Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.10.2018 року у справі №826/7712/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7712/17

адміністративне провадження № К/9901/16886/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/7712/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 серпня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Смолія І. В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Саприкіної І. В., суддів: Карпушової О. В., Кучми А. Ю.,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови №611/900/13-4/14/П від 18.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що позивачем не було порушено вимог законодавства про фінансові послуги, а тому винесена постанова є протиправною.

Крім того, оскаржувана постанова винесена за невиконання розпорядження, яке оскаржується в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що ОСОБА_1 28.09.2016 звернулася до ПАТ "Київський страховий дім" із заявою про виплату страхового відшкодування.

ПАТ "Київський страховий дім" листом від 20.12.2016 №2167 відмовило ОСОБА_1 у відшкодуванні шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на підставі скарги ОСОБА_1 проведено перевірку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.09.2015 №АЕ/5689410.

За результатами перевірки складено акт про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг, вчинені ПАТ "Київський страховий дім" від 27.02.2017 №178/13-15/15, в якому зафіксовано порушення абзаців 1-3 пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961 (далі - Закон № 1961) щодо невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.03.2017 №560 "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" Товариство зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 06.04.2017.

04.04.2017 позивач листом №789 (вх. №2937/СК) надіслав інформацію та клопотання про зупинення виконання розпорядження від 16.03.2017 №560, оскільки останнє оскаржується у суді

13.04.2017 Нацкомфінпослуг листом №2830/13-8 повідомлено позивача про відсутність підстав для зупинення вказаного розпорядження.

25.04.2017 відповідачем складено акт про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг №900/13-4/14.

18.05.2017 Нацкомфінпослуг винесено постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №611/900/13-4/14/П, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суди, відмовляючи в задоволенні позову, мотивували свої рішення тим, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв в межах та спосіб, передбачених Конституцією та законодавством України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права. Вказує, що приймаючи спірну постанову відповідач вийшов за межі своїх повноважень, а також протиправно не зупинив провадження у справі про правопорушення, вчинене на ринку фінансових послуг.

Відповідач у поданих запереченнях просить відмовити у задоволенні скарги.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно з статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Пунктом 1 частини 1 статті 41 Закону встановлено, що уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Уповноваженого органу про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судами встановлено, що спірна постанова прийнята відповідачем у зв'язку з невиконанням Товариством вимог розпорядження від 16.03.2017 №560.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що Нацкомфінпослуг повинна була зупинити провадження у справі про правопорушення, вчинене на ринку фінансових послуг, з огляду на таке.

Відповідно до п.1.7 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012р. №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012р. за №2112/22424 (надалі - Положення №2319), рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.

Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були дослідженні під час розгляду справи про правопорушення.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судами встановлено, що 25.04.2017 відповідачем складено акт №900/13-4/14 про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг. ПАТ "Київський страховий дім", відповідно до якого на дату складання Акта позивачем не надано до Нацкомфінпослуг документів, які підтверджують виконання вимог зазначених в розпорядженні від 16.03.2017 №560.

Позивач листом від 16.05.2017 №1094 подав до Нацкомфінпослуг клопотання про зупинення провадження у справі про правопорушення вчинені позивачем, оскільки розпорядження від 16.03.2017р. №560 оскаржене ним в судовому порядку та посилався на п.4.20 розділу IV Положення.

Проте відповідно до п.4.20 розділу IV Положення №2319 провадження у справі про правопорушення може бути зупинено, якщо справу про правопорушення не можливо розглядати до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в суді, - до набрання рішення суду в такій справі законної сили.

Отже, зупинення провадження є правом Нацкомфінпослуг.

У цій справі встановлено, що з метою врахування всіх обставин справи, для прийняття вмотивованого рішення, відповідачем прийнято рішення про перенесення розгляду справи на 18.05.2017. При цьому Нацкомфінпослуг прийнято рішення про відсутність підстав для зупинення провадження.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017, №826/4806/17 ПАТ "Київський страховий дім" відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.03.2017 №560.

Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неналежності до компетенції Нацкомфінпослуг вирішення питань законності та обґрунтованості дій страховика, оскільки статтею 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг покладено повноваження щодо застосування заходів впливу відповідно до закону у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.

Відповідно до п.2.1 Статуту Товариства метою його діяльності є отримання прибутку шляхом надання послуг із страхування, перестрахування та страхового посередництва, фінансова діяльність.

Отже, діяльністю ПАТ "Київський страховий дім" є діяльність з надання фінансових послуг, а тому до повноважень Нацкомфінпослуг належить питання застосування заходів впливу до такого Товариства.

За вказаних обставин, суди дійшли правильного висновку, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №611/900/13-4/14/П від 18.05.2017 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі №826/7712/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду