Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2018 року

Київ

справа №357/6875/17

адміністративне провадження №К/9901/28367/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Білоцерківський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області) на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Протасова О.М. від 26 липня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю.А. (головуючий), судді: Земляної Г.В., Сорочко Є.О. від 23 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області у якому просив:

1.1 скасувати постанову про розшук майна боржника ВП №51983829 від 7 вересня 2016 року та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №51983829 від 28 вересня 2016 року;

1.2 визнати дії Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області протиправними.

2. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області постановою від 26 липня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправними дії Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області. Постанови про розшук майна боржника ВП №51983829 від 7 вересня 2016 року та про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №51983829 від 28 вересня 2016 року скасував.

2.1 Рішення суду мотивоване тим, що позивач був позбавлений можливості добровільної сплати боргу у виконавчому провадженні, оскільки не був обізнаний про факт його відкриття.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

3.1 При цьому апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставинах справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Білоцерківський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року та прийняту нову, якою відмовити у задоволенні позову.

5. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що полягає у розгляді заявленого ОСОБА_1 позову після закінчення строків оскарження.

6. У відзиві позивач зазначив, що він подав до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку. Вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

7. Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України).

7.1 Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

7.2 Пункт 5 частини першої статті 107. Відкриття провадження в адміністративній справі

Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

7.3 Частина перша статті 138. Дослідження доказів

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

7.4 Частина перша та друга статті 181. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби

1. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

2. Позовну заяву може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

7.5 Стаття 159. Законність і обґрунтованість судового рішення

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

8. Аналізуючи доводи касаційної скарги та висновки судів попередніх інстанцій, викладені в них, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

9. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

10. Як убачається, позивач звертаючись до суду з позовом зазначав про поважність причин пропуску строку звернення до суду, також подавав клопотання від 16 червня 2017 року про поновлення строку позовної давності (а/с 14).

11. Проте, суди в порушення зазначених вимог не дослідили зібрані у справі докази щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду. Не вирішили питання щодо розгляду заявленого клопотання, тому дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

12. Дані порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

13. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

14. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

15. Таким чином, постанова суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

16. Касаційну скаргу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області - задовольнити частково.

17. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

18. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду