Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №806/4125/15

адміністративне провадження №К/9901/27552/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирської області на ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 (суддя - Т.В. Іваненко)у справі№ 806/4125/15за позовом до Приватного підприємства «Кемілайн Агро» Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирської областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кемілайн Агро» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирської області (далі - Житомирська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212204 від 19.08.2015.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року позов задоволено. Скасоване податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ №0000212204 від 19.08.2015.

Не погодившись із рішенням першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року апеляційну скаргу Житомирської ОДПІ залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору, та надано термін до 30 грудня 2015 року для усунення недоліку, а ухвалою цього ж суду від 31 грудня 2015 року у задоволенні клопотання Житомирської ОДПІ про звільнення від сплати судового збору відмовлено та продовжено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги до 18 січня 2015 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року відмовлено Житомирській ОДПІ у задоволенні повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернуто заявникові.

15 серпня 2016 року Житомирською ОДПІ повторно подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав відсутності коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року апеляційна скарга Житомирської ОДПІ залишена без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у заяві про поновлення такого строку від 15 серпня 2016 та запропоновано відповідачу надати докази подання бюджетного запиту щодо необхідності виділення коштів на сплату судового збору та внесення змін до бюджету видатків та кошторису на 2016 рік.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року визнано неповажними, наведені Житомирською ОДПІ, причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не додано достатніх доказів щодо інших періодів, крім тих в яких були заблоковані рахунки, про відсутність коштів. Доказів подання бюджетного запиту щодо необхідності виділення коштів на сплату судового збору та внесення змін до бюджетних видатків та кошторису на 2016 рік, передбаченої в проекті кошторису на 2016 рік суми по коду КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" відповідачем також не подано.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для подальшого апеляційного перегляду, оскільки вважає, що апеляційним судом не взято до уваги те, що кошти на казначейському рахунку Житомирської ОДПІ по коду КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" були заблоковані.

22.11.2016 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою Житомирської ОДПІ відкрито.

22.02.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на зазначене вище про те, що повторна апеляційна скарга на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Житомирською ОДПІ в заяві причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 15 серпня 2016 року, тобто через шість місяців після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирської ОДПІ залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду