Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №820/3521/16

адміністративне провадження №К/9901/41269/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області)на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (Головуючий суддя - О.В. Панченко) та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (колегія у складі суддів: Л.В. Курило, Н.С. Бартош, В.Б. Русанова)у справі №820/3521/16за позовомКомунального підприємства «Ритуал» Харківської міської ради (далі - КП «Ритуал» ХМР)доГУ ДФС у Харківській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Ритуал» Харківської міської ради звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2016 № 0000691402 та № 0000701402.

Позов обґрунтовано тим, що податковим органом неправомірно збільшено зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами позивача. Вважає висновок податкового органу про нереальність придбання послуг з ремонту кремаційної печі №2 ТОВ «Будівельна компанія «Ярко» та безтоварність правочину на придбання паливно-мастистильних матеріалів у ПП «Ельтан» необґрунтованим, вказує, що виконані роботи та фактична поставка товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Щодо невиконання своїх зобов'язань контрагентами по ланцюгу постачання товару, то позивач не може їх контролювати та нести за них відповідальність. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.06.2016 № 0000691402 та № 0000701402.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначили, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах. Акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів ТОВ «Будівельна компанія «Ярко» впливати не можуть на висновки щодо дійсності первинних документів, складених за наслідками господарських відносин між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Ярко». Також судами встановлена наявність необхідних документів первинного обліку по взаємовідносинам позивача з ПП «Ельтан», що надає право позивачу для включення до складу витрат вартості отриманих паливно-мастильних матеріалів та, відповідно, до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в ціні паливно-мастильних матеріалів.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволенні позову. Вказується на те, що за висновками акта перевірки не підтверджується реальність проведення операцій придбання послуг з ремонту кремаційної печі №2 КП «Ритуал» ХМР від ТОВ «Будівельна компанія «Ярко». Також зазначено, що в за результатами зустрічної перевірки ПП «Ельтан» щодо фінансово-господарських ТОВ «ВЕКТРА» за лютий, березень 2013 року, ТОВ «УЛЬРАМАТЕРІАЛИ» за травень, квітень, жовтень 2012 року, ТОВ «ТКП «Меркурій» за травень - серпень 2013 року неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності. При проведенні перевірки встановлено, що шляхові листи не підтверджують використання паливно-мастильних матеріалів в господарській діяльності підприємства.

27.04.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області відкрито.

20.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких КП «Ритуал» ХМР не погоджується із доводами касаційної скарги. В обґрунтування зазначено, що в матеріалах справи містяться первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів за правочинами шляхом перерахування грошових коштів. Просив касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС України в Харківській області ДФС України у період з 25.01.2016 по 04.03.2016 проведено планову виїзну перевірку КП «Ритуал» ХМР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 14.03.2016р. № 110/20-40-14-02-07/03354394.

Внаслідок адміністративного оскарження ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000691402 від 17.06.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 416612,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 333 290,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 83322,50 грн. та податкове повідомлення - рішення від 17.06.2016 № 0000701402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 286306,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 229045,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 57261,25 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.03.2016р. № 110/20-40-14-02-07/03354394 про порушення позивачем п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України по взаємовідносинами з ТОВ «Будівельна компанія «Ярко», виходячи з того, що всі будівельні роботи за договором між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Ярко» виконувались субпідрядником - ТОВ «БК «Гефест Альянс», а основним постачальником ТОВ «Будівельна компанія «Ярко» в листопаді - грудні 2013 року було ТОВ «Маестро-Торг». Податковим органом було взято до уваги акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 року № 387/26-52-22-03-14/37312719 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Гефест Альянс» в зв'язку з присвоєнням платнику податків стану « 9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) та не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами - покупцями та продавцями за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Крім того, податковим органом взято до уваги акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 року № 1944/26-59-22-06/37931224 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маестро Торг» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за вересень, жовтень 2012 року, січень - грудень 2013 року, яким встановлено, що ТОВ «Маестро Торг» присвоєно стан « 7» (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», внаслідок чого задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за вересень, жовтень 2012 року, січень - грудень 2013 року підлягають зменшенню до « 0»).

Як встановлено судами передніх інстанцій, між КП «Ритуал» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Ярко» (Учасник) укладено договір №8 про закупівлю робіт за державні кошти від 17.09.2013, згідно з пунктом 1.1 якого учасник зобов'язується протягом 2013 року (жовтень-грудень 2013 року) виконати замовникові роботи з капітального ремонту кремаційної печі №2 крематорію.

На виконання умов вказаного договору укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №8 від 17.09.2013, та узгоджено договірну ціну (додаток №1 до договору), технічне завдання (додаток №2 до вищевказаного договору; календарний план виконання робіт (додаток №3 до вищевказаного договору); залучення субпідрядника на роботи з капітального ремонту кремаційної печі №2 крематорію КП «Ритуал» (додаток №4 до , вищевказаного договору та лист №17 від 25.09.2013), яким сторони погодили залучення субпідрядника ТОВ «БК «Гефест альянс» (код ЄДРПОУ 37312719).

Для проведення ремонтних робіт кремаційної печі №2 позивачем 01.11.2013 в інспекції ДАБК у Харківській області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робі.

Факт виконання робіт ТОВ «Будівельна компанія «Ярко» підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форма № КБ-2в) із необхідними додатками: розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат, відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт.

До вказаного акту та його додатків вносилися коригування від 28.05.2014 року та від 06.08.2014 року згідно з вимогами, викладеними в акті Харківської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ у Харківській області № 810-40/48 від 18.06.2014 позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Ритуал» за період з 01.01.2013 по 01.03.2014 з метою перевірки достовірності кредиторської заборгованості по капітальним видаткам станом на 01.03.2014 року.

Надані послуги з капітального ремонту сплачено позивачем у безготівковій формі згідно банківської виписки від 26.08.2014 року, після проведеного ремонту кремаційну піч № 2 крематорію зворотно введено в експлуатацію актом приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (Ф № 03-2) від 30.12.2013 та вона використовується за основним призначенням, що підтверджується Журналом обліку кремацій по кремаційній печі № 1 та № 2 крематорію КП «Ритуал».

За приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до вимог п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) амортизації підлягають, крім іншого, витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року, а також сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до ст. 146 Податкового кодексу України.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Також актом перевірки встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 3 ст.5 та п.1 ст. 7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п. 3.1, п. 4.1, п. 8 розділу ІІІ, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41 «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», внаслідок чого завищено суми податкового кредиту по взаємовідносинами з ПП «Ельтан» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року в сумі 9 104,0 грн.

Як встановлено судами передніх інстанцій, між КП «Ритуал» ХМР та ПП «Ельтан» укладено договір поставки № 2110/1 від 21.10.2009, відповідно до умов якого ПП «Ельтан» зобов'язується поставити позивачу (покупець) дизельне пальне, бензин в асортименті, олії технічні (паливно-мастильні матеріали) за кількістю та в асортименті, вказаних у накладних, які є невід'ємною складовою договору. На підтвердження виконання договору № 2110/1 від 21.10.2009 позивачем надано суду податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, бухгалтерські документи про оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, 201 Податкового Кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) є підставою для втрати первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду