ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року

Київ

справа №822/836/16

адміністративне провадження №К/9901/13277/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С. Г.,

суддів Рибачук А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул ООО" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул ООО" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2016 (головуючий суддя - Ковальчук А. М. ) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від
12.07.2016 (головуючий суддя Совгира Д. І., судді: Курко О. П., Білоус О. В. ),

ВСТАНОВИВ:

I. Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімул ООО" (далі - Товариство, ТОВ "Стімул ООО", позивач) звернулося з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) в особі управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області (далі - управління ДАБІ, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 19.04.2016 №17/1022 2/1173-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ щодо визнання винним ТОВ "Стімул ООО" у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №208/94-ВР) та накладення штрафу на суму 13780 гривень (далі - спірна постанова).

2. Вимоги позовної заяви обґрунтовувались тим, що єдиною посадовою особою Товариства є її директор ОСОБА_1, який у період з 25.03.2016 по 05.04.2016 перебував за межами України і такі обставини підтверджуються візами, проставленими у закордонному паспорті, відтак, відображені у спірній постанові факти отримання ТОВ "Стімул ООО" 30.03.2016 повідомлення про проведення спірної перевірки не відповідають дійсності.

3. Вказував позивач і про те, що оскільки він фізично не був присутній у день проведення перевірки на об'єкті, щодо якого здійснювався архітектурно-будівельний контроль, то, відповідно, не вчиняв жодних дій, які б могли свідчити про недопущення посадових осіб відповідача на цей об'єкт.

4. Окрім цього, в позовній заяві Товариства наводились аргументи стосовно того, що воно, у розумінні норм чинного законодавства, не є суб'єктом містобудівної діяльності, оскільки не є замовником якого - небудь будівництва, і не виконує його функції, не здійснює і не здійснювало жодних будівельних робіт тощо, а відтак не може нести відповідальність за правопорушення, передбачене пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР.

II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від
12.07.2016, у задоволенні позову відмовлено.

6. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що факт повідомлення Товариства про проведення позапланової виїзної перевірки підтверджено під час розгляду справи наявними у ній допустимими, належними, достовірними і достатніми доказами, а тому відсутність позивача у день проведення перевірки на об'єкті, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль свідчить про не допуск посадових осіб управління ДАБІ до її проведення. Спираючись на викладене, суди дійшли висновку про те, що Товариство вчинило правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу, у зв'язку з чим визнали правомірною спірну постанову відповідача.

III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і задовольнити позов.

8. В обґрунтуванні касаційної скарги позивач, повторюючи аргументацію позовної заяви, наполягає на тому, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, на його переконання, не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, а також не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

9. Відповідач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

11. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гімона М. М., суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

14. У зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14) та на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів:

Рибачука А. І., Тацій Л. В.

15. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 14.11.2019.

V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.03.2016 Волочиська міська рада об'єднаної територіальної громади звернулась з листом до Управління ДАБІ щодо проведення перевірки законності проведення будівельних робіт на об'єкті, який належить ТОВ "Стімул ООО" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 15.08.2013.

17.25.03.2016 ТОВ "Стімул ООО" надіслано повідомлення про проведення позапланової перевірки.

18. Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області видано направлення від 29.03.2016 №292 для проведення позапланової перевірки, яке отримано позивачем 30.03.2016.

19.04.04.2016 та 08.04.2016 представники ТОВ "Стімул ООО" не з'явилися для проведення перевірки на об'єкті будівництва "реконструкція нежитлової будівлі (комплекс)" по вул. Слави, 4 в м. Волочиськ Хмельницької області й не надали доступ до вказаного об'єкта, про що посадовими особами Управління ДАБІ було складено акт про недопущення посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

20. Також, 08.04.2016 Управлінням винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою надати відповідну документацію в повному обсязі та допустити до проведення перевірки посадових осіб до 06.06.2016.

21. Протоколом від 08.04.2016 призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 19.04.2016 року у приміщенні Управління ДАБІ у Хмельницькій області.

22.19.04.2016 Управлінням прийнято постанову №17/1022-2/1173-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "Стімул ООО" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР та накладено штраф у сумі 13780 гривень.

VI. Позиція Верховного Суду

23. Проводячи касаційний розгляд цієї справи Верховний Суд застосовує норми законодавства в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин.

24. Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law11~) і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (преамбула до ~law12~).

26. За змістом ~law13~ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

28. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

29. Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

30. На виконання положень ~law14~ постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

31. Відповідно до пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ~law15~, здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

32. Пунктом 2 цього ж Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва (підпункти 1,3 вказаного пункту).

33. Крім того, у відповідності з пунктом 4 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який вони представляють.

34. У розумінні пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

35. Цим же пунктом встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

36. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

37. При цьому, згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

38. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом (пункт 11 Порядку №553).

39. В свою чергу, за правилами пунктів 13,14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, окрім іншого: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

40. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

41. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

42. В той же час, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон №208/94-ВР, у відповідності з положеннями пункту 2 частини шостої статті 2 якого суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

43. Колегія суддів, проаналізувавши названі вище норми законодавства, вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідальність, визначена пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР настає у разі недопущення суб'єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.

44. З вищенаведеного, також, слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

45. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов'язок суб'єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.

46. В той же час, як приписи ~law16~, так і положення Порядку №533, не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.

47. Аналогічний за своїм змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17.

48. Разом з тим, законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, не встановлює чітких критеріїв та умов, за наявності яких можна констатувати факт не допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.

49. На переконання колегії суддів, недопущення посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб'єкта містобудівної діяльності або його представників, які фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб'єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об'єкта перевірки.

50. У даному конкретному випадку, суди, на підставі наявних у справі доказів, досліджених під час судового розгляду, встановили, що Товариство 30.03.2016 отримало надіслане відповідачем на його адресу повідомлення про проведення перевірки від 25.03.2016 №1022-3/858-16, у якому містилась інформація про дату та час початку здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а також про об'єкт, який підлягав перевірці.

51. У вказаному вище повідомленні управління ДАБІ зазначало, що проведення позапланової перевірки на об'єкті, що розташований по вулиці Слави, 4 в м.

Волочиськ Хмельницької області, буде розпочато 04.04.2016 о 10:00 годині й наголошено на необхідності забезпечення проведення перевірки в присутності суб'єкта містобудування або його уповноваженого представника (з дорученням) і відповідальних осіб представника технічного, авторського нагляду та виконавців робіт, з наданням у повному обсязі затвердженої проектно - кошторисної, дозвільної та виконавчої документації на будівництво вищезгаданого об'єкта. У цьому ж повідомленні Товариство попереджалося про відповідальність, передбачену пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР.

52. Колегія суддів зауважує, що згідно з абзацом десятим пункту 7 Порядку №533 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

53. Таким чином, позапланова перевірка Товариства відбувалась у період з
04.04.2016 по 09.04.2016 включно.

54. Однак, позивач, будучи обізнаним про проведення перевірки, не створив належних умов для її проведення у присутності суб'єкта містобудування або його представника, як це передбачено пунктом 9 Порядку №533, а також не забезпечив доступ до об'єкта, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, тобто не виконав встановлені пунктом 14 цього ж Порядку обов'язки допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, подавати документи, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

55. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи директора ТОВ "Стімул ООО" ОСОБА_1 про те, що він, як єдина посадова особа Товариства, не отримував і не міг отримати 30.03.2016 повідомлення про проведення відповідачем позапланової перевірки, оскільки у період з 25.03.2016 по 05.04.2016 перебував за межами території України, а відтак не був обізнаний про намір управління ДАБІ щодо здійснення відповідного заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

56. З цього приводу колегія суддів зазначає, що за визначенням абзацу другого пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270) адресатом є фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці.

57. Пунктом 42 названих вище Правил передбачено, що на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: 1) найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата зазначаються повністю; номер мобільного телефону адресата (для реєстрованих поштових відправлень); 2) поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

58. Своєю чергою, абзацами першим, другим пункту 94 Правил №270 встановлено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.

59. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

60. Крім цього, за змістом пункту 102 Правил №270 в об'єкті поштового зв'язку вручаються, зокрема, рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому.

61. Відтак, поштове відправлення з повідомленням про проведення перевірки підлягало врученню в приміщенні об'єкта поштового зв'язку, зокрема, представнику юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, а тому невручення поштового повідомлення особисто директору ТОВ "Стімул ООО" ОСОБА_1 не спростовує аргументів управління ДАБІ про те, що Товариство було повідомлено про проведення перевірки.

62. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, вказували на те, що у матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (з вкладеним у нього повідомленням про проведення перевірки) адресату - ТОВ "Стімул ООО".

63. Врахували суди й дані, вказані у спірній постанові, а також у акті, складеному 08.04.2016, про недопущення посадових осіб інспекції ДАБК на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, де зазначено, що про проведення перевірки ТОВ "Стімул ООО" було заздалегідь повідомлено, однак перевіряючі не були допущені на об'єкт перевірки, а суб'єкт містобудівної діяльності або його уповноважений представник не з'явились, що унеможливило здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у межах встановлених законодавством строків.

64. Згідно з положеннями частин 1 , 2 статті 71 КАС України в редакції, чинній станом на час розгляду цієї справи у суді першої інстанції, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частин 1 , 2 статті 71 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

65. На підставі наявних у справі доказів суди дійшли висновку, що відповідач довів правомірність прийнятої ним спірної постанови, тоді як позивач наведених управлінням ДАБІ обставин, з наданням відповідних доказів, не спростував.

66. Верховний Суд критично ставиться до аргументів скаржника про те, що він не є суб'єктом містобудівної діяльності у розумінні Законів №3038-VI, №208/94-ВР й з цього приводу вказує наступне.

67. Так, ~law18~ визначено суб'єктів містобудування, до яких названа правова норма відносить органи виконавчої влади, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб. Будь-яких інших критеріїв та ознак, притаманних суб'єктам містобудування, ця стаття не наводить.

68. В свою чергу, за преамбулою до Закону №208/94-ВР, він встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

69. Підставою ж для проведення перевірки, у даному випадку, слугувало звернення Волочиської міської ради (Волочиської міської об'єднаної територіальної громади) у якому повідомлялось про можливе самочинне будівництво на об'єкті, який належить Товариству, що й підлягало встановленню у межах позапланової перевірки, а тому позивач - юридична особа, для цілей такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, набуває статусу суб'єкта містобудування і може нести відповідальність, передбачену пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР.

70. Ураховуючи викладене, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги, згідно встановленого КАС України обсягу повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд, в контексті встановлених судами обставин справи, не виявив неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, а відтак не вбачає наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

71. За правилами частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

72. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімул ООО" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від
03.06.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від
12.07.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко,

А. І. Рибачук,

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду