Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2021 року у справі №820/5758/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2021 року

Київ

справа №820/5758/16

адміністративне провадження №К/9901/39216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/5758/16

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про скасування наказу та рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року

(ухвалену у складі головуючого судді Мар'єнко Л. М. )

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року

(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Лях О. П., суддів:

Старосуда М. І., Яковенка М. М. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просила суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13 вересня 2016 №239 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 24 грудня 2012 №000114;

- скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про внесення подання до Держгеокадастру щодо анулювання сертифіката інженера - землевпорядника ОСОБА_1 від 24 грудня 2012 №000114, викладеного у протоколі засідання Кваліфікаційної комісії від 31 серпня 2016 №9.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення прийнятті всупереч Закону України "Про землеустрій", Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 24 грудня 2012 №000114, оскільки відсутній факт грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, у зв'язку з тим, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПАТ "Укргазвидобування" позивачем були розроблені у відповідності до чинного законодавства. Крім того, позивач вважає, що оскаржувані рішення є неправомірними та підлягають скасування, оскільки Держгеокадастром будь - якої перевірки дотримання позивачем вимог законодавства не проводилося, акти перевірки не складалися та не направлялися на розгляд Кваліфікаційної комісії.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.22 березня 2017 року Харківський окружний адміністративний суд вирішив:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про скасування наказу від 13 вересня 2016 №239 та рішення викладеного у протоколі засідання від 31 серпня 2016 №9 - відмовити.

4. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції керувався тим, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 анульовано на підставі наявності грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.19 квітня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017р. у справі № 820/5758/16 залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що наявність негативних висновків державної землевпорядної експертизи щодо розробленої позивачем документації з землеустрою варто кваліфікувати як грубе порушення, за вчинення якого положеннями ст. 68 Закону України "Про землеустрій" передбачено позбавлення кваліфікаційного сертифіката.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.13 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі № 820/5758/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

У касаційній скарзі позивач стверджує, що в порушення вимог ст. 68 Закону України "Про землеустрій" Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру будь-які перевірки дотримання позивачем вимог законодавства не проводилися, акти перевірки не складалися та не направлялися на розгляд кваліфікаційної комісії, а оскаржене рішення було прийняті лише на підставі листа Держгеокадастру.

Крім того скаржник зазначає, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації згідно з діючим законодавством не є безумовною підставою для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2017 року було відкрито касаційне провадження за скаргою позивача.

9.09 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

10.15 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді Гімона М. М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, наказом від 16 липня 2012 року за №3/ о/к позивача прийнято на посаду інженера-землевпорядника ТОВ "ЗЕМТЕХСТАНДАРТ".

Кваліфікаційним сертифікатом від 24 грудня 2012 року №000114, виданим на ім'я ОСОБА_1,підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість гранатових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) направлено до Кваліфікаційної комісії лист від 18 серпня 2016 року №26-28-0.23-13422/2-16, в якому зазначено про направлення інформації щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, в тому числі, сертифікованим інженером-землевпорядником, за участі якого було зроблено документацію із землеустрою, ОСОБА_1.

За результатами розгляду вказаної інформації Кваліфікаційною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом засідання від 31 серпня 2016 року №9, щодо направлення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 24 грудня 2012 року №000114, виданого ОСОБА_1.

За результатами направленого подання, Держгеокадастром прийнято наказ від 13 вересня 2016 року №239 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", в додатку "Перелік інженерів - землевпорядників, кваліфікаційні сертифікати яких анулюються на підставі листа Кваліфікаційної комісії від 01 вересня 2016 року №16/477" до якого внесено інформацію про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 24 грудня 2012 року №000114, виданого ОСОБА_1.

Держгеокадастр листом від 16 вересня 2016 року №31-28-0.23-14602/2-16 повідомив ОСОБА_1, що відповідно до наказу від 13 вересня 2016 року №239 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" позивачу анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 24 грудня 2012 року №000114.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Повноваження Держгеокадастру у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, ЗК України, законами України "Про землеустрій", "Про державну експертизу землевпорядної документації" (тут і далі у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту "ж" частини 1 статті 184 ЗК України землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.

Згідно з положеннями частини 6 статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Пунктом 1 частини 4 статті 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до статті 61-1 Закону України "Про землеустрій" державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Частиною 3 статті 66 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до частин 9 -21 статті 66 Закону України "Про землеустрій" кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до частин 9 -21 статті 66 Закону України "Про землеустрій"; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

Статтею 68 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавець наділив Держгеокадастр повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру. Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, які фіксують порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Колегія суддів КАС ВС зауважує, що законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 61-1 Закону України "Про землеустрій"); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (стаття 68 Закону України "Про землеустрій").

Слід наголосити, що законодавством не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади у порядку статті 68 Закону України "Про землеустрій", як і не встановлено статті 68 Закону України "Про землеустрій" імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 806/290/16, від 5 березня 2019 року у справі №№814/1049/18, від 23 січня 2020 року у справах № 804/5700/16 та № 821/1216/17, від 30 січня 2020 року у справі № 806/3290/17, від 30 березня 2020 року у справі № 140/2220/18, від 26 травня 2020 року у справі № 820/429/17.

Таким чином доводи позивача в касаційній скарзі в цій частині базуються виключно на невірному трактуванні норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Що стосується власне факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні нею документації із землеустрою, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття Кваліфікаційною комісією відповідного рішення та як наслідок видачі оскаржуваного наказу, став лист-звернення Держгеокадастру від 18 серпня 2016 року №26-28-0.23-13422/2-16 до Кваліфікаційної комісії про розгляд та опрацювання висновків про відмову у погодженні проектів землеустрою, надані експертами в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України на виконання Тимчасового порядку та зазначено про порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками, у тому числі й ОСОБА_1, вимог законодавства при розробленні документації із землеустрою.

У вказаному листі-зверненні йдеться про те, що згідно з витягами акта перевірки членами Комісії при розгляді та аналізі документації із землеустрою виявлено факти грубого порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів та документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при розробленні документації із землеустрою.

При цьому, під "грубими порушенням" Кваліфікаційна комісія розуміє наявність негативних висновків державної експертизи землевпорядної документації від 05 серпня 2016 року за № 658-16 та №659-16 по проектам землеустрою, розроблених позивачем.

Лише за фактом наявності висновків державної експертизи землевпорядної документації з відмовою у погодженні проектів землеустрою розроблених позивачем, Кваліфікаційною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом засідання від 31 серпня 2016 року №9, щодо направлення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 24 грудня 2012 року №000114, виданого ОСОБА_1, яке в подальшому було задоволено Держгеокадастром шляхом прийняття наказу від 13 вересня 2016 року №239 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів".

З цього приводу колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Відповідно пункту "а " частини 2 статті 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

При цьому, Закон України "Про землеустрій" не дає визначення грубого порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.

Поняття "грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів", яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України "Про землеустрій", має оціночний характер, а тому для з'ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння.

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об'єктивних ознак здійснюваного порушення; суб'єктивних ознак здійснюваного порушення.

Таким чином варто зазначити, що чинним законодавством не встановлено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації свідчить про грубе порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами не доведено, а судом першої інстанції не встановлено наявність вини сертифікованого інженера-землевпорядника в грубому порушені вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Крім того матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачами під час встановлення факту грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота позивача, проводилась перевірка кваліфікації та якості його професійної підготовки, як інженера-землевпорядника, проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об'єктивних та суб'єктивних ознак здійснюваного порушення, що свідчить про відсутність достатніх підстав стверджувати про допущення ним саме грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Також підсумовуючи, варто також зауважити, що чинним законодавством не встановлено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації свідчить про грубе порушення інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Аналогічні висновки було викладено у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №806/290/16 та від 17 грудня 2020 року у справі № 2040/7750/18.

Юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб'єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну:

охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);

правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб'єкта до стану правомірної;

правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;

попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб'єктів (загальна превенція);

процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;

виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;

каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесенні ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1122/17.

Таким чином, колегія суддів КАС ВС вважає, що спірні рішення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру прийняті з недотриманням встановлених законом вимог та підлягають скасуванню.

Натомість, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржуване рішення обмежилися виключно посиланням на існування інформації від Держгеокадастру та безпідставно вказали, що наявність негативного висновку проекту землеустрою є достатньою підставою вважати недоліки відповідного проекту грубим порушенням з боку позивача, з яким законодавець пов'язує можливість ініціювання відповідачем питання щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, що у свою чергу призвело до не правильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

17. Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на наведене, зазначені рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, а тому підлягають скасуванню.

18. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято необґрунтовані рішення, ухвалені без дотримання норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - скасуванню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну ОСОБА_1 і задовольнити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі № 820/5758/16 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

4. Скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13 вересня 2016 №239 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 24 грудня 2012 №000114.

5. Скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про внесення подання до Держгеокадастру в частині анулювання сертифіката інженера - землевпорядника ОСОБА_1 від 24 грудня 2012 №000114, викладеного у протоколі засідання Кваліфікаційної комісії від 31 серпня 2016 №9.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій