Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.04.2020 року у справі №520/4425/19
Постанова КАС ВП від 08.12.2022 року у справі №520/4425/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 520/4425/19

адміністративне провадження № К/9901/15517/20, К/9901/19603/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНІКС ФАРМ» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (головуючий суддя: Ральченко І.М., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.) та касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Панченко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (головуючий суддя: Ральченко І.М., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНІКС ФАРМ» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФЕНІКС ФАРМ» (далі - Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 31.01.2019 року №00000251401, №0000027140, від 14.02.2019 року №00000491401, від 19.04.2019 року №0000091401, №00000921401, №00000901401.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 31.01.2019 року №00000251401, №0000027140, від 14.02.2019 року №00000491401, від 19.04.2019 року №0000091401, №00000921401, №00000901401.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року стягнуто на користь ТОВ «ФЕНІКС ФАРМ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області від 19.04.2019 року №0000091401, №00000921401 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 793470 грн.

В задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі №520/4425/19 залишено без змін.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року додаткове рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14032 грн.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства про відшкодування судових витрат у розмірі 14032 відмовлено.

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/4425/19 залишено без змін.

Не погоджуючись постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року в частині відмови стягнення на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14032 грн, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, ГУ ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні заяви Товариства про стягнення витрати на професійну правничу допомогу відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями п.1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на викладене, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того, за приписами ч.6 та ч.7 ст.132 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.05.2019 року між ТОВ «ФЕНІКС ФАРМ» та Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» укладено договір про надання правової допомоги №36624121.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу у сумі 16000 грн позивачем надано: договір про надання правової допомоги №36624121 від 17.05.2019 року, довіреність на надання правової допомоги, акти здачі-приймання наданих послуг від 31.05.2019 року №71 на суму 7500 грн, від 01.07.2019 року №81 на суму 2500 грн, від 31.07.2019 року №91 на суму 3000 грн, від 03.10.2019 року №101 на суму 3000 грн, рахунки на оплату від 31.05.2019 року №22 на суму 7500 грн, від 01.07.2019 року №25 на суму 2500 грн, від 31.07.2019 року №26 на суму 3000 грн, від 03.10.2019 року №28 на суму 3000 грн, платіжні доручення №5147 від 26.07.2019 року на суму 2500 грн, №5198 від 07.08.2019 року на суму 7500 грн, №486 від 04.10.2019 року на суму 3000 грн, №487 від 07.10.2019 року на суму 3000 грн.

Так, згідно з актами здачі-приймання наданих послуг позивачу адвокатом надано наступні послуги:

- підготовка (аналіз, ксерокопіювання, зшивання) первинних документів для складання позовної заяви; складання позовної заяви від імені ТОВ «ФЕНІКС ФАРМ» до ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2019 року №00000251401, №000000271401, від 14.02.2019 року №00000491401, від 19.04.2019 року №00000911401, №000000921401, №000000901401;

- представництво інтересів ТОВ «ФЕНІКС ФАРМ» в Харківському окружному адміністративному суді у справі №520/4425/19 21.05.2019 року (1 год., ціна за годину 1500 грн), 13.06.2019 року (1 год., ціна за годину 1500 грн), 08.07.2019 року (1 год., ціна за годину 1500 грн), 24.07.2019 року (1 год., ціна за годину 1500 грн), 04.09.2019 року (1 год., ціна за годину 1500 грн), 02.10.2019 року (1 год., ціна за годину 1500 грн);

- підготовка відповіді на відзив ГУ ДФС у Харківській області (2 години, ціна за годину 500 грн).

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, беручи до уваги складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, ціну позову та значення справи для сторони, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом цієї справи.

При цьому, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, яким враховано, що за наслідками апеляційного перегляду справи постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року частково скасовано рішення суду першої інстанції, та фактично частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ФЕНІКС ФАРМ».

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 6 ст.139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, розмір майнових позовних вимог Товариства при зверненні із позовною заявою складав 904 688,70 грн, однак за наслідками апеляційного розгляду справи позовні вимоги задоволено в частині 111 218,70 грн.

За вказаних обставин, враховуючи заявлений до відшкодування розмір понесених на правничу допомогу витрат на рівні 16000 грн, застосовуючи при цьому принцип пропорційного розподілу судових витрат, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судом апеляційної інстанції із необхідністю відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у сумі 1968 грн.

При цьому, доводи касаційної скарги відповідача про те, що заявлений розмір витрат на оплату правових послуг не підтверджений доказами є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНІКС ФАРМ» та Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року не у скасованій частині та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх