Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2018 року у справі №813/6133/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 813/6133/15

адміністративне провадження № К/9901/54079/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018р. (суддя - Гавдик З.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018р. (судді - Кузьмич С.М., Гулида Р.М., Улицький В.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду) включити її до Переліку вкладників ПАТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з вкладом у розмірі 2957 доларів США, із наданням інформації про неї до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити її з вкладом у розмірі 2957 доларів США до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018р., яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від
15.05.2018р., позов задоволено частково.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Дельта Банк" вчинити дії з включення (внесення) позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із наданням інформації про позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Позивач відзив на касаційну скаргу до суду не подавала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
14.02.2015р. між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір №004-13110-140215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. (а. с. 11)

17.02.2015р. між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір № 002-13113-170215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США НОМЕР_2. (а. с. 9)

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 6050 доларів США.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Додатковою угодою від 17.02.2015р. до Договору № 002-13113-170215 пункт 1.8 викладено у іншій редакції, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладеного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку Договору.

Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. (а. с. 10)

Судами встановлено, що на банківський рахунок позивача зараховано кошти в розмірі 6050 доларів США, водночас з урахуванням проведених виплат частини коштів на підставі поданих вкладником заяв на видачу готівки, залишок коштів згідно виписки по особовому рахунку банку у позивача становить 2957 доларів США.

Крім того, судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від
30.10.2014р. №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". (а. с. 77)

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (а. с. 79)

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02.10.2015р. (а. с. 80-81)

15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408. (а. с. 67)

За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.

Відповідно до Додатку №1 до протоколу засідання Комісії Договір позивача №002-13113-170215 від 17.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк", та її банківський рахунок НОМЕР_2 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №3379. (а. с. 69)

16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813. (а. с. 70)

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.

Відповідно до Додатку № 1 до наказу №813 Договір позивача №002-13113-170215 від
17.02.2015р., укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", та її банківський рахунок НОМЕР_2 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №3379. (а. с. 71)

Згідно Додатку №6 до наказу №813 від 16.09.2015р. грошові кошти в сумі 2957,52
євро (64540,77 у гривневому еквіваленті) повернуто з банківського рахунку позивача на банківський рахунок третьої особи внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №002-13113-170215 від 17.02.2015р. (а. с. 75)

Листом від 23.09.2015р. №8821/3208 Уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність договору її банківського вкладу (депозиту) №002-13113-170215 від
17.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ "Дельта Банк", згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а. с 24)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на два роки з 05.10.2015р. по
04.10.2017р. включно. (а. с. 82-83)

Оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" опубліковано у газеті "Голос України" від 08.10.2015р. №187 (6191). (а. с. 84)

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на неї поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. В свою чергу відповідачем порушено вимоги закону, застосовуючи наслідки нікчемності договору банківського вкладу позивача на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженою особою Фонду перевищено свої повноваження та не дотримано визнання правочину нікчемним в судовому порядку відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Крім того, суди виходили з того, що при укладанні договору банківського вкладу позивача додаткових пільг чи переваг надання Банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, оскільки Додатковою угодою № 1 до вказаного Договору передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в іншій редакції, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи резидента або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору, і виключно для цілей Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.

Суди виходили з того, що інших підстав, визначених ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок яких правочин позивача з ПАТ "Дельта Банк" є нікчемним, відповідачами не зазначено. При цьому, Уповноваженою особою Фонду не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на завдання шкоди державі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, суди виходили з передчасності таких вимог, оскільки Уповноваженою особою Фонду не надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про позивача як вкладника ПАТ "Дельта Банк", а тому підстави для зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести такі зміни до Загального реєстру вкладників відсутні, адже захисту підлягають виключно порушені права особи.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від
20.02.2018р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
15.05.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук