500170/2017/000002/1; від 22.03.2017 №UA500170/2017/000003/2, у них зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій вірно дійшли висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова