Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.05.2019 року у справі №0440/6571/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 липня 2019 року

справа №0440/6571/18

адміністративне провадження №К/9901/14787/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у складі суддів Прокопчук Т.С., Кругового О.О., Шлай А.В.

у справі №0440/6571/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просив визнати протиправними дії податкового керуючого Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо складання акту опису майна від 31 липня 2018 року №54 та скасувати цей акт, зобов`язати відповідача звільнити з-під застави рухоме майно, яке зазначене у акті опису майна від 31 липня 2018 року №54.

29 листопада 2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 повністю відмовлено в задоволенні позову, з мотивів правомірності дій податкового керуючого щодо складання акта опису майна від 31 липня 2018 року №54 та відсутності підстав для його скасування через наявність податкового боргу.

28 березня 2019 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправними дії податкового керуючого Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Редька Інни Михайлівни щодо складання акта опису майна від 31 липня 2018 року №54 та скасовано акт опису майна від 31 липня 2018 року №54. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що оскаржуваний акт опису майна від 31 липня 2018 року №54 складений податковим керуючим в порушення приписів статті 89 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №586, виключно за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 червня 2018 року та інформаційних довідок 128948770, 128948434, 128948187, без присутності позивача, понятих, та без визначення балансової вартості майна, що відповідає сумі податкового боргу або його вартості відповідно до приписів Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вирішуючи спір у цій частині суд апеляційної інстанції застосував тлумачення Конституційним Судом України, наведені у рішенні від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005, у якому визначено, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов`язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов`язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Також суд апеляційної інстанції послався на статтю 1 Протоколу № 1 від 20 вересня 1952 року до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада1950 року (зі змінами, внесеними Протоколом № 11 від 11 квітня 1994 року), якою визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відмовляючи в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача звільнити з-під застави нерухоме майно, яке зазначене у акті опису майна від 31 липня 2018 року №54, суд апеляційної інстанції виходив з наявності у платника податків несплаченого податкового боргу, як обставини, яка унеможливлює припинення податкової застави, зазначивши на тому, що оскільки за даними інтегрованої картки платника податків станом на 25 вересня 2018 року позивачем погашено лише суму податкового боргу в розмірі 48 257,10 грн, податковий борг ОСОБА_1 складає суму 166 286,67 грн, тому внаслідок наявності у платника податків несплаченого узгодженого грошового зобов`язання (податкового боргу), відсутні підстави для припинення податкової застави, та задоволення позову в цій частині.

У травні 2019 року позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, він просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що позбавлений права самостійно розпоряджатися своїм нерухомим майном, яке має бути звільнено з-під застави, оскільки спірний акт опису майна визнаний протиправним та скасований.

При зверненні з позовом до суду позивач просить про звільнення з-під застави рухоме майно, яке зазначене у акті опису майна від 31 липня 2018 року №54, предметом касаційного перегляду визначає звільнення з-під застави нерухомого майна, саме в цій частині має місце відмова у задоволені позову судом апеляційної інстанції.

18 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 24 травня 2019 року, та витребувано справу № 0440/6571/18 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

26 червня 2019 року справа № 0440/6571/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 16 лютого 2016 року Дніпродзержинською об`єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу №383-23, яку виставлено позивачу, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 15 лютого 2016 року становить 47199,66 грн.

19 лютого 2016 року начальником податкового органу прийнято рішення №47 про опис майна у податкову заставу, в якому зазначено, що відповідно до статті 89 ІІ Податкового кодексу України, вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності/господарському віданні або оперативному управлінні платника податків ОСОБА_1 .

22 лютого 2016 року листом № 3153/10/04-03-17-01-08 про визначення майна для реєстрації податкової застави, позивача повідомлено, що станом на 16 лютого 2016 року загальна сума податкового боргу з орендної плати фізичних осіб складає 47199,66 грн та зобов`язано у п`ятиденний термін з дня отримання листа забезпечити доступ податковому керуючому для здійснення опису майна у податкову заставу та надати документи, необхідні для такого опису.

01 березня 2016 року позивачем отримано податкову вимогу від 16 лютого 2016 року №383-23, рішення від 19 лютого 2016 року №47 та лист від 22 лютого 2016 року №3153/10/04-03-17-01-08, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

31 липня 2018 року податковим керуючим проведено опис майна відповідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 червня 2018 року інформаційних довідок 128948770, 128948434, 128948187, за результатами якого складено акт опису майна №54, який отримано позивачем 18 серпня 2018 року, предметом якого є виключно нерухоме майно.

Висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій податкового керуючого Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Редька І.М. щодо складання акту опису майна №54 від 31 липня 2018 року, та скасування зазначеного акту опису майна не є предметом касаційного перегляду.

Оцінюючи вимоги позивача щодо покладання зобов`язання на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звільнити з податкової застави майно позивача, суд апеляційної інстанції висновувався з аналізу приписів підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14, підпунктами 93.1.1., 93.1.2., 93.1.3., 93.1.4. пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, якою серед іншого зазначено перелік підстав, у яких майно платника податків звільняється з податкової застави, врахування того, що за даними інтегрованої картки платника податків станом на 25 вересня 2018 року позивачем погашено лише суму податкового боргу в розмірі 48 257,10 грн, податковий борг ОСОБА_1 складає суму 166 286,67 грн, внаслідок наявності у платника податків несплаченого узгодженого грошового зобов`язання (податкового боргу), дійшов висновку щодо відсутності підстави для припинення податкової застави, та задоволення позову в цій частині.

Серед іншого, здійснюючи апеляційний перегляд суд апеляційної інстанції зазначив, що пунктом 1 розділу VI Порядку №586 правилами припинення податкової застави передбачено, що у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення. Таке повідомлення у межах спірних відносин позивачу не направлене.

Здійснюючи касаційний перегляд у межах доводів касаційної скарги позивача Суд зазначає, що за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення обтяження є акт опису майна номер 54, виданий 31 липня 2018 року, видавник - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, вид обтяження - податкова застава, об`єкт нерухомого майна житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, адреса - АДРЕСА_1 .

Також на підставі рішення про опис у податкову заставу 47, акта опису від 31 липня 2018 року, номер 54 внесено запис про податкову заставу по житловому будинку, як об`єкту житлової нерухомості розташованого за адресою АДРЕСА_2 та монтажної ділянки з гаражами, як об`єкту житлової нерухомості, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , частка власності 7/10 (арк. справи 84-85).

З цієї ж Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що відомості у цих Реєстрах відсутні.

Аналіз вищеозначеної інформації вказує на те, що об`єктом публічної застави є виключно нерухоме майно, предметом опису та податкової застави є нерухоме майно, позивач звертаючись до суду із позовом просить про звільнення з-під застави рухомого майна, ця позовна вимога судами попередніх інстанцій не вирішена.

Доводи позивача про звільнення його майна з податкової застави через не зазначення вартості цього майна могли б бути предметом касаційному розгляду за умови, якщо б позивач просив про звільнення з-під застави нерухомого майна, разом із тим, вийшовши за межі позовних вимог суди попередніх інстанцій не зазначили про підстави самостійного виходу за межі цих вимог у цій частині спору, що вказує на передчасність та зумовлює неможливість перегляду спору у цій частині в касаційному порядку.

Суд визнає, що скасувавши підставу виникнення обтяження суд апеляційної інстанції не встановив правову можливість існування наслідків цієї обставини, не встановив співвідношення між розміром податкового боргу та вартістю нерухомого майна віднесеного до податкової застави, наявність у позивача податкового боргу не є єдиною та достатньою підставою для розповсюдження права податкової застави на усе наявне у нього майно, яке перевищує вартість податкової застави.

У межах спірних відносин йдеться (спірним є) не про підставу припинення податкової застави, а про її обсяг, предмет податкової застави та порядок її оформлення.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не вирішення усіх позовних вимог та не дослідження зібраних у справі доказів відповідно до пункту першого частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №0440/6571/18 скасувати в частині відмови у позові про зобов`язання відповідача звільнити з-під застави рухоме майно, яке зазначене у акті опису майна від 31 липня 2018 року №54 та направити справу №0440/6571/18 у цій частині на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №0440/6571/18 у іншій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер