Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №826/4985/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/4985/16

провадження №К/9901/39012/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді Земляна Г.В., Федотов І.В.) у справі № 826/4985/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиби Анни Володимирівни, Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації треті особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мона", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Версум" про визнання незаконними та скасування рішень,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиби Анни Володимирівни, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни від 29.02.2016 №28500507 щодо внесення запису №13479978 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на виробничу базу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 862609580000, загальна площа 2220,5 кв. м., адреса: АДРЕСА_4 , за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК"; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни від 29.02.2016 №28499527 щодо внесення запису №13479415 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нежилий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 862558080000, загальна площа 446,2 кв. м., адреса: АДРЕСА_4 за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК"; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни від 29.02.2016 № 28498164 щодо внесення запису №13478448 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 862487980361, загальна площа 4777,2 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК"; зобов`язати державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хибу Анну Володимирівну вчинити дії щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.02.2016 №28498164, від 29.02.2016 №28499527, від 29.02.2016 №28500507 про внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний реєстратор вчинив реєстраційні дії всупереч обтяженню у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА» на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського районного управління юстиції в межах виконавчих проваджень від 27.05.2011 №26703924 та від 25.02.2014 №42233068.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2016 відкрито провадження у справі №826/4985/16 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик».

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016 залучено до участі у справі №826/4985/16 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНА».

У судовому засіданні Окружним адміністративним судом міста Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2016 закрито провадження у справі №826/4985/16 з підстав того, що даний спір повинен розглядатись судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2016 скасовано та направлено адміністративну справу №8264985/16 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. 13.03.2017 до суду першої інстанції позивачем було подано заяву про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни, Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик», Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНА", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Версум» і просить суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни від 29.02.2016 №28500507 щодо внесення запису №13479978 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на виробничу базу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 862609580000, загальна площа 2220,5 кв. м., адреса: АДРЕСА_4 , за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК"; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни від 29.02.2016 №28499527 щодо внесення запису №13479415 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нежилий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 862558080000, загальна площа 446,2 кв. м., адреса: АДРЕСА_4 за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК"; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни від 29.02.2016 № 28498164 щодо внесення запису №13478448 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на майновий комплекс, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 862487980361, загальна площа 4777,2 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК".

8. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №826/4985/16 позовну заяву задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 29.02.2016 №28500507, №28499527 та №28498164, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

9. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі №826/4985/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №826/4985/16 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

10. ОСОБА_1 з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі №826/4985/16 не погодився, тому звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить суд скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №826/4985/16.

11. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було надано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі №826/4985/16 залишити без змін.

12. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» надало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі №826/4985/16 залишити без змін.

13. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі №826/4985/16.

У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гриціва М.І., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.І.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду Гриціва М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.

14. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» у запереченнях на касаційну скаргу просило Суд здійснювати розгляд справи за участю їх представника. Проте ухвалою від 08.07.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні даного клопотання.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Мона», затвердженого рішенням Загальних зборів товариства 0.1.09.2009, є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА».

ОСОБА_1 належить частка 50% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА» вартістю 1 000 000,00 грн.

16. 14.11.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНА» та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ХРЕЩАТИК», було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 643, за умовами якого Банк надав Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНА» кредит у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 35 000 000 грн. строком на 45 місяців з 14.11.2006 по 14.08.2010 зі сплатою 19% річних.

17. Протягом 2007-2012 років до кредитного договору вносились численні зміни, у результаті чого укладено Генеральний кредитний договір строком до 31.12.2017, у рамках якого були укладені дві кредитні угоди на загальну суму 13 300 000 дол. США зі строком повернення до 25.10.2013.

18. В забезпечення повернення кредитних коштів між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНА» та Банком були укладені договори іпотеки нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА», а саме: договір іпотеки від 14.11.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Наталією Володимирівною за реєстровим № 1368, за яким в іпотеку Банку були передані: нежитловий будинок (літера А), загальною площею 446,20 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; виробничу базу загальною площею 2 220,50 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , до складу якої входять: будівля закрійного цеху (літера А) загальною площею 719,10 кв. м.; механічний участок (літера Б) загальною площею .134,50 кв. м.; механічний участок (літера Б) загальною площею 266,70 кв. м.; будівля картонажного участку (літера В) загальною площею 746,50 кв. м.; будівля складу печатних етикетів (літера Г) загальною площею 353,70 кв. м.; майновий комплекс загальною площею 4 777,20 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Боженка , 8, до складу якого входять: головний виробничий корпус (літера А, А) загальною площею 3 437,50 кв. м.; пилекамера (літера В) загальною площею 110,50 кв. м.; гараж (літера Б) загальною площею 77,30 кв. м.; приміщення для дезінфекції тари (літера Г, Р) загальною площею 117,10 кв. м; трансформаторна підстанція (літера Д) загальною площею 58,90 кв. м.; котельня (літера А) загальною площею 218,40 кв. м.; складські приміщення (літера Б, В, В', В", ВІ\/) загальною площею 735,80 кв. м.; прохідна вартова будка, прохідна контора фабрики (літера Б') загальною площею 21,70 кв. м.; навіс для зберігання пір`я (літера Ж).

19. 17.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Романом Петровичем вчинений виконавчий напис за № 94 про звернення стягнення на вказане нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок (літера А), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; виробничу базу яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та майновий комплекс загальною площею 4 777,20 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20. На підставі цього виконавчого напису Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження №42233068 від 25.02.2014 постановою державного виконавця Борейко М.В. було накладено арешт на зазначене нерухоме майно та оголошено заборону його відчуження.

21. Крім того, 30.05.2011 на все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА» було накладено арешт на підставі постанови державного виконавця відділу ДВС Бориспільського районного управління юстиції, прийнятої в межах виконавчого провадження № 26703924 від 27.05.2011.

22. 29.02.2016 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хибою Анною Володимирівною проведено реєстраційні дії, якими внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника зазначеного нерухомого майна - проведено реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк Хрещатик», про що прийнято відповідні рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень за індексними номерами 28500507, 28498164, 28499527.

23. Позивач, вважаючи, що зазначені рішення про державну реєстрацію прав прийняті всупереч існуючого арешту та заборони на відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА», звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА», з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

24. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржувані рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА» за банком були прийняті державним реєстратором 29.02.2016, тобто в момент, коли в Єдиному реєстрі заборон був наявний запис про заборону відчуження вказаного вище нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 25.02.2014 в межах виконавчого провадження №42233068, і відомості про зняття вказаного арешту були відсутні і станом на момент вирішення даної справи в суді першої інстанції.

25. Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, суд апеляційної інстанції зауважив, що судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме арешт та заборона відчуження майна були накладені саме в інтересах іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" з метою забезпечення зазначеного виконавчого напису нотаріуса, тому реєстраційні дії держаного реєстратора лише забезпечують та реалізують права Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", а суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями відсутні.

26. Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що реєстрацію обтяжень на майно було проведено саме у спеціальному розділі Державного реєстру прав та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а реєстрацію права власності за банком було проведено з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, записи про обтяження перенесено при цьому до Державного реєстру прав, що узгоджується з п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в чинній редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), де зазначено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у п. 6 ч. 1 цієї статті, не застосовується, зокрема у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

Також у постанові суд апеляційної інстанції зробив висновок, що застосування судом першої інстанції у даній справі правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах №21-357а14, №21-121а15, є помилковим, оскільки вони ґрунтувалися на положеннях ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2016, тоді як подальші зміни до цього Закону Верховним Судом України у вказаних постановах не досліджувалися.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

27. Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанцій не надано належної оцінки тому, що відчуження майна - проведення реєстраційних дій із внесення відомостей про нового власника майна чи внесення будь-яких змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно державним реєстратором неможливе, доки на майно встановлено будь-які обтяження, зокрема арешт та заборона відчуження. Зазначені обмеження встановлюються та знімаються виключно за рішенням суду або за постановою державного виконавця.

28. У відзиві Фонд гарантування вкладів наголошує, що позовні вимоги є безпідставними, державний реєстратор не мав правових підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій, а також зазначив, що належним позивачем у даній справі має виступати Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНА», а не ОСОБА_1

29. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» у запереченнях зазначає, що у касаційній скарзі не спростовано висновків суду апеляційної інстанції, а правовідносини у цій справі не є подібними з правовідносинами, в яких Верховний Суд України зробив правові висновки, викладені у постановах №21-357а14, №21-121а15.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

31. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

32. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття постанови судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

33. Наведені норми узгоджуються з положеннями ст.ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

34. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

35. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

36. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

37. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред`явлення позову.

38. У даній справі позивач, як співзасновник Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА», звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності нерухомого майна, оскільки реєстрація права власності за іншою особою відбулась всупереч існуванню обтяжень у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА» на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського районного управління юстиції в межах виконавчих проваджень від 27.05.2011 №26703924 та від 25.02.2014 №42233068.

39. При цьому, у даному випадку спір виник у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНА» умов цивільно-правових договорів (кредитного договору та іпотечного договору) та зверненням стягнення на предмет іпотеки.

40. Судами встановлено, що постановами державного виконавця від 25.02.2014 накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА».

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Колегією суддів враховано позицію, викладену в п. 20 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 №8, у відповідності до якої під час вирішення спору про зняття арешту із заставленого майна з`ясуванню підлягають обставин щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв`язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

41. Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки право Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА» володіти, користуватися та розпоряджатися майном, право власності на яке у зв`язку із невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотечного) перейшло до третьої особи (Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»), що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

42. Аналогічна правова позиція, щодо застосування норм процесуального права висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 826/366/16.

43. За змістом ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів

44. Позивачем у цій справі є ОСОБА_1 , який володіє 50 % від статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНА». Реєстрація права власності на майно Товариства за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» порушує права ОСОБА_1 , як співзасновника Товариства, тому спір підлягає розгляду на правилами господарського судочинства.

45. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно зі ст. 354 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.

46. За приписами ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2017 і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 826/4985/16 скасувати.

Провадження у справі №826/4985/16 закрити.

Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Саприкіна

Суддя С.М. Чиркін