Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.09.2018 року у справі №804/16450/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №804/16450/15

адміністративне провадження №К/9901/39638/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року (гоовуючий суддя - Чорна В.В.)

та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суді від 16 листопада 2017 року (колегія суддів: головуючи суддя - Чередниченко В.Є., судді-Іванов С.М., Панченко О.М.)

у справі №804/16450/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод"

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державно фіскальної служби

про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Євраз Дніпровський металургійний завод" (далі - Товариство) звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державно фіскальної служби (далі - ДФС) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність дій відповідача щодо зменшення в інтегрованій картці Товариства суми переплати ПДВ в розмірі 6 751 725 грн. 44 коп., та протиправність їх зарахування в рахунок погашення неузгоджених податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями- рішеннями, що оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, позов задоволено:

- визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС по проведенню суми по податковому повідомленню-рішенню від 29.12.2014 року № 0000294203 у інтегрованій картці з податку на додану вартість;

- зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 6 751 725,44 грн. (шість мільйонів сімсот п'ятдесят одна тисяча сімсот двадцять п'ять гривень 44 копійки) помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ;

- стягнуто з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 05393056) сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 2 436,00 грн. згідно платіжних доручень № 21234 від 09.12.2015, № 21235 від 09.12.2015.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що відповідачем протиправно в системі електронного адміністрування ПДВ не відображено задекларованої позивачем суми від'ємного значення ПДВ у декларації з ПДВ за червень 2015 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), як сума, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судоми попередніх інстанцій не досліджено причинно-наслідковий зв'язок між сплатою 25 281 197 грн. та їх зарахуванням за конкретними видами видами платежів.

04 січня 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній зазначає про безпідставність доводів, викладених в касаційній скарзі та вважає рішення судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими.

16 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи Товариство перебувало на податковому обліку в ДФС (т.1 ас. 218).

29.08.2014 позивачем було сплачено податок на додану вартість в розмірі 31 288 651 грн. для поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується банківською випискою по платіжному дорученню № 2428 від 29.08.2014 (том 1 а.с. 15).

Залишок переплати по даному платіжному дорученню з урахуванням наданих позивачем уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість складає 20 281 197 грн.

Крім того, 23.10.2014 позивачем було сплачено податок на додану вартість в розмірі 5 000 000 грн. для поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується банківською випискою по платіжному дорученню № 3681 від 23.10.2014 (том 1 а.с. 16).

Таким чином, фактична сума надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015 становила 25 281 197 грн. (20 281 197 грн. + 5 000 000 грн.), що не заперечується контролюючим органом.

Разом з цим, згідно з Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ Товариства від 08.07.2015, сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року складала 18 529 471, 56 грн. (т.1 а.с. 18). Таким чином, розбіжність між фактично наявною за даними обліку позивача сумою надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015 та сумою помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на цю ж дату згідно з Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ від 08.07.2015 склала 6 751 725, 44 грн.

З метою отримання інформації/пояснень щодо причин розбіжностей між фактично наявною за даними обліку позивача сумою надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015 та сумою помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно з Витягом з системи електронного адміністрування ПДВ у розмірі 6 751 725,44 грн., Товариство звернулося до ДФС з листом від 09.07.2015 № 4089, в якому просило надати інформацію щодо причин розбіжностей в системі електронного адміністрування ПДВ у розмірі 6 751 725,44 грн. (т.1 а.с. 19-20).

27.07.2015 року відповідачем надано відповідь, оформлену листом №3461/10/28-01-20-03-23 від 22.07.2015, в якому підтверджено залишок переплати по платіжним дорученням від 29.08.2014 №2428 з урахуванням сум уточнюючих розрахунків по податкових деклараціях з ПДВ за 2014 рік та від 23.10.2014 №3681.

Контролюючий орган також зазначив, що розбіжність виникла у зв'язку зі зменшенням переплати по платіжному дорученню від 29.08.2014 № 2428, шляхом врахування зазначеної суми на погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000294203 від 29.12.2014 на суму 20 281 124, 95 грн. та зменшення переплати по платіжному дорученню від 23.10.2014 № 3681 на погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000294203 від 29.12.2014 р. на суму 5 000 000 грн. (том 1 а.с. 21-23). Вказав, що на виконання листа Державної фіскальної служби від 30.06.2015 №23295/7/99-99-20-03-01-17 контролюючим органом виконано підтвердження сум помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 на суму 18 529 471, 56 грн. (25 281 197 - 18 529 471, 56 = 6 751 275, 44).

Листом від 07.08.2015 №4704 Товариство повідомило відповідача про те, що податкове повідомлення - рішення від 29.12.2014 №0000294203 оскаржено в судовому порядку (т.1 а.с. 24-28).

В подальшому, позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 4169а від 14.07.2015 про надання інформації щодо стану розрахунків з бюджетом та суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015 року (т.1 а.с. 31-32).

Листом від 10.08.2015 № 5151/10/28-01-20-03-23 відповідач повідомив Товариство про те, що операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку, тому переплата по платіжним дорученням від 29.08.2014 № 2428 та від 23.10.2014 № 3681 була зарахована в рахунок сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 29.12.2014 № 0000294203 (т.1 а.с. 33-34).

04.09.2015 року Товариство звернулося до контролюючого органу з листом № 5216 від 04.09.2015, в якому просило збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року на 6 751 725, 44 грн. (т. 1 а.с. 35-39).

У відповідь, листом від 29.10.2015 №11974/10/28-01-42-01-14, ДФС повідомила позивача про те, що станом на 01.07.2015 сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань згідно особового рахунку Товариства складає 18 529 471 грн. 56 коп. (том 1 а.с. 40-41). При цьому, контролюючий орган не збільшив в системі електронного адміністрування ПДВ суму помилково та/або надміру сплачених Товариством грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року на 6 751 725, 44 грн. (т.1 а.с. 40-41).

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 56 ПУ Країни встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення №0000294203 від 29.12.2014, в рахунок погашення податкових зобов'язань за яким було зараховано залишок переплати Товариства по платіжним дорученням від 29.08.2014 №2428 та від 23.10.2014 №3681 у розмірі 25 281 124, 95 грн. оскаржено позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Дніпроперовського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі №804/20858/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, у тому числі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВПП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів форми «В1» від 29.12.14 за №0000294203 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі - 67 554 465, 00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 777 232, 50грн.

Підпунктом 3 пункту 34 підрозділу ІІ розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УнаклОтр, УнаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом протягом 10 календарних днів після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року. На суму такого збільшення одноразово:

а) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету, - зменшується контролюючим органом в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази контролюючого органу така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року, з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку до бюджету, що зазначається у реєстрі, на підставі якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, здійснює таке перерахування.

З огляду на вищевикладене, а також те, що податкове повідомлення-рішення №0000294203 від 29.12.2014 в рахунок погашення податкових зобов'язань за яким було зараховано залишок переплати Товариства, оскаржене позивачем в судовому порядку та за наслідками судового розгляду скасовано, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій контролюючого органу, щодо проведення суми по податковому повідомленню-рішенню від 29.12.2014 № 0000294203 у інтегрованій картці з податку на додану вартість та зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 6 751 725, 44 грн. помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, (у редакції, що була чинною на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

За таких обставин, на думку Суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суді від 16 листопада 2017 року - без змін

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова