Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.12.2019 року у справі №826/11965/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа №826/11965/18

адміністративне провадження №К/9901/33586/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Міністерства внутрішніх справ України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року, постановлену суддею Мазур А. С., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Файдюка В. В., суддів Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неприйняття рішення про закінчення виконавчого провадження ВП №56466467.

2. Позов обґрунтовано тим, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка В. В. від 24 травня 2018 року було відкрито виконавче провадження ВП №56466467 з виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20 лютого 2018 року Октябрським районним судом міста Полтави щодо зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду II групи, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Міністерство внутрішніх справ України повідомило відповідача про фактичне виконання рішення суду, в зв'язку з чим просило закінчити виконавче провадження ВП №56466467, проте останній не закінчив виконавче провадження.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 04 жовтня 2018 року відкрив провадження в адміністративній справі.

4. Ухвалою від 08 серпня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишив без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року - без змін.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Міністерство внутрішніх справ України подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права. Міністерство внутрішніх справ України зазначає про те, що закриваючи провадження у справі з підстав того, що цей спір має вирішуватись в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували всіх обставин справи. Ця справа, як стверджує скаржник, підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства. Міністерство внутрішніх справ України також указує на довготривалість розгляду справи судом першої інстанції та ненаправлення ним позивачеві копії ухвали від 08 серпня 2019 року.

IV. Позиція інших учасників справи

8. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відзиву на касаційну скаргу не подано.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О. В., суддів Радишевської О. Р., Уханенка С. А. ухвалою від 11 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О. В. від 08 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 10 грудня 2020 року.

VІ. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

11. Завданням адміністративного судочинства у силу частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

12. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

13. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

14. Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення публічно-владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

15. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України, приписами частини першої якої передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

16. Тобто, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

17. За правилами частини 5 статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

18. Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

19. Відповідно до ~law23~ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

20. За правилами пунктів 2 і 3 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

21. Закриваючи провадження у справі за позовом Міністерства внутрішніх справ України на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив про те, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ. Частиною 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом, а тому оскаржувані дії відповідача щодо незакінчення виконавчого провадження підлягають оскарженню до суду, який видав виконавчий документ, а саме Октябрського районного суду міста Полтави.

22. Суд апеляційної інстанції визнав правомірною ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, вказавши на те, що у спірних правовідносинах оскарження позивачем бездіяльності державного виконавця при виконанні рішення суду, ухваленого відповідно до ЦПК України, повинно здійснюватися шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ, - за правилами ЦПК України, а тому зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства Октябрським районним судом міста Полтави.

23. Щодо доводів апеляційної скарги позивача про необхідність вирішення судом питання передачі цієї адміністративної справи на розгляд іншого суду - з огляду на приписи статті 29 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку не може бути застосовано норми цієї статті, оскільки вона стосується питання щодо територіальної юрисдикції, в той час як у розглядуваному спорі мова йде про предметну підсудність.

24. Верховний Суд наголошує, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному статті 29 КАС України (частини 1 -4 статті 242 КАС України).

25. Перевіривши матеріали справи та зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд уважає обґрунтованими доводи касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України про те, що закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, позицію якого підтримав Шостий апеляційний адміністративний суд, не з'ясував належним чином обставин у цій справі та дійшов помилкового висновку про непоширення юрисдикції адміністративного суду на справу за позовом Міністерства внутрішніх справ України, предметом оскарження у якій є бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неприйняття рішення про закінчення виконавчого провадження ВП №56466467, відкритого на підставі виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20 лютого 2018 року Октябрським районним судом міста Полтави щодо виконання постанови від 18 жовтня 2017 року, прийнятої цим місцевим загальним судом як адміністративним судом відповідно до КАС України.

26. Отже, цей спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення стали підставою для постановлення незаконної ухвали про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, з огляду на приписи частин 1 та 4 статті 353 КАС України, - скасуванню із направленням справи до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року в справі №826/11965/18 скасувати.

3. Справу №826/11965/18 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко