Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2019 року

Київ

справа №643/15948/17

адміністративне провадження №К/9901/56897/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова в складі судді Горбунової Я.М. від 06.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Григоровича А.М., Резнікової С.С., Подобайло З.Г. від 19.06.2018 у справі №643/15948/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Адміністрації Державної прикордонної служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПС) отримати у військової частини 9953 довідку (довідки) про додаткові види грошового забезпечення для обчислення його пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 (зі змінами) та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області);

зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області після отримання від Адміністрації ДПС довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 № 889 (зі змінами), призначити та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;

здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 11.06.2017.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення або змінити судові рішення, задовольнивши позов.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 введено нові розміри щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, проте призначена йому у 2008 році пенсія до цього часу, всупереч вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не перерахована. Вказує на безпідставність посилань судів першої та апеляційної інстанцій на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 у справі №1-9/2015, оскільки перерахунок пенсій військовослужбовців здійснюється не лише на підставі законів, а й на підставі актів інших органів.

Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув з нього судовий збір за подання апеляційної скарги за дві позовні вимоги немайнового характеру, оскільки фактично він заявляв лише одну позовну вимогу про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

У відзивах на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області та Адміністрація ДПС просять залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач з 16.08.2008 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В липні 2017 року позивач звернувся до Адміністрація ДПС із заявою, в якій просив повідомити у п`ятиденний строк Пенсійний фонд України про підстави перерахунку його пенсії, видати довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016, та подати її до ГУ ПФУ.

Адміністрація ДПС листом № 11/Р-10052 від 15.08.2017 повідомила позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з посиланням на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 не враховується при призначенні та перерахунку пенсій, оскільки не входить до основних та додаткових видів грошового забезпечення, з розмірів яких обчислюється пенсія.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач під час служби не отримував щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, і вказана винагорода не підпадає під перелік нових надбавок, доплат, підвищень, на підставі введення яких усі призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії підлягають перерахунку, то відсутні підстави для включення вказаної грошової винагороди до довідки про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача та перерахунку пенсії позивача з урахуванням вказаної винагороди.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (в редакції, чинній з 01.01.2016) щомісячна додаткова грошова винагорода установлюється, зокрема військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 вказаної постанови).

На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх України від 02.02.2016 № 73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

За змістом вказаної Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

13 травня 2015 року Конституційним Судом України прийнято рішення №4-рп/2015 по справі №1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У вказаному рішенні Конституційним Судом України установлено, що громадянин ОСОБА_2 звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень першого речення ч. 3 ст. 63 Закону, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством". Автор клопотання просить витлумачити ці положення в аспекті того, чи є наведений у них перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення вичерпним, чи в цей перелік можуть включатися й інші види грошового забезпечення, зокрема щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889 з наступними змінами.

За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що положення першого речення ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Таким чином Конституційний суд України своїм рішенням, яке є обов`язкове до виконання та застосування, по суті встановив, що винагорода, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Отже, коли позивача звільнено зі служби у 2008 році, а щомісячну грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010, введено з 01.01.2016, тому позивач під час проходження служби її не отримував, і вказана винагорода не входить до нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії підлягають перерахунку, то підстави для включення вказаної винагороди до складу грошового забезпечення позивача, з якого здійснюється обчислення пенсії, відсутні

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги про неправомірність стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги як за дві позовні вимоги немайнового характеру, оскільки позивачем фактично заявлялась лише одна позовна вимога про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, є безпідставними з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 вказаної статті розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року - 1600 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При зверненні до суду першої інстанції позивач просив:

- зобов`язати Адміністрації ДПС отримати у військової частини 9953 довідку (довідки) про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та подати зазначену довідку до ГУ ПФУ в Харківській області;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області після отримання від Адміністрації ДПС довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами, призначити та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 11.06.2017.

Вказане свідчить про наявність двох позовних вимог немайного характеру, які до того ж заявлені до двох різних відповідачів.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, позивач просив скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.03.2018 у вказаній справі в повному обсязі, а тому розмір ставки судового збору за даною скаргою складає 1920 грн. 00 коп. ( 150% від 640 грн.00 коп.*2 ), як за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Інші доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду