Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа № 826/17905/16

провадження № К/9901/29607/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу № 67Ш від 17 серпня 2015 року, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, постановлену 21 лютого 2017 року у складі головуючого судді Балась Т. П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, постановлену 6 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Шурка О. І., суддів: Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

І. Обставини справи:

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив:

1.1. скасувати наказ Генеральної прокуратури України № 67Ш від 17 серпня 2015 року.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року, адміністративний позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду та відсутності підстав визнавати поважними причини пропуску цього строку.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуваний наказ порушує його права і охоронювані законом інтереси, оскільки протиправно створений орган (військова прокуратура на правах регіональної) притягнув ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності і здійснював процесуальні повноваження, у тому числі пов`язані із позбавленням ОСОБА_1 свободи, підтримував таке обвинувачення в суді.

4. З матеріалів справи вбачається, що наказом Генеральної прокуратури України №67Ш від 17 серпня 2015 року ліквідовано військову прокуратуру Харківського гарнізону, військову прокуратуру Донецького гарнізону, військову прокуратуру Луганського гарнізону, та у системі органів військової прокуратури утворено військову прокуратуру сил антитерористичної операції (на правах регіональної).

5. Новоствореним органом - Військовою прокуратурою сил антитерористичної операції підтримується державне обвинувачення по кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_1

5.1. 21 вересня 2015 року позивачу було вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України.

6. Отже, про утворення військової прокуратури сил антитерористичної на правах регіональної позивачу було відомо ще у 2015 році під час вчинення процесуальних дій щодо нього прокурорами, слідчими цієї прокуратури тощо, а відтак позивач міг дізнатись про наказ № 67Ш від 17 серпня 2015 року, на підставі якого утворено зазначений вище орган прокуратури.

7. Однак із даним позовом ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 07 листопада 2016 року.

8. Жодних доказів того, що позивач дізнався про існування наказу № 67Ш саме 28 вересня 2016 року позивачем та його представниками суду не надано.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування

10. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

11. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

12. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. За правилами пункту 5 частини першої статті 107 КАС України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення оскаржуваних судових рішень, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

15. Згідно з частинами другою-третьою статті 99 цього Кодексу, в редакції чинній на момент звернення до суду з цим позовом, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

15.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15.2. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

15.3. При цьому відповідно до частини четвертої цієї ж норми якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

16. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 КАС України, в редакції чинній на момент звернення до суду з цим позовом, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

16.1. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

V. Позиція Верховного Суду

17. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, суд виходить з такого.

18. За змістом статті 99 КАС України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин і звернення позивача до суду, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

19. Підставою для звернення до суду з цим позовом слугував наказ Генеральної прокуратури України № 67Ш від 17 серпня 2015 року з прийняттям якого як зазначає позивач порушено його право на законність досудового розслідування та представництво обвинувачення в суді кримінального провадження стосовно нього.

20. Як під час судового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, так і в касаційній скарзі позивач не наводив обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду.

21. Крім того як свідчать матеріали справи позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва в жовтні 2016 року з адміністративним позовом про часткове скасування пункту 5 цього ж наказу від 17 серпня 2015 року № 67Ш і судом було прийнято ухвалу від 05 жовтня 2016 року № 826/15308/16 про залишення позовної заяви без розгляду, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року.

22. Зважаючи на встановлені судами обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність залишення позову без розгляду оскільки про порушене право позивач повинен був дізнатися ще у вересні 2015 року, а з позовом до суду у цій справі звернувся у листопаді 2016 року, що свідчить про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом.

23. Разом з цим слід зазначити про ненаведення позивачем обставин, які би давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

24. Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами першої й апеляційної інстанцій фактичних обставин справи.

25. Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

26. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно наданій юридичній оцінці встановлених судами фактичних обставин справи, із дотриманням норм процесуального права.

27. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІ. Судові витрати

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич