Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №815/3250/14

адміністративне провадження №К/9901/36180/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року у складі судді Харченко Ю.В.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у складі суддів Шляхтицького О.І., Запорожана Д.В., Романішина В.Л.

у справі № 815/3250/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (далі - Товариство, платник податків, позивачу справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року №0001332202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 412117,50 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

20 листопада 2015 постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 12 травня 2014 року №0001332202.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

У червні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В касаційній скарзі наголошує на не підтвердженні реальності господарських операцій належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

27 вересня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі цього ж суду від 06 червня 2017 року, справу №815/3250/14 витребувано з Одеського окружного адміністративного суду.

12 жовтня 2017 року справа № 815/3250/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

12 березня 2018 року справа № 815/3250/14 разом з матеріалами касаційного провадження №К/9901/36180/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Заперечення або відзив від платника податків до Суду на касаційну скаргу відповідача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у квітні 2014 року податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка платника податків з питань відображення показників задекларованих в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2012 рік від 07 березня 2014 року №9087781749, за результатами якої складено акт перевірки від 24 квітня 2014 року №1072/15-54-22-02/05471158 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки відповідач зробив висновок про порушення позивачем пункту 154. 8 статті 154 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік (уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 рік від 07 березня 2014 року №9087781749) у сумі 274745 грн.

12 травня 2014 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абз. 1 пункту 123,1 статті 123 Податкового кодексу України керівником податкового органу винесено спірне податкове повідомлення-рішення

Податковим повідомленням-рішенням №0001332202 за порушення пункту 154.8 статті 154 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 412117,50 грн, з яких за податковими зобов'язаннями в розмірі 274745 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 137372,50 грн.

Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, доводиться податковим органом висновком про нереальність господарських операцій Товариства з ТОВ «Ілевен-Строй».

Судами попередніх інстанцій, встановлено, що господарські відносини між позивачем та контрагентом, за результатом яких понесено витрати, що враховуються при визначенні податку на прибуток, виникли на підставі договорів підряду від 26 квітня 2012 року №164 та від 30 травня 2012 року №222.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що факт понесення Товариством витрат за наслідком виконання інвестиційних програм та їх розмір у цій справі підтверджується обставинами, встановленими у справі №815/2156/14, у якій постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року, а саме реальність та фактичність здійснення фінансово-господарських операцій під час виконання умов договорів підряду від 26 квітня 2012 року №164, та від 30 травня 2012 року №222, укладених між позивачем (Замовник) та ТОВ Ілевен-Строй (Підрядник). Вказане судове рішення набрало законної сили 16 жовтня 2015 року.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Реальність господарських операцій підтверджена постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №815/2156/14, яка набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підтвердження платником податків фактично понесених витрат для визначення розміру прибутку, звільненого від оподаткування на підставі положень пункту 154.8 статті 154 Податкового кодексу України, та відображення таких сум у податковому обліку, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом не доведено склад податкового правопорушення.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі № 815/3250/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер