Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2020 року у справі №815/1736/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа №815/1736/18

адміністративне провадження №К/9901/23807/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 815/1736/18

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування розпорядження щодо перерахунку пенсій, про зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Шевчук О. А., суддів: Бойка А. В., Осіпова Ю. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення розпорядження від 23 листопада 2017 року № 823998, яким проведено перерахунок та призначено їй пенсію у розмірі 3 906,94 грн та щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням індексації призначеної пенсії, загального страхового стажу - 48 років та з врахуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35;

- скасувати розпорядження від 23 листопада 2017 року № 823998, яким проведено перерахунок пенсії та призначення їй пенсії у розмірі 3906,94 грн;

- зобов'язати провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації призначеної пенсії, загального страхового стажу - 48 років та з врахуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35;

- зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії з 01 жовтня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року з урахуванням загального страхового стажу - 48 років. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року з урахуванням загального страхового стажу наявного станом на 01 жовтня 2018 року року - 48 років 21 день. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 13 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з порушенням строків її подання.

5. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року відмовлено.

6. Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права. Так судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 у справі представляла себе самостійно, є літньою людиною 26 липня 1951 року народження та не є спеціалістом у галузі права, лише 25 травня 2020 року уклала договір з адвокатським агентством про правову допомогу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 17 вересня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

11. Ухвалою Верховного суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09 грудня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

15. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

16. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

17. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 295 КАС України.

18. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ч. 3 ст. 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

20. Рішення суду першої інстанції прийнято у письмовому провадженні 07 серпня 2018 року.

21. Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 отримала 24 вересня 2018 року.

22.26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з заявою про отримання виконавчого листа, який отримала 29 листопада 2019 року.

23. Із апеляційною скаргою на вказане судове рішення, позивач звернулась 13 червня 2020 року.

24. В апеляційній скарзі ОСОБА_1, серед іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження та зазначає, що позивач у справі представляла себе самостійно, є літньою людиною 26 липня 1951 року народження та не є спеціалістом у галузі права, та 25 травня 2020 року уклала договір з адвокатським агенством про правову допомогу.

25. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано зазначити інші поважні підстави, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно, для поновлення строку на апеляційне оскарження.

26.06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначила, що позивач у справі представляла себе самостійно (усі процесуальні документи підписані особисто позивачем), є літньою людиною та не є спеціалістом у галузі права.

Також, вказує, що 04 квітня 2018 року позивач уклала угоду про надання правової допомоги з адвокатом Маркаровим І. Р. та була впевнена, що цей договір поширюється на всі інстанції, проте апеляційна скарга адвокатом подана не була.

Апелянт вказує, що двічі підписувала у 2019 році звернення до експертів. Проте, позивач не знала, що угода підписана у 2018 році поширювалась на повноваження адвоката лише на ведення її справи в суді першої інстанції.

27. Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням норм чинного законодавства, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою дії.

28. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

29. Водночас, жодних доказів на підтвердження обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 до суду не надала.

30. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження є неповажними.

31. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 183/1925/16 та від 10 квітня 2019 року у справі № 804/1003/16.

32. Посилання скаржниці на те, що вона у справі представляла себе самостійно, є літньою людиною та не є спеціалістом у галузі права не є поважними підставами для поновлення пропущеного строку, оскільки позивач надає угоду про надання правової допомоги № 040418 з адвокатом Маркаровим І. Р.

33. Крім того, ОСОБА_1 з 24 вересня 2018 року знала про оскаржуване рішення суду першої інстанції, отримала дві його копію, а також отримала виконавчий лист у справі. Станом на момент звернення з апеляційною скаргою рішення суду було виконано, ОСОБА_1 отримує пенсію у новому розмірі, що свідчить про обізнаність її про рішення суду.

34. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

35. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

36. При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою.

37. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

38. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

39. Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону.

40. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.

41. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

42. В даному випадку, Верховний Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

43. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при постановленні ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року по справі № 815/1736/18.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій