Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/20580/20

адміністративне провадження № К/990/5181/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 (головуючий суддя - О.М. Чудак)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 (головуючий суддя - Л.Т. Черпіцька, судді - О.Є. Пилипенко, Я.М. Собків)

у справі № 640/20580/20

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національного агентства з питань запобігання корупції № 345-к/тр від 08.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього контролю Національного агентства з питань запобігання корупції;

- поновити ОСОБА_1 в Національному агентстві з питань запобігання корупції та на посаді головного спеціаліста відділу внутрішнього контролю з 08.04.2020;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 09.04.2020 і до моменту фактичного поновлення на роботі;

- стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021, позовну заяву ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, - повернуто позивачу.

3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся до суду з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду, та ним не надано суду належних та допустимих доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що оскаржувані рішення по даній справі порушують право позивача на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом (стаття 55 Конституції України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Позиція інших учасників справи

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

8. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2023 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

9. Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

10. За змістом статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

11. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

12. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

13. Пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

14. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами першою та другою якої передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

15. Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

16. Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

17. Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Оцінка Верховного Суду

18. Системний аналіз статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

19. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

20. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

21. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.08.2020 позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Голови Національного агентства з питань запобігання корупції № 345-к/тр від 08.04.2020. З наказом № 345-к/тр від 08.04.2020 про звільнення позивач ознайомився 08.04.2020.

23. Оскільки 08.04.2020 позивач дізнався про порушення своїх прав, а тому саме з цієї дати з урахуванням положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України розпочався перебіг місячного строку звернення до суду з вимогами щодо протиправного звільнення з публічної служби. Водночас з такими вимогами позивач звернувся лише 31.08.2020.

24. В обґрунтування поважності причин пропуску строку, позивач зазначає, що строк звернення до суду ним пропущено через оголошення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19). Крім того, позивач вказує, що в літній період у позивача прогресувала алергічна реакція на цвітіння амброзії, з огляду на що лікар рекомендував йому перебувати на самоізоляції в будинку в домашніх умовах з 15.07.2020 до початку вересня 2020. Враховуючи, що з 15.07.2020 позивач перебував в будинку матері, в якому відсутній інтернет та комп`ютерна техніка, на якій можна працювати, використати можливість написати позов не було.

25. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що казані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними. Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

26. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин з відповідними обмеженнями.

27. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ внесено зміни, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом доповнення розділу VI «Прикінцеві положення» пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

28. 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», пунктом 2 якого встановлено, що, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

29. Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

30. 16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у газетах «Голос України» за № 119-120 та «Урядовий кур`єр» за № 135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності.

31. Відтак, процесуальні строки, продовжені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися 06.08.2020.

32. Тому посилання позивача на факт запровадження карантину на території України, як на підставу поважності причин пропуску строку, є безпідставним.

33. Посилання позивача, як на причини пропуску строку, наявність у нього хронічного захворювання атопічної бронхіальної астми, також не можуть бути визнані судом як поважні, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що в період з 09.04.2020 по дату звернення до суду позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що перешкоджало йому в межах процесуального закону звернутися до суду за захистом своїх прав.

34. Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

35. Верховний Суд наголошує, що процесуальним законом зобов`язано учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

36. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

37. Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

38. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

39. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

40. Практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

41. Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

42. Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

44. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 640/20580/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк