Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2018 року

Київ

справа №821/4455/14

касаційне провадження №К/9901/1542/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ДПІ) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 (суддя - Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді - Кравченко К.В., Лук'янчук О.В.) у справі за позовом Відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти) до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Відділ освіти звернувся до суду із позовом до ДПІ, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27.10.2014 №0028561700 на суму 73071,13 грн. та №0028571700 на суму 67994,31 грн.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Відділ освіти послався на відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки протягом вересня 2013 року Централізованою бухгалтерією по обслуговуванню закладів освіти Генічеського району відповідними платіжними дорученнями на реєстраційні рахунки загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів було перераховано єдиний соціальний внесок.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 08.12.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015, адміністративний позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що оскільки документи Відділу освіти з невірно вказаними реквізитами щодо призначення платежу (рахунок платника не відповідає коду отримувача платежу) були прийняті до виконання у вересні 2013 року Пенсійним фондом України, то ці кошти слід вважати такими, що сплачені вчасно, тобто у авансовому порядку під час отримання заробітної плати.

ДПІ оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.04.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що в картці особового рахунку Відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації було зафіксовано суму боргу у розмірі 678546,04 грн., яка є недоїмкою. У свою чергу, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів, що свідчить про правомірність оскаржуваних рішень.

У запереченнях на касаційну скаргу Відділ освіти зазначає про неправомірне застосування до нього штрафних санкцій, з огляду на належне виконання ним обв'язку щодо сплати єдиного соціального внеску.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2106 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.04.2018 касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області прийняв до провадження та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи ДПІ та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відділом освіти Генічеської районної державної адміністрації за вересень 2013 року задекларовано до сплати єдиного внеску у сумі 1071579,00 грн. Станом на 20.10.2013 на обліковому рахунку позивача зі сплати єдиного внеску обліковувалась переплата у сумі 393033,86 грн., яка направлена у рахунок погашення задекларованого до сплати єдиного внеску, а решту заборгованості погашено сплатою чергових платежів після 22.10.2013. Остаточно суму заборгованості зі сплати єдиного внеску погашено 26.11.2013 після повернення переплати з єдиного внеску Централізованої бухгалтерії та перерахування цих коштів у погашення заборгованості позивача.

Рішенням ДПІ від 27.10.2014 №0028561700 за несвоєчасну сплату єдиного внеску у вересні-жовтні 2013 року до Відділу освіти застосовано штраф у сумі 67854,61 грн. та нараховано пеню у сумі 5216,51 грн., а рішенням від 27.10.2014 №0028571700 за несвоєчасну сплату єдиного внеску за жовтень-листопад 2013 року застосовано штраф у сумі 64145,58 грн. та нараховано пеню у сумі 3848,73 грн.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що Централізована бухгалтерія потягом 2013-2014 років здійснювала централізоване бухгалтерське обслуговування бюджетно-господарської діяльності відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації. У 2013-2014 роках перерахування єдиного внеску здійснювалось у авансовому порядку під час виплати заробітної плати працівникам відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації. У вересні 2013 року Централізованою бухгалтерією перерахування коштів єдиного внеску здійснювалось у аналогічному порядку, однак під час перерахування коштів єдиного внеску позивача у платіжних документах у реквізитах «призначення платежу» було вказано реквізити (код ЄДРПОУ) Централізованої бухгалтерії замість коду Відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації. Зважаючи на цю помилку обслуговуючого підприємства, перераховані кошти відповідачем зараховані у рахунок сплати зобов'язань Централізованої бухгалтерії. Після встановлення помилки Централізована бухгалтерія 22.11.2013 звернулась до відповідача із заявою про повернення переплати і після отримання коштів у період з 22 по 27 листопада 2013 року перерахувала кошти внеску у рахунок погашення зобов'язань Відділу освіти. Повернення та повторне зарахування коштів було здійснено на ті ж самі реєстраційні рахунки.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульований статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини п'ятої статті 9 названого Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування

Частиною шостою цієї ж статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9 вказаного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (частина дев'ята цієї ж статт і(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу доходів і зборів суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, з наданих позивачем платіжних доручень на перерахування коштів у вересні 2013 року вбачається, що єдиний внесок було сплачено із рахунків Відділу освіти Генічеської районної державної адміністрації та перераховано на єдиний рахунок управління Пенсійного фонду України у Генічеському районі Херсонської області. Таким чином, з рахунку позивача було перераховано кошти у загальній сумі 926378,23 грн. з визначенням реквізитів у сплаті єдиного внеску Централізованої бухгалтерії.

Наведе правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені у справі обставини щодо списання банківськими установами з рахунків позивача коштів для сплати єдиного внеску під час отримання коштів для виплати заробітної плати, дозволяють погодитись з висновком судів попередніх інстанцій про своєчасне виконання позивачем обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, доводи ДПІ, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 та ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна