Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.04.2022 року у справі №520/4810/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 520/4810/2020

адміністративне провадження № К/9901/28230/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 520/4810/2020

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. С. Чалий, В. В. Катунов, І. М. Ральченко) від 20 травня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» (далі - позивач, ТОВ «ТД «АГРОСВІТ», скаржник) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у невнесенні заяви позивача про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування

та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування у розмірі 20 541 666, 66 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має узгоджену станом на день подачі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування невідшкодовану з бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що утворилась у податковому періоді - вересень 2015 року, за результатами завершеної процедури судового оскарження.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року позовні вимоги ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, що полягає у невнесені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» суму бюджетного відшкодування у розмірі 20 541 666,66 грн.

Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 10 510, 00 грн.

Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 10 510, 00 грн.

4. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року заяву ТОВ «ТД «Агросвіт» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 520/4810/2020 задоволено.

Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на правничу допомогу у розмірі 125 000,00 грн.

Стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агросвіт» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на правничу допомогу у розмірі 125 000,00 грн.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/4810/2020 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 520/4810/2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

6. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, 02 серпня 2021 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/4810/2020 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 520/4810/2020 залишити в силі.

7. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року клопотання ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОСВІТ» про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «АГРОСВІТ» строк на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 520/4810/2020, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

8. 13 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку па додану вартість за вересень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19 листопада 2015 № 1203/20-31-15-01-10/38158635 «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» за вересень 2015 року».

11. На підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки, ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 04 грудня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0003021501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 24 240 698,00 грн.,

№ 0003031501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 149 109,00 грн.

12. Позивачем було складено розрахунки коригування до податкових накладних від 15 вересня 2015 року № 1-83, від 16 вересня 2015 року №1- 56, від 22 вересня 2015 року № 1-29, від 24 вересня 2015 року № 1-69 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн та направлено електронною поштою ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області для реєстрації.

13. Контролюючими органами розрахунки коригування прийняті не були у зв`язку з цим позивач звернувся до суду.

14. Постановою Харківською окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі № 820/11513/15, що набрала законної сили 04 січня 2016 року, задоволено позов.

Визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 15 вересня 2015 року № 1-83, від 16 вересня 2015 року № 1- 56, від 22 вересня 2015 року № 1-29, від 24 вересня 2015 року № 1-69.

Зобов`язано ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04 грудня 2015 року № 0003021501, № 0003031501.

15. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2016 року у справі № 820/11513/15 відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідачу.

16. Після реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників до податкових накладних на суму ПДВ - 20 541 666, 66 грн у Єдиному реєстрі податкових накладних збільшення реєстраційного ліміту на суму ПДВ не відбулося у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

17. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 2040/6747/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, позов задоволено.

Зобов`язано ДФС України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року № 1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року № 160-242 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн.

Визнано протиправними дії (бездіяльність) ДФС України щодо не збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних після реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року № 1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року № 160-242 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн.

Зобов`язано ДФС України збільшити реєстраційну суму на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на 20 541 666,66 грн. та відобразити таке збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

18. Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 2040/6747/18 залишені без змін.

19. Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 (форма № 6-РПДВ) з 06 серпня 2018 року на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість анульовано.

20. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 2040/7102/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, позов задоволено.

Зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року з додатками, з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відповідних відомостей.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту його прийняття, зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме - з 06 серпня 2018 року з усіма відповідними показниками.

21. Позивачем до Головного управління ДПС України у Харківській області та Державної податкової служби України засобами поштового зв`язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року з додатками та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступник у розмірі 20 541 666, 66 грн.

22. Учасниками справи не заперечується, що станом на момент звернення позивачем до суду з даним позовом та станом на момент розгляду даної справи Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не містить даних щодо подання позивачем заяви про повернення сум бюджетною відшкодування.

23. Позивач, вважаючи такі дії відповідачів протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 2040/7102/18 скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту його прийняття, а тому це є достатньою правовою підставою для прийняття декларації з ПДВ за травень 2019 року та внесення в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 20 541666,66 грн згідно податкової декларації.

25. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача, суд першої інстанції виснувався на тому, що такий спосіб захисту як визнання бездіяльності відповідачів протиправною щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивачу за декларацією з ПДВ за травень 2019 року не призведе до ефективного відновлення права платника податків, а тому ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20 541 666,66 грн.

26. Разом з тим, задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 520/4810/2020, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 250 319, 00 грн шляхом їх стягнення з відповідачів на користь позивача.

27. Натомість, апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначив, що позивач замість того, щоб ініціювати виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження задля належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 2040/7102/18 з метою поновлення реєстрації ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, ініціював новий спір, в якому, заявивши вимогу про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування у розмірі 20 541 666, 66 грн, фактично намагається уникнути проведення контролюючим органом камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, результатів перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу, та є обов`язковою процедурою під час вирішення питання про бюджетне відшкодування сум податку для підтвердження сплати ТОВ «ТД «Агросвіт» до Державного бюджету України сум ПДВ у розмірі 20 541 666, 66 грн в сумі податкових зобов`язань за попередні звітні податкові періоди. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, а обраний ним спосіб захисту не відповідає вимогам пункту 200.7 статті 200 та статті 49 Податкового кодексу України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

29. Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

30. Питання застосування норми права (пункт 49.3, 49.4 статті 49, підпункт Б пункту 200.4, пункт 200.7, 200.10 статті 200 ПК України) щодо яких відсутній висновок Верховного Суду підпункт Б пункту 200.4, пункт 200.7, 200.10 Податкового Кодексу України: чи може бути подано Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування засобами поштового зв`язку, у випадку перешкоджання податковими органами поданню заяви у встановленому пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України порядку? чи має право позивач звертатися до суду за захистом порушеного права, шляхом стягнення з державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, у разі перешкоджання податковими органами бюджетному відшкодуванню? чи можливо стягнення суми бюджетного відшкодування без проведення камеральної перевірки у випадку, якщо податкові органи не скористалось своїм правом на проведення такої перевірки?

31. Скаржник наголошує, що станом на сьогодні жодне з рішень суду щодо поновлення реєстрації ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме з 06 серпня 2018 року, з усіма відповідними показниками - не виконано. Жодні намагання ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» поновити власні права, отримати можливість мирно володіти своїм майном та вести господарську діяльність не мали результату, адже Держава, в особі органів податкової, ігнорує законні рішення судів та чинить опір відновленню прав позивача

32. Також, посилаючись на норми пункту 200.10 статті 200, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України позивач вважає, що проведення перевірки є правом, а не обов`язком податкового органу. Тобто податковий орган може самостійно вирішувати чи реалізовувати таке право, або утриматися від цього. Окрім того, як у даному випадку розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями, що не підпадають під дію пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, а отже підстав для проведення документальної перевірки не має.

33. Відтак, у ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» не було наміру чи необхідності уникати камеральної перевірки, навпаки, ним було вжито усіх заходів для надання податковим органам можливості провести камеральну перевірку. Натомість, податкові органи прийняли рішення не скористатися своїм правом, внаслідок чого суму бюджетного відшкодування було узгодження без проведення перевірки.

34. Також, позивачем зазначено, що органи податкової служби були зобов`язані виконати рішення суду, незалежно від відкриття виконавчого провадження, а ТОВ «ТД «АГРОСВІТ» вважає безперспективним звернення до органів виконавчої служби, зважаючи на відсутність у таких органів реальної можливості сприяти виконанню рішення всупереч волі податкового органу.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

36. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

37. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

38. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі - Закон № 1797-VІІІ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

39. Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі ПК України в редакції чинній на час спірних правовідносин), при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

40. Згідно з приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

41. Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

42. Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

43. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПК України).

44. Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений в пункті 200.12 статті 200 ПК України, відповідно до якої, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

45. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

46. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків (пункт 200.15 статті 200 ПК України).

47. Положення цієї норми узгоджуються з пунктом 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.

48. Також, відповідно до пунктів 3, 5, 6 вказаного Порядку визначено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

49. Подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється статтею 49 ПК України.

50. Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

51. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів (пункт 49.4. стаття 49 ПК України).

52. Щодо позовних вимог у частині визнання бездіяльності відповідачів протиправною щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо наявності узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за декларацією за травень 2019 року, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

53. Як встановлено судами за матеріалами справи, що позивач за результатами завершеної процедури судового оскарження мав узгоджену та невідшкодовану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що утворилась у податковому періоді - вересень 2015 року у розмірі 20 541 666, 66 грн. та засобами поштового зв`язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року з додатками та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на наведену суму.

54. У вказаній справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що контролюючий орган не прийняв та відмовився внести подану позивачем в письмовому вигляді заяву до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, чим фактично позбавив ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" можливості реалізувати своє право на бюджетне відшкодування сум податку, в тому числі з урахуванням збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних після реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року №1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року № 160-242 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 2040/6747/18.

55. Підставою для не внесення заяви до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування як зазначав відповідача стали обставини анулювання Товариству реєстрації платника ПДВ, тобто станом на момент подання декларації з ПДВ позивач не був платником ПДВ, а звітність подана засобами поштового зв`язку, тобто з порушенням вимог пункту 49.4 статті 49 ПК України.

56. Так, питання процедури анулювання реєстрації платника ПДВ визначено у розділі V ПК України.

57. Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

58. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 ПК України).

59. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 ПК України).

60. Водночас, у відповідності до пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

61. Отже, стаття 184 ПК України містить лише підстави для анулювання реєстрації платника податку та не регулює питань щодо порядку подання та прийняття податкової звітності, у тому числі заяви до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, після анулювання реєстрації платника ПДВ.

62. З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що за наявності права платника податків на отримання бюджетного відшкодування та який прийняв рішення про повернення суми такого відшкодування податку на додану вартість платник податку подає до контролюючого органу в електронній формі податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

63. Лише виключно після подання та опрацювання/внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вказаної заяви виникають наслідки у вигляді або відмови в відшкодуванні, або отримання такого бюджетного відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, або у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

64. Тобто, наведені положення податкового законодавства врегульовує (встановлює певний правовий алгоритм дій та юридичних наслідків як для платника податків так і для податкового органу) звичайний порядок відносин, що виникає (існує) за звичайних умов формування (складання), подання до контролюючого органу та прийняття в електронній формі податкової декларації з показників ПДВ та відповідної заяви про повернення таких сум бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, тобто у відповідності до існуючого вище порядку.

65. При цьому, наведені положення податкового законодавства, не врегульовує обставини, що виникли між сторонами та ту ситуацію, в якій опинився позивач. Як було об`єктивно встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем протягом тривалого часу не виконувались судові рішення у справі № 2040/6747/18 та у справі № 2040/7102/18. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

66. Внаслідок протиправно вчинених дій та бездіяльності яка допускається з боку контролюючого органу, як то не відновлення прав позивача щодо реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників від 15 вересня 2015 року № 1-83 до податкових накладних від 25 червня 2015 року № 160-242 на суму ПДВ 20 541 666,66 грн., не прийняття уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року з додатками, з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відповідних відомостей, а також не поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня протиправного анулювання реєстрації, а саме - з 06 серпня 2018 року з усіма відповідними показниками, створило негативні правові наслідки для платника податків.

67. В подальшому наведене унеможливило для позивача вчинити ним законодавчо передбачених дій та діяти у спосіб встановлений законом щодо реалізації ним свого права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом подання до контролюючого органу засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

68. За таких обставин, Суд вважає, що внаслідок противного блокування, тривалого не відновлення попереднього стану платника податків та об`єктивних перешкод, що створює контролюючий орган відносно позивача, не позбавляє останнього на подання податкової звітності та заяви про бюджетне відшкодування у спосіб, визначений підпунктом "б" пункту 49.3 статті 49 ПК України. Іншого законного та можливого способу для сторони не існувало.

69. Таким чином, Суд приходить до висновку, що єдино можливим в межах цієї справи способом відновлення порушеного права позивача стало подання ним відповідної декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування засобами поштового зв`язку, як то передбачено п.п.«б» п. 49.3 ст. 49 ПК України.

70. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечувалось сторонами декларація з ПДВ за травень 2019 року та заява про бюджетне відшкодування у розмірі 20541666, 66 грн., яка спрямована до Головного управління ДПС України у Харківській області та Державної податкової служби України поштою була фактично отримана відповідачами, але не прийнята у належний спосіб та її реєстрація не здійснена, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не включена.

71. Підпунктами 49.8 - 49.9 ст. 49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

72. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

73. Імперативний характер норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв`язку).

74. Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.,3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. У такому разі, на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

75. У відповідності до підпункту 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк, то податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою.

76. Отже прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежено перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 Податкового кодексу України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

77. Разом з тим, зміст наведених положень податкового законодавства у їх системному зв`язку дає підстави для висновку, що у разі протиправного анулювання реєстрації платника ПДВ, що підтверджено судовим рішенням, та його непоновлення, не позбавляє останнього (платника ПДВ) у поданні податкової декларації разом з заявою про повернення сум бюджетного відшкодування саме засобами поштового зв`язку. При цьому, якщо у встановленому законом порядку контролюючим органом не було відмовлено у прийнятті поданої платником податків податкової звітності, останню слід вважати прийнятою відповідно до підпункту 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

78. Так, як з`ясовано судами, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 2040/7102/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, позов задоволено.

Зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року з додатками, з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відповідних відомостей.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача з моменту його прийняття.

Зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме - з 06 серпня 2018 року з усіма відповідними показниками.

79. Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

80. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

81. Наведене зумовлює висновок про те, що після прийняття судового рішення в адміністративній справі (яке набрало законної сили), за результатами розгляду якої скасовано рішення ГУ ДФС в Харківській області від 06 серпня 2018 року № 2110 про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача з моменту його прийняття, у контролюючого органу виникає обов`язок вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме - з 06 серпня 2018 року з усіма відповідними показниками відповідно до судового рішення.

82. Проте, станом на час подання декларації разом із заявою про повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування відповідачами не було вчинено зазначених дій, про що не заперечують самі відповідачі у відзиві на позовну заяву та апеляційної скарги, чим позбавлено позивача можливості подати у належний спосіб податкову звітність.

83. Отже, як вбачається зі встановлених судами обставин справи, на виконання положень норм чинного законодавства, позивач вважаючи себе платником податку на додану вартість, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, подав податкову декларацію з ПДВ разом із заявою про повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування. Проте, внаслідок незаконних дій податкового органу, щодо непоновлення реєстрації Товариства як платника ПДВ, останнє змушено було надіслати декларацію разом з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування засобами поштового зв`язку.

84. Проте, судами не встановлено та з матеріалів справи не вбачається письмової відмови податкового органу у прийнятті декларації позивача разом з заявою про повернення сум бюджетного відшкодування.

85. З огляду на викладене, керуючись положеннями норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд касаційної інстанції вважає, що відповідачами протиправно позбавлено Товариство права, як платника податку на додану вартість, статус якого охоплює період, за який подавалась податкова декларація з ПДВ разом з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, на прийняття такої декларації та внесення в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 20541666,66 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року.

86. Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи, що мають свою індивідуальну та характерну особливість в межах цієї справи та тих спірних відносин, що виникли між сторонами, Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання бездіяльності відповідачів протиправною щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо наявності узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за декларацією за травень 2019 року, такий обов`язок у відповідача існує, а тому судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції у цій частині, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

87. Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 20541666, 66 грн. Суд приходить до висновку, що ці вимоги є дійсно передчасними, а рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині є правильними.

88. Незважаючи на те, що суми бюджетного відшкодування є узгодженими, в той же час алгоритм дій (відшкодування), який відбувається після прийняття декларації та внесення в реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ визначений вищенаведеними нормами, якими врегульовано порядок перерахування узгоджених сум з бюджетного рахунка та здійснюється у автоматичному та хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру. Наразі підстав для задоволення вимог шляхом стягнення заявлених коштів немає.

89. Слід зазначити, що аналіз змісту касаційної скарги та доводів скаржника свідчить про те, що предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог по суті, касаційна скарга не містить викладу доводів скаржника щодо оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції в частині, яке стосуються додаткового судового рішення суду першої інстанції щодо вирішення питання розподілу судових витрат.

90. Оскільки рішення суду апеляційної інстанції в частині, яке стосуються додаткового судового рішення суду першої інстанції щодо вирішення питання розподілу судових витрат, не оскаржується, враховуючи окреслені статтею 341 КАС України межі касаційного перегляду, підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду апеляційної інстанції у межах даного касаційного провадження відсутні.

91. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341 345 349 352 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 520/4810/2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності відповідачів протиправною щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо наявності узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за декларацією за травень 2019 року скасувати, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у цій частині залишити в силі.

У іншій частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 520/4810/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов