Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №466/1180/17

адміністративне провадження №К/9901/43856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 466/1180/17

за позовом ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 01 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Судової-Хомюк Н.М., суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова (після реорганізації Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова) та просила: визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» - протиправними; зобов'язати Личаківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова перерахувати призначену їй пенсію, починаючи з 17 січня 2014 року, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати), згідно з поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 травня 2017 року позов задоволено. Визнано дії Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» - протиправними. Зобов'язано Личаківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова перерахувати призначену ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 17 січня 2014 року, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати), згідно з поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 04 травня 2017 року і прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Позовні вимоги за період з 17 січня 2014 року по 20 серпня 2016 року включно - залишено без розгляду.

Визнано протиправними дії Личаківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати під час обчислення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» - протиправними.

Зобов'язано Личаківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Львова перерахувати призначену ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 21 серпня 2016 року, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати), згідно з поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано та утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено, ОСОБА_1 перебуває з 20 січня 2014 року на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова ( після реорганізації - Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова) як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

30 січня 2017 року позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою провести перерахунок розміру її пенсії з врахуванням виплачених їй виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Однак, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова своїм листом від 08 лютого 2017 року №1475/03-15 відмовило їй у перерахунку пенсії.

Встановлено, що в розрахунок для обчислення пенсії відповідачем не було включено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати згідно постанови КМУ № 212, тому позивач звернувся до відповідача із заявою від 30 січня 2017 року про проведення перерахунку призначеної їй пенсії з врахуванням зазначених вище виплат.

Проте, на подану ОСОБА_1 заяву листом від 08 лютого 2017 року за № 1475/03-15 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова відмовило позивачу в проведенні зазначеного перерахунку мотивуючи тим, що чинним законодавством не передбачено врахування зазначених виплат при обчисленні пенсії.

Суди виходили з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, просить скасувати рішення судів та відмовити у позові.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заявник наполягає на відмові у задоволенні позову з тих підстав, що на час звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідні норми законодавства, які дають підстави для перерахунку, вже не діяли.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Суд вважає правильними висновки судів відносно того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, в статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач вказує на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу з тих підстав, що на час звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідні норми законодавства, які дають підстави для перерахунку, вже не діяли.

Проте, вказані доводи відповідача не можна визнати обґрунтованими.

Дійсно, з 01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

Разом з тим, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

Проте, спір у цій справі виник не щодо наявності чи відсутності у позивача права на черговий перерахунок пенсії, а щодо порушення законодавства при призначенні пенсії.

У цьому випадку, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії позивачу протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 01 листопада 2017 року у справі № 466/1180/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду